Дмитро Добрий-Вечір:«Заробляли 50 доларів на день»

10.06.2006 · Інтерв'ю

[фото: Олександр ЛЕПЕТУХА]

44-річний Дмитро Добрий-Вечір — лідер групи «Вій». Цього року культовому гуртові Дмитра виповнюється 15 років.

Зустрічаємося із Дмитром на Сирці, у його квартирі. З порогу на мене кидається чорний спанієль, слідом з’являється великий пес, схожий на вівчарку. У вітальні стоїть припертий до стіни новенький спортивний велосипед. Стіни обклеєні плакатами рок-зірок. Господар сідає біля комп’ютера, закурює цигарку. На ньому темні джинси й зелена футболка. Пес лягає біля його ніг.

— Шива — страшна боягузка, — чухає Дмитро собаку за вухом. — Боїться зливи і грому. Ідемо якось із дружиною, чуємо — ззаду щось чалапає. Сидить таке маленьке, кругленьке, пухнасте. То була Шива.

У його кімнаті десятки музичних інструментів. Є екзотичні. Наприклад, банджо або дещо, схоже на домбру, з написом «Киргистанга 50 жил».

— «Киргизстану 50 років», — перекладає господар. — Це киргизька скрипка комус. Купив її на Сінному ринку. Хотіли 50 гривень, а я вторгував за 25. Була вся розбита, а тепер бачиш — грає.

Він видобуває із скрипки медитативні східні звуки.

— У нас колись грав перкусіоніст Салман, зараз він у групі «Мандри», — розповідає. — Якось із Азербайджану привіз Фомі ситар. Фома злякався, каже: «Не хочу». Салман дзвонить: «Блін, купи в мене, я вже гроші заплатив».

Ситар лежить між книжками на старій шафі. Дмитро розповідає, що народився в Києві, на колишній вулиці Чкалова, нині Гончара.

— Льотчиком мріяв стати, — згадує. — Навіть документи до училища подавав, але медкомісія завернула. Може, став би художником, але після армії узяв до рук бас-гітару...

Каже, що від армії не «косив».

— Колись вважалося, якщо не пішов у армію, то, тіпа, й не чоловік. Я служив на румунському кордоні. Дідівщини не було, служили самі росіяни й хохли. Молдавани-перекладачі службу в корівнику проходили. Я був кіномеханіком, стінгазети малював, а ночами дембелям пісні співав. На другому році навіть собаку дали! Наша застава в селі Порубне Чернівецької області стояла. Гори кругом, кабанів до хріна...

По-російськи не пробували співати?

— У мене просто не виходить, не можу я. А от українською — як по маслу! Хоч сім’я російськомовна була. Але тато, коли з дитсадка забирав, по дорозі купляв маленькі книжечки з українськими казками. І дідівські вишиванки вдома зберігалися. Один мій родич їздив у Москву і в якихось там архівах знайшов реєстр запорозького війська, здається, ХVI чи XVII століття. Там був писар Добрий-Вечір.

Курйозні випадки через прізвище траплялися?

— На фестивалі у Львові з Андрієм Середою, з гурту «Кому вниз», загубилися. Уночі Андрій ломиться до готелю. «Я — Середа. Де Добрий-Вечір?» — кричить. Я прийшов пізніше: «Я — Добрий-Вечір, де Середа?» Двері скляні були, під дерево фарбовані, розбили їх. У нас тоді велика пляшка спирту була.

Пам’ятаю, як років 10 тому «Вій» грав на майдані Незалежності в переході.

— Треба ж було чимось на життя заробляти! — заявляє він. — У переході грали джаз, свої пісні рідко виконували. Заробляли 50 доларів за день, а квартира, між іншим, коштувала 40 доларів на місяць. Мама навіть просила, щоб узяв у групу ще сестру Лесю. Тепер вона грає на перкусії. А потім на Майдані та на Андріївському узвозі заборонили грати.

Тоді в Києві були модні вуличні перуанські ансамблі. Ви конкурували?

— Та ні, навіть товаришували. Ми «на шляпу» грати влітку в Крим їздили. Приходимо на своє місце на набережній в Алушті, а там перуанці стоять: сім’ями, з жінками, дітьми — такими карячконогими, — хитається з боку в бік, зображаючи незграбність. — Спочатку напряглися, а потім домовилися. Грали вони не справжній фолк, а якісь свої «рушнички», і касети продавали одного якогось колективу. Індіанці, а мови своєї не знали. Питаю у них: «Як по-вашому «добрий вечір»? Мовчать.

Чим на життя заробляєш?

— Переважно звукорежисурою. Велосипед он купив. А взагалі родину дружина годує. Вона у мене стоматолог. Рок-музика не приносить прибутків.

Жінка не боялася виходити за рокера?

— Я тоді роком ще не займався. Працював у зоопарку на атракціонах. Дівчат катав. Тані було 16 років. Сама — з Кагарлика, на першому курсі медичного вчилася, пари прогулювала. 1 червня познайомились, а в січні вже розписалися. Я ще по ресторанах грав. Таксі, шампанське — їй подобалося. Після армії я не стригся, тільки перед весіллям. Тепер хочу підрізати собі волосся, бо заважає. Але руки ніяк не доходять.

Ювілей «Вія» відзначатимеш?

— Хотіли зробити концерт на Замковій горі, біля кладовища. Але там нема води. Людям ніде буде купатися.

Іван СТОЛЯРЧУК [ www.gpu-ua.info ]


 
ПУБЛІКАЦІЇ
Новий альбом гурту «Вій»: якість має превалювати над кількістю
ІНТЕРВ'Ю
Новий альбом гурту «Вій»: якість має превалювати над кількістю
04.06.2010

На початку червня легендарний український гурт «Вій» видає новий альбом «Йшов я небом». Цей повноформатний реліз стане лише третім для колективу, якому наступного року виповнюється вже 20 років

Дмитро Добрий-Вечір: «Українці терплячі, але усьому приходить край»
ІНТЕРВ'Ю
Дмитро Добрий-Вечір: «Українці терплячі, але усьому приходить край»
16.04.2010

Група «Вій» - це вишукане поєднання дохристиянської української мелодики, елементів бароко й середньовіччя з сучасною психоделією. Але ще - це безкомпромісність, ненагране, нефальшиве українство. Погодьтеся, рідкісний сьогодні сплав - професійність, талант і патріотизм

Дмитро Добрий-Вечір: «Фестиваль – це стан душі»
ІНТЕРВ'Ю
Дмитро Добрий-Вечір: «Фестиваль – це стан душі»
12.11.2007

Нещодавно у Львові після семирічної перерви відбувся П’ятий фестиваль україномовної авторської пісні та співаної поезії «Срібна підкова». Уже традиційно незмінним учасником фестивалю був культовий київський гурт «Вій».

ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Йшов я небом
Йшов я небом
2010
альбом
слухати · рецензія
Good-bye my revolution
Good-bye my revolution
2009
сингл
слухати · рецензія
Хата скраю села
Хата скраю села
2006
альбом
слухати · рецензія
Чорна рілля
Чорна рілля
2004
альбом
слухати
Хата скраю селаКЛІП
Хата скраю села · 2014
3 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Cardinal Birds: Якщо мати мету і багато працювати - можливо все!
ІНТЕРВ'Ю
Cardinal Birds: Якщо мати мету і багато працювати - можливо все!
26.12.2018

Різниця між музичними стилями нівелюється, про філософію годі й казати. Панк вже не той, скажете ви - можливо.. в ньому вже немає того бунту і протесту, але все ще вирує кураж свободи та дух молодості

Delfinia випустили сингл за участю Олафа Торсена
НОВИНИ
Delfinia випустили сингл за участю Олафа Торсена
06.12.2018

Український melodic power metal проект Delfinia представив трек «The World Of Dream», до запису якого долучився відомий італійський гітарист Олаф Торсен (Labyrinth, Vision Divine)