РЕДАГУВАТИ
Онейроид

Онейроид

легка
Онейроїд (oneyros – сон; oneyroid — подібний досну) – змінений стан свідомості з напливом сновидних візій, фантастичних переживань, який, на відміну від галюцинацій мають завершений сюжет, цілісний зміст. Один із симптомів шизофренії. Також уживається трактування «сон наяву».

Онейроїд – альтернативна група, утворена в Полтаві 25 грудня 1992 року з ініціативи медиків Андрія Боркунова (вокал, гітара) та Анатолія Воліка (тексти, бас).

Спочатку група орієнтувалась на панк-рок у стилі «Г.О.» та естетику шизофренії : альбоми «Пост-панк манипуляции» (1993 р., запис вважається втраченим), «День Рождения Гастелло» (1993 рік, запис не проводився). Матеріали цих альбомів лягли в основу концертної програми, показаної на першому полтавському панк-фестивалі «Майбутнього немає!», проведеному групою «Онейроїд» в день своєї першої річниці. На фестивалі тоді також виступали: «Арахнофобія», КГБ, КАА («Клуб анонімних алкоголіків»), «Епітафія». Ця подія стала не лише першим панк-фестивалем, але й першим клубним концертом у Полтаві. Хіти групи цього періоду: «Вовка», «Детство, прощай», «Українська мова».

Склад групи в 1993 році: Андрій ‘Бурлік’ Боркунов – вокал, гітара; Анатолій Волік – тексти, бас; Андрій Воробйов – соло-гітара ; Ігор ‘Чоп’ Яремченко – ритм-гітара; Гена ‘Кузя’ Кузьменко – саксофон, флейта ; Валерій Власенко («Арахнофобія») – ударні.

1994 — 1995 рр. – концертна програма «Автобус, идущий на Запад», виступ на фестивалі «Червона Рута» (регіональний тур), запис альбому «Китай в огне» на студії Леоніда Сорокіна на Полтавській ТРК «Лтава». Вихід першого номеру самвидав-журналу «Гораздо» .

Хіти групи цього часу: «Цур та пек» (також відома як «Пух и прах»), «Точка».

1996 — 1997 рр. - на творчість групи чинять вплив ідеї язичництва, музика груп «АукцЫон», «Калинов Мост», «Вежливый отказ», «Can», внаслідок чого саунд зміщується в бік інструментальних медитацій, стає менш панківським, більш мелодійним та різноманітним. В орнамент групи органічно вплітається баян лідера групи «Патологоанатом» Олександра Бессонова. До групи також приєднується барабанщик Максим Ландар (лідер групи «Седьмое небо». Альбоми цього періоду: «Эксгумация Берлиозов» (запис на репетиційній базі групи «Зов Аранакса»), «Новое язычество», «Без десяти десять» («домашні» альбоми). Концертні програми: «Страх Смерти», «Патон» (спільно з групою «Патологоанатом»). Перше місце на фестивалі «Пісня в солдатській шинелі».

Перше місце на фестивалі «Червона Рута» (відбірковий тур у м.Кременчук), квартирник та спільний проект з групою «Апельсиновое безобразие» (Кременчук).До цього періоду належить сольний виступ Андрія Боркунова в клубі «Скіф» (м.Єкатеринбург, Росія)

Хіти цього періоду: «26 бакинских комиссаров», «Части тела», «Никто не забыт».

1998 рік – другий студійний альбом «Части Тела» (студія Андрія Буторіна), контракт на тираж альбомуна компакт-касетах злейблом Moon-records.

Співпраця та записи з бардесою Лєнкою, запис домашніх альбомів «Транстранзит», «Шапка Стереомаха». Група регулярно виступає в арт-кафе «Парсуна».

1999 рік – нова концертна програма «Гибернация». Саунд групи стає жорсткішим, холоднішим, з приходом до групи нового гітариста Олексія Самаріна музика групи «Онейроїд» набуває рифової структури.

Запис альбому «Гибернация» на домашній студії Олександра та Олени Бессонових («Молочай», м. Городня, Чернігівської обл.). Альбом так і не було видано. Група активно концертує. Спільні проекти та виступи з групою

«Колискова Ради» (згодом - Jam Cherry), в тому числі й на фіналі фестивалю «Черовна Рута» (2000) з піснями «Лінгвістична амплітуда» та «Кришечка» («Спробуй ще»).

2000-2003 рр. – «обкатка» програми «Гибернация» у полтавських клубах«Робін Гуд», «Парсуна», «Радуга», «Спейс», у концертних залах міста. Настає період експериментів з електронною музикою (проекти «Partyzan-party», «Под-dans-полье», «Короленко» (останній – спільно з групою «Птенцы Геринга» (згодом – «Призрак Баобаба»). Хіти програми «Гибернация»: «Тhe Bog», «Кай и Герда», «Одно сплошное время».

2004-2005 рр. – робота над програмою «Бетон», що являла собою синтез пост-року та танцювального саунду середньої жорсткості в стилі light-industrial. Група досі використовує елементи панку. Програма “Бетон” стає популярною в Полтаві (показана у клубах «Робін Бобін», «Наутілус»), в клубах Харкова («Черчілль», «Форт», «Остання барикада», «Агата»). Як данину своїм «концептуальним вчителям» «Онейроїд» у 2004 році організовує триб’ют-концерт «Г.О.», де виступали місцеві групи «Насрать!», «Круті педали» (нині – О.Torvald), «Rottensound», «Линки», «Червяки» та інші.

Також «Онейроїд» з найпершого фестивалю «Маzепа-FEST» у 2003 році аж до 2009 щороку бере в ньому участь; фестиваль «Автограф»(диплом фестивалю 2000, 2002), екстрим-шоу «Веломанія» (2004, 2005, 2006).

З 2006 року починається робота над новим альбомом «Led».

Склад групи станом на початок 2006 року: Бурлік (вокал), Іван Оборожній (гітара), Макс ‘dafunky’ Ржеко (бас), Гоша Малюков (барабани), Олексій Самарін (гітара), Анатолій Волік (тексти).

5 жовтня 2006 року в клубі «Стелс» «Онейроїд» провів перше в Полтаві noise-party, під час якого вперше відбулася презентація нової електронної програми Noisex, зіграної наживо на трьох ноутбуках (Андрій Боркунов, Ваня Оборожній, Анатолій Волік).

З 2007 року в «Онейроїд» приходять трубач та флейтист Фелікс, а також Кефір (ноутбук).

У лютому 2007 року група виступила на «Рок-ударі» в Полтаві, а у червні – на «Мазепа-фесті». У травні ж було презентовано нову програму «Led» - музика групи тяжіє до синтезу найрізноманітніших стильових течій. На думку багатьох, це найсильніші композиції за всю історію творчості групи.

Наприкінці 2007 року з групи йде Іван Оборожній (у власний пост-роковий аудіо-відео проект «Фреон», але бере участьу записі альбому «Бетон», яка, втім, так і не була доведена до втішного результату. Одночасно на тогочасних виступах знов можна побачити Воліка в ролі басиста, адже Максу dafunky довелося після Івана тимчасово взятися за гітару.

У березні 2008 року по групи повертається учасник першого складу групи Валерій Власенко – цього разу на місце гітариста, яке вдало займає і по сьогодні.

Всі концерти 2008 року Бурлік присвятив пам’яті Єгора Лєтова.

На початку 2008 року група записує демо альбому «NATASHA», саунд якого суттєво відрізняється від попередніх альбомів. Перший раз його було презентовано у Харкові навесні 2008 року. Вокалістка «Онейроїда» Оксана Дронова (екс- JamCherry) дуже переконливо демонструє власні можливості у психоделічному spoken-word, який складає серцевину цієї програми.

У квітні 2008 року у Полтаві проходить організований «Онейроїдом» триб’ют Єгору Лєтову на якому виступає також немало груп з інших міст.

У липні 2008 року «Онейроїд» дає у полтавському клубі «22» один з найбільш душевних концертів за всю свою історію : анплагд у дуже лаконічному складі - Бурлік (вокал), Валера Власенко (гітара), Волік - бас, Фелікс (труба, флейти), під час якого було зіграно багато давніх пісень.

Ранньої осені група вдруге вибирається в тріп на плато Карабі в Криму , де грала під землею у печері Віола. Там відбувається також спільний сейшен з групою «Дахабраха».

З вересня 2008 року іде паралельна робота над створення нового концептуального альбому «Giftstoffe» (з німецької – «отруйні речовини») та його студійним записом, який цього разу завершується більш ніж успішно і видається на лейблі Moon Records на початку жовтня 2009 року.

Завдяки участі Валерія Власенка, який був саундпродюсером цього альбому (третього офіційного в історії колективу), саунд «Онейроїда» стає жорстким та дуже динамічним.

На самому початку роботи над альбомом «Giftstoffe» пізньої осені 2008 року молодий український поет, блогер та музичний критик Максим Солодовник приходить до групи в якості її менеджера і з того часу «Онейроїд» який все частіше тепер пишеться латиницею як Oneyroid починає свій широкомастабний наступ на інтернет-простори, група оселяється одразу на кількох відвідуваних ресурсах (найактуальнішими з яких є спільнота групи на Livejournal та сторінка на MySpace), які регулярно оновлюються.

Водночас група посилює концертну активність: з грудня 2008 року, коли в київському клубі «Філін» на Куренівці було вперше презентовано програму «Giftstoffe», група дає серію концертів у різних містах України – всього близько 20 за 2009 рік. Помітною подією серед них став виступ на одній сцені з відомим німецьким гуртом «Mamasweed» у Полтаві.

У концертах цього періоду та запису альбому «Giftstoffe» бере участь давній знайомий групи Володимир Гречуха (перкусії) , який, однак, не пробув у групі більше року.

Навесні 2009 року група дає незабутній концерт у харківському Планетарії з програмою «NATASHA», який за рік суттєво «виріс» та збагатився різноманітними рисами та композиціями. Майже весь концерт було записано зі звукорежисерського пульту.

У травні 2009 року Oneyroid запрошує до Полтави молодий проект всенародно улюбленого Олександра Піпи (екс-ВВ, екс-БОРЩ) @TRAKTOR для спільного виступу, який в результаті став справжньою подією для Полтави. Також цей концерт став першим шоу для нового перкусіоніста Дмитра Білоконя.

Альбом «Giftstoffe» є однозначно найкращим за звуком , концептуальністю та відшліфованістю за всю історію групи і практично одразу по виході починає здобувати позитивні та захоплені відгуки слухачів та фахівців.

Його стиль можна визначити як психоделічний мілітарі-індстаріал рок.

Після випуску альбому «Giftstoffe» та його презентацію в київській «Бочці» 3 жовтня, яка фактично збіглася з датою релізу і де знов на одній сцені з Oneyroid вситупили @TRAKTOR, група паралельно шліфує нову концертну програму «Ходень», яка – вперше в історії колективу - є повністю україномовною.

Вперше представлені публіці ще у вересні 2009 р. на «Мазепа-фесті», пісні альбому «Ходень» завдяки зіграності групи швидко набувають чітких обрисів. Їхній саунд знов кардинально відрізняється від альбому-попередника (що для Oneyroid є доброю традицією і мало не написаним правилом) і являє собою щось на зразок етно-психоделічного року з дуже різноманітними та нестандартними рисами.

Восени 2009 року група організовує в Полтаві триб’ют групі «Брати Гадюкіни» на знак пошани до померлого у серпні лідера Сергія Кузьмінського, музика якого багато значила для учасників команди. Oneyroid також виступає на цьому заході у розширеному складі : на сцені грають одночасно 10 музикантів, у тому числі один з давніх учасників групи Андрій Воробйов (соло-гітара).

Під час довгої зими 2009-2010 було завершено студійний запис альбому «NATASHA», який Oneyroid планує видати у поточному році. Уже зрозуміло, що це має бути найдовший за хронометражем альбом в історії групи Oneyroid.

Також взимку до групи повертається Андрій Орлов – активний учасник групи періоду альбому «Бетон».

Початок 2010 року також став дуже активним для групи : відбувається кілька клубних виступів, з них два – у новій пивниці «Сто Доріг», яка стає новим майданчиком для альтернативної музики в Полтаві завдяки зусиллям Бурліка та Oneyro.Promo.Group. Також група бере участь у традиційному полтавському «Рок-ударі», активно концертує на найрізноманітніших сценах України та з квітня 2010 року переходить до запису нового студійного альбому «Ходень», реліз якого відбувся у вересні 2012 року. Спеціальним гостем реліз-паті в Києві та Полтаві (вже традиційно) була група @TRAKTOR. Також у серпні 2012 виходять один за одним два сингли з досі неопублікованими треками, записаними за часів програми «BeatOn» ще попереднім складом групи. Влітку 2012 група вперше бере участь у фестивалі «Славське-рок».

Також група разом з Oneyro.Promo.Group як співорганізатор активно бере участь у полтавському фестивалі Rock-n-Ball, що прийшов на зміну Мазепа-фесту і протягом трьох років (2011-2013) лише нарощував свої потужності, запрошуючи відомі українські та російські групи, зокрема культовий «АУКЦЫОН».

Відзначивши 20-річчя творчої діяльності концертом у рідному місті наприкінці грудня 2012, Oneyroid з 2013 року приділяє багато уваги створенню та накопиченню нового матеріалу на своїй новій базі-студії ONEY, яка після ретельного і продуманого облаштування стала найкращим закладом такого типу в цілому місті, вперше відчинивши двері для відвідувачів у вересні 2013. Крім студійної та репетиційної діяльності, тут час від часу також проходять «камерні» концерти. Також влітку 2013 група вперше бере участь у фестивалі «Тарас Бульба», одразу ставши його дипломантом.

Вже на ній тривала робота над саундом лонгплеїв «Наташа Атомный Бог» та «Mobile Goo», перший з яких вийшов 28 квітня 2014 року – поки що тільки інтернет-релізом. Для групи Oneyroid це вже 5-й номерний альбом. Також відбуваються певні зміни у складі : у 2013 з групи йде багаторічний її басист Макс Ржеко, на зміну якому повертається до групи давній її друг Михайло Шамраєвський, найбільш відомий своєю участю в групі «Арахнофобія»; а 2014 року Oneyroid розширює свою духову секцію завдяки тромбоністу Герману Хорунжому.

2014 рік відзначається активною концертною діяльністю, зокрема участю у фестивалі «Woodstock-Україна» та першим в історії групи виступом на головній сцені культового фестивалю «Бандерштат». Також група не пропускає нагоди виступити на підтримку української армії. Повернувшись з осіннього клубного міні-туру, група зосередилась на підготовці до випуску на початку 2015 альбому «Mobile Goo» та пари синглів, що йому передуватимуть, а також на репетиціях програми «Майдан Розрита Могила», окремі пісні якої слухачі вже мали змогу почути на концертах. З другої половини 2014 року починається запис цього альбому на студії ONEY.

Також у планах на ближче майбутнє :
- реліз альбому «Наташа Атомный Бог» на фізичних носіях та перевидання альбому «Giftstoffe» (2009) ;
- монтаж і випуск нових роликів відеоарту до альбому «Наташа Атомный Бог» ;
- запис альбому «ПалиВО!» (за участю полтавської фольк-групи Стрибожі Внуці) ;
- розробка альбому «По Ворсклі межа» ;
- запис створеного ще 2007 р., але незаписаного альбому «ЛЁД» ;
- перезапис раннього репертуару групи (за участю її першого басиста та автора всіх текстів Анатолія Волика) ;
- запис і випуск live-концерту на студії ONEY.

Творчий процес тут ніколи не припиняється.

Актуальний склад :

Андрій Боркунов - вокал
Оксана Дронова - вокал
Валерій Власенко - гітара
Фелікс Бродський – труба, флейти
Михайло Шамраєвський - бас-гітара
Ігор Малюков - барабани
Андрій Орлов - клавішні
Герман Хорунжий - тромбон
Анатолій Волик – тексти
Максим Солодовник – менеджер

ПУБЛІКАЦІЇ
ONEYROid: «Музыка пишется интуитивно»
ІНТЕРВ'Ю
ONEYROid: «Музыка пишется интуитивно»
06.11.2014

Полтавский Онейроид — один из самых опытных и интересных альтернативных коллективов Украины. Сейчас Онейроид мелодичный и разнообразный, и от этого еще более интересный, чем был. Об уникальности следующего альбома, о «стиле Онейроид» и о многом другом – основатель и бессменный лидер банды Андрей Боркунов

«Oneyroid Birthday party - 2010»: міні-фестиваль у Полтаві!
АНОНСИ
«Oneyroid Birthday party - 2010»: міні-фестиваль у Полтаві!
20.12.2010

Усі вже звикли, що культовий полтавський гурт «Онейроїд» щороку святкує свій День народження, як то кажуть, із розмахом – влаштовуючи великий концерт. Однак цього року Oneyro.Promo.Group вирішили перевершити самих себе і організувати з приводу вже 18-ої річниці гурту справжній дводенний міні-фестиваль, запросивши для виступу виконавців не лише з Полтави, а й з інших міст України!

Онейроид - представит Отравляющие вещества
АНОНСИ
Онейроид - представит Отравляющие вещества
25.09.2009

Появление Онейроид в Киеве – это событие. Чрезвычайно редкий гость в столице, полтавская альтернативная команда, по-прежнему используя в своём арсенале и «шаманские» вставки, и элементы панка. Новый материал группы все больше тяготеет к синтезу всевозможных стилевых направлений, что полностью отображается в новом концептуальном альбоме который группа предсатвит киевской публике.

ДИСКОГРАФІЯ
Наташа Атомный Бог
Наташа Атомный Бог
2014
альбом
рецензія
Ходень
Ходень
2012
альбом
слухати · рецензія
Giftstoffe
Giftstoffe
2009
альбом
слухати · рецензія
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
НОВИНИ
Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
19.07.2020

Автор і натхненник поп-групи Ampula Seven, блек-метал команди Haissem і формації Sunset Forsaken, про те, що внутрішня потреба у творчості важливіше зовнішніх стимулів