1. | Як летіли бугаї, банджо-версія |
2. | Йшов я небом, перше виконання |
3. | Змія, дощова версія |
4. | Good-bye my revolution |
Через три роки, що минули від делюкс-перевидання альбому «Хата скраю села», позбавлених релізів нових пісень, значні зміни у складі та певні труднощі, «Вій» - містичний гурт-ветеран української сцени - повертається до слухачів з максі-синглом, який є провісником виходу нового повноформатного альбому наприкінці року.
Важливим аспектом є цілком сучасний спосіб поширення «Good-bye my revolution». Через місяць після першого за 5 років сольного концерту в рідному Києві (що відбувся наприкінці травня), група виклала його для вільного скачування на свому офіційному сайті як у mp3-версії, так і в lossless з усією необхідною поліграфією на правах копілефту. Отже, кожен за бажання може випалити собі симпатичну CD-R-ку і потримати таким чином в руках найновіший доробок гурту «Вій», що для веб-релізу властивість неперсічна. Але ще цікавішою є слухацька спрага, якою було зустрінуто реліз. За словами менеджера гурту Сергія ‘Little’ Литвинюка, вже в перші 5 днів було зафіксовано понад тисячу скачувань. Вражає також і географія: на другому місці за кількістю скачувань після України – Росія, і навіть Китай кілька разів відзначився на мапі. Безперечно, поряд з авторитетом гурту, вдала, зрозуміла аж до англомовності назва максі-синглу та неординарний дизайн, зокрема, використання роботи художника XVI ст. Ганса Себальда Бегама, грають в такій затребуваності не останню роль.
Власне, маємо чотири треки, два з яких – зовсім нові, два студійні, раніше не видані - банджо-версія пісні «Як летіли бугаї» і «Змія» (дощова версія). Нові привертають до себе увагу також по-різному: «Good-bye my revolution» - інструментальний ностальджі-вальс, «Йшов я небом» - запис першого виконання пісні, текст якої лідер гурту Дмитро Добрий-Вечір написав у ніч перед згаданим травневим концертом, адже першою до нього прийшла музика і трек міг бути також суто інструментальним. Слова цієї пісні водночас як і незвичні у деяких ́образах та зворотах, так і мають безперечні ознаки «фірмового» авторського стилю Дмитра, а музика, на мою думку, є ближчою до саунду альбому «Хата скраю села», аніж до темної психоделії «Чорної ріллі». Водночас у ній можна помітити багато оригінальних ознак - приміром, суто акустичне, «прозоре» звучання; досить прості партії ритм-інструментів; елегантна, попри епізодичність, скрипка; ліричне гітарне соло наприкінці.
Але найважливіше, що це не одноразовий успіх - «Вій» невпинно рухається далі, їхні виступи завжди збирають вдячну публіку, а вже незабаром – вихід нового альбому, деякі з пісень з якого вже виконують наживо. «Серпень догорає», «Колискова 1933» - навіть вже їхні назви інтригують.
На початку червня легендарний український гурт «Вій» видає новий альбом «Йшов я небом». Цей повноформатний реліз стане лише третім для колективу, якому наступного року виповнюється вже 20 років
Група «Вій» - це вишукане поєднання дохристиянської української мелодики, елементів бароко й середньовіччя з сучасною психоделією. Але ще - це безкомпромісність, ненагране, нефальшиве українство. Погодьтеся, рідкісний сьогодні сплав - професійність, талант і патріотизм
Нещодавно у Львові після семирічної перерви відбувся П’ятий фестиваль україномовної авторської пісні та співаної поезії «Срібна підкова». Уже традиційно незмінним учасником фестивалю був культовий київський гурт «Вій».
Сергій Міхалок та гурт Ляпіс Трубецькой презентували новий сингл та відеокліп на пісню Воїни світла українською мовою. Переклад пісні зробив український поет, активіст та волонтер Сергій Жадан