АнТАРТАКтидА. Частина перша

Тартак

Рівно рік тому, світ побачив сольний альбом Тартака «АнТАРТАКтидА. Частина Друга». Тепер готовий до виходу лонгплей «АнТАРТАКтида. Частина Перша». Робота над обома платівками розпочалась одночасно. Гітарист Тартака Антон Єгоров працював над саундом сольного альбому, а Артур Данієлян над дуетним. Спочатку, альбоми мали називатись «Антика» і «Артика» (перші букви імен Антон і Артур). В решті решт, виникла назва, в яку вдалось вписати Антон, Артур і ТАРТАК – «АнТАРТАКтида». Робота над другою частиною завершилась швидше, але нелогічна послідовність виходу частини першої та другої викликала лише посмішку та додавала пікантності:

Олександр Положинський:
«Збирати творчих людей докупи завжди непросто. По-перше, це важко організаційно. По-друге, це важко емоційно - в кожного своє бачення, свої амбіції, свої бажання. Але головне - для творення кожної пісні такого альбому потрібні ідеї. Коли назбиралося достатньо ідей - десь у мене, десь у моїх колег - ми почали роботу над альбомом. Слід сказати, що в альбомі є як давні пісні, які виношувалися роками, так і зовсім свіжі - які з'явилися безпосередньо в процесі роботи. До речі, через те, що виникали якісь нові ідеї, доводилося відмовлятися від реалізації деяких старих. Тому на початку роботи альбом планувався дещо іншим за складом пісень та дуетів. Але це не значить, що вже ті ідеї ніколи не будуть реалізовані. ;)».

Спільна творчість – це завжди ефект певної синергії, коли кожен з учасників віддає все найкраще для  часом несподіваного, але однозначно виграшного для обох результату. Цю теорію ТАРТАК однозначно готовий підтвердити вдруге. Адже всі пам’ятають надзвичайно  успішний альбом «Система Нервів».

Відтоді, запити на подібний проект неодноразово лунали і від прихильників, і від колег, і від журналістів. «АнТАРТАКтидА. ЧАСТИНА ПЕРША» - це 12  яскравих дуетів з виконавцями абсолютно різними за віком, музичним стилем, світоглядом, рівнем популярності.

Дует з Вахтангом Кікабідзе безперечна історія «win-win» для обох. Славнозвісна «Чіто Гвріто» легендарного Гії Канчелі відтепер «Пташка» з трендовими речитативами українською. Виконавці поєднують цією піснею різновікову  аудиторію, що з однаковим запалом буде підспівувати обом.
Та все ж 80 % пісень про кохання.  Обізнані меломани  почують знайомі фрагменти в піснях «Знаєш Мій День» (feat. Арсен Мірзоян), «Більше За Життя» (feat. Олег Собчук) «Попелюшка» (feat. Нумер 482) та «Хвиля»(feat. Epolets).  Чуттєва лірика Олександра Положинського, стильні аранжування Артура Данієляна , абсолютно нова подача «Тартака» в міксі з  знайомими мелодіями та голосами– рецепт безумовного успіху у шанувальників. Особливий тембр Тоні Матвієнко зробив пісню «Срібні Коси» надзвичайно ліричною . Почерк Бажани (що по праву вважається одним з найкращих  сонграйтерів України) впізнаваний в яскравому приспіві «Подих Ночі». Без Mari Cheba, Indira, Алли Мартинюк, Лери Калужської пісням явно би бракувало вміло розставлених акцентів.  З  їх допомогою пазл повністю склався.

Окремо слід відзначити філософський настрій в пісні «Зозуля». Це данина пам’яті вокаліста гурту  Хорта Андрія Лободи, який також є і її автором. Пісня про боротьбу, життя та смерть, з метафорами про те, що сьогодні відбувається в Україні.

Олександр Положинський:
«Мені важко оцінювати свої творіння. Кожний новий альбом для мене найкращий, але як тільки він виходить, інтерес до нього зміщується на другий план, бо мені вже хочеться творити щось нове. Звісно, цей альбом інакший - і завдяки тому, що його саундпродюсером став Артур Данієлян, і тому, що кожен артист, чий голос, чиї слова і чиї ноти звучать у цьому альбомі, додав своїх - особистих і оригінальних інгредієнтів. Сподіваюся, багатьом смакуватиме. ;)».

Артур Данієлян:
«Завдяки альбому АнТартактида Частина 1 ми можемо уявити, яким би був гурт, якщо після виходу перших двох альбомів не почав експерименти з більш важким альтернативним звучанням. АнТартактида Частина 1 звучить так, якби Тартак залишився поп-гуртом. Навіть більше — у склад інструментів я повернув ді-джея. Водночас сам процес запису у студії був дуже консервативним — усі партії були записані з використанням реальних і, у більшості, старих синтезаторів та драм-машин, програвачів платівок, а також старих характерних для епохи середини 2000-х семплів на 16-доріжковий ADAT-магнітофон, у якому у якості носія використовуються старі S-VHS відеокасети. АнТартактида Частина1 — це своєрідний реверанс і альбом-триб’ют, присвята тому часу. Також цікавий той факт, що деякі вокальні треки партнерів по дуетам та Сашка, були записані з різницею у майже десяток років, які це саме пісні, говорити не буду, нехай це буде інтрига.»