Етсетера: «Займатися рок-музикою в україні можуть лише мрійники»

18.03.2011 · Інтерв'ю

Сумський рок-гурт Етсетера, який в минулому році випустив свій другий альбом «Мрійник», не зважаючи на свою порівняно не довгу історію вже впевнено посіли місце одних з найвідоміших представників української альтернативної сцени. Причина цьому досить зрозуміла, адже хлопці грають перш за все якісну та чесну музику. А це є запорукою успіху. Про свої творчі здобутки, плани та мрії розповів вокаліст гурту Володимир Нянькін.

Привіт.

Вітаю.

Протягом своєї історії Етсетера грали різну музику, писали різні тексти, відвідали багацько фестивалів, зіграли безліч концертів… А коли і з чого все почалося: то вплинув на тебе, щоб ти почав займатися музикою?

Найбільше, як мені здається, на мене в музичному плані вплинула генетика. Мої батьки – професійні музиканти з консерваторською освітою . Мама – піаністка, тато - віолончеліст. Ставати класичним музикантом я не бажав, музичну школу по класу фортепіано кинув за рік до закінчення (про що все ж таки жалкую), але потім полюбив рок – і поїхало. Перший гурт, від якого я збожеволів, стала «Nirvana», потім перейшов на британський рок – класичний й сучасний. Російський рок мене практично ніколи не цікавив, хоча, безумовно, і в них є класні гурти. Як тільки почав грати, особливо уважно слідкую за українським роком. Зараз працюю на радіо та роблю передачі про вітчизняні рок-гурти. Вже створив більше ста програм, тож можу вважати себе знавцем українського рок-андеграунду.

Ви вже досить відомі в Україні. Не було думки переїхати в столицю, кажуть там більше можливостей досягнути популярності?:)

Звичайно, Київ - столиця з усіх ракурсів, і з культурного теж. Проте, якщо казати про шлях «переїхали - знайшли продюсера - стали зірками», то в мене є щодо нього сумніви. Наразі, продюсери, - це люди, які не відкривають нові таланти, а лише запитують «а скільки у вас грошей, щоб вас розкрутити?». В нас їх, нажаль, немає, тому ми типова інді-команда – самі граємо, самі башляємо за записи, кліпи та все інше. Завдяки «інтернетам» комунікація вже не є проблемою. Сидіти ж в Києві лише заради постійних клубних виступів, де тебе слухає 50 чоловік, і про себе думати «круто, ми - столична команда» - нас це не цікавить. Хоча все ж не виключено, що колись цей переїзд все ж станеться.

Чи є музика вашою професією?

Нажаль, в Україні рок-музикою заробляють одиниці. Такі гурти можна перерахувати на пальцях рук фрезерувальника:) Може, для когось це буде сюрприз, але в останні роки ситуація настільки погіршилась, що більшість гуртів виступають на умовах «проїзд-проживання-харчування», а про гонорари вже й не мріють. Тому заробляємо тим, чим можемо – хто журналіст, хто менеджер, хто радіо-ведучий. Хоча ось нещодавно займалися написанням саундтреку для комедійного фільму. Зробили пісню в стилі кантрі, відчули себе ковбоями, ще й гроші заробили.

З ким найчастіше порівнюють ваш колектив? Не «бісять» ці порівняння?

На щастя, останнім часом нас перестали порівнювати з кимось. Напевно це тому, що гурт має вже два альбоми і свій власний стиль більш-менш з’явився. Особливо це помітно на концертах, де про нашу команду можна скласти цілісне враження.

Відомий український рок-критик Олександр Євтушенко постійно жартує і порівнює мене з вокалістом «Sound garden» та «Audioslave» Крісом Корнелом. Скоріше за все це через вокальну манеру, так званий «crunch». Такі порівняння не бісять, а більше викликають посмішку. А щоб казали, що ми під когось «косимо», то такого, якось не згадаю. Говорили, що ми чимось схожі на «Димну суміш», але ось нещодавно грали разом у Вінниці і ніяких порівнянь вже не чули.

Ви відіграли тур у підтримку «Мрійника». Можеш розказати які цікаві історії траплялися в містах, на концертах, з ким виступали?

Цікаві історії були скрізь, бо «За мріями» - наш перший великий тур. Дуже запам’ятався Володимир-Волинський. Там нас поселили в жіночому гуртожитку на другому поверсі і не дозволяли підійматися вище. В Хмельницькому грали у дитбудинку , куди привезли м’які іграшки та солодощі. Напевно, найтепліший прийом у турі - дуже щирі емоції. У Вінниці нас «кинув» організатор концерту, тож 5 годин ми їхали просто щоб побачити місто і поїхати далі. А ще після інтерв’ю на декількох радіостанціях Західної України для себе вже точно вирішив, що всі ведучі – музиканти рок-гуртів:)

Повернімося до сьогодення. Чим зараз займаєтесь?

Зараз ми займаємось написанням матеріалу для третього альбому, наразі вже є 5 пісень. Тепер думаємо, як їх записувати, скоріше за все будемо випускати сингли. Також в планах є запис акустичного альбому, бо за роки існування групи було створено багато повільних пісень, з якими ми рідко виступали, а вони нам дуже подобаються. Взагалі, плануємо створити якісну акустичну програму. Перша спроба вже була – виступали з нею у Хмельницькому.

Ваш кліп на пісню «Мрійник» досить цікавий. А як справи з його ротацією? 

Ротація кліпу «Мрійник» особливо успішно пройшла по обласних каналах. Там його із задоволенням взяли і він був у досить щільній ротації. Що стосується центральних каналів, то «Enter» крутив його недовго, а М1 не взяв, що було і так зрозуміло. Головна проблема – неформатність пісні. Це не поп-рок, до якого відношення більш лояльне. «Мрійник» - чесна рок-пісня з чесним текстом. Такі рідко на ТБ потрапляють:) В інтернеті ми отримали більше відгуків.

Взагалі, у вас є проблеми з ротаціями вашого матеріалу (ФМ, ТБ і т.д.)?

Я думаю, що проблема з ротацією є у всіх представників української некомерційної музики. Такої, яка намагається потрапити до слухачів без ротацій за гроші. Це питання до державної політики, яка поки така, що власного музичного виробника в Україні залишають напризволяще , а російський або іноземний продукт має «зелене світло». Це – замкнене коло. Якщо не підтримувати своїх, то наш рівень не буде зростати і українська музика не буде розвиватися. Особливо дратують закиди, що рок-музика не може бути комерційно успішною, а насправді справа в тому, що з дівчатами, які співають «під плюс», продюсерам набагато простіше. І приємніше:)

Які найсвіжіші новини від гурту?

Найсвіжіша новина – вихід нового кліпу на пісню «Викини з серця». Робота над ним проходила більш ніж 4 місяці, в ньому досить складний сюжет та аж три головні героїні. Як справжня інді-група, створити його ми вирішили самі. Я в кліпі і режисер, і сценарист, і ще багато хто. Проте через відсутність досвіду, але з бажання зробити все якісно, ми трошки затягнули, і лише зараз готуємось його презентувати. Нещодавно ми виклали у інтернет трейлер кліпу, а найближчим часом покажемо і все інше.
До речі, за цей час, що ми створюємо цей кліп, одна з героїнь вже встигла завагітніти, а собака, яку ми знімали з іншою дівчиною, народила шестеро цуценят.

До речі, зараз всі свої матеріали майже всі музиканти викладають для вільного завантаження у мережу. Як ти особисто ставишся до такого кроку?

До цього кроку я ставлюсь позитивно і розумію, що це об’єктивна реальність, з якою потрібно рахуватися. Навіть європейські та американські лейбли потерпають, а про наші і говорити нічого, бо в нас і так лейблів в нормальному розумінні цього слова і не було. Видати альбом – це одне, але потрібно зробити і якісне промо, що роблять лише одиницям в українській музиці. Часто говорять, що завдяки інтернету зараз легко дістатися до слухача. З одного боку, так воно і є, а з іншого зараз стільки виконавців та груп, що знайти у цьому щось цікаве стає дедалі складніше. Є музичне перенасичення, яке поки що дає тільки кількість, а не якість.

Не починаєте ще працювати над новим релізом? 

Чесно кажучи, альбом як щось концептуальне зараз відходить у минуле. Люди розуміють, що 12 пісень на диску не можуть бути однаково класними, тож приходять до того, що краще придбати лише декілька хітів. Навіщо ж тоді купувати увесь лонгплей? Тому ми скоріше за все будемо намагатися радувати слухачів новими піснями постійно, а коли назбирається достатня кількість на альбом, то зробимо компіляцію. Думаю, що весною щось новеньке вже покажемо. В нас є цікаві стилістичні експерименти, які, сподіваюсь, будуть до вподоби слухачам.

Ти вважаєш себе мрійником? Взагалі, як думаєш, мріяти – це добре? 

Займатися рок-музикою в Україні можуть лише мрійники, тож я, безумовно, один з них. Взагалі, мріяти – процес не тільки позитивний, але й конструктивний, бо таким чином ти намагаєшся матеріалізувати свої бажання. Проте окрім мрій потрібні ще й дії. Про це і наша пісня «Мрійник» - людей, які пливуть за течією і стають «офісними планктонами».

Чим займатиметесь в найближчому майбутньому?

В найближчому майбутньому у нас запланована презентація та промоушн нового кліпу, а також запис нових пісень та підготовка декількох програм – акустичної та електричної, з якою ми будемо виступати на літніх фестивалях. Напевно, будемо намагатися долучити до аранжувань плейбеки, щоб звучати більш цікаво. Ще дуже хочемо найближчим часом розширити географію виступів. Особливо в цьому плані цікавить Польща.

На останок, твоє побажання українським шанувальникам якісного року:

Бажаю слухати цей якісний український рок, ходити на концерти та підтримувати улюблені гурти. Музиканти вони люди ранимі, їх потрібно хвалити)) А ще хочеться побажати дарувати один одному позитивні емоції. Скрізь стільки похмурих людей, але це не привід до них приєднуватися. Весна, люди, давайте посміхатися:)

Дякую. Успіхів :)

Дмитро Войналович
(c) rock.kiev.ua


 
ПУБЛІКАЦІЇ
Етсетера: «Ми – група зі Східної України, яку знають здебільшого на Західній»
ІНТЕРВ'Ю
Етсетера: «Ми – група зі Східної України, яку знають здебільшого на Західній»
23.09.2011

Сумська група «ЕТСЕТЕРА», незважаючи на східноукраїнську прописку, більше відома на Західній Україні. Поговорити з вокалістом групи Володимиром Нянькіним було про що. Бесіда вийшла тривалою, сказано було багато, тому, гадаю, доцільніше питання не друкувати, а зробити інтерв'ю у вигляді монологу

Сумська Етсетера написала пісню для комедійного фільму
НОВИНИ
Сумська Етсетера написала пісню для комедійного фільму
29.03.2011

Сумський гурт «Етсетера» дебютував у кіно. Хлопцям доручили написати саундтрек до комедійного короткометражного фільму, який створювався задля участі у щорічному всеукраїнському фестивалі «Смарагдова Ліра»

Етсетера: «Ми – суміш, але не димна, а дивна»
ІНТЕРВ'Ю
Етсетера: «Ми – суміш, але не димна, а дивна»
09.09.2010

Сумський рок-гурт «ЕТСЕТЕРА» з 18 вересня відправляється у Всеукраїнський тур - «За Мріями». Спочатку володарі першої премії фестивалю «Тарас Бульба 2008» відіграють 7 концертів на Західній Україні, а трохи згодом відвідають й інші куточки України. Напередодні від’їзду лідер гурту Володимир Нянькін розповів про другий альбом команди, підготовку до третього, зйомки кліпу та колір прапору країни «ЕТСЕТЕРА»

ДОСЬЄ
Etc
ДИСКОГРАФІЯ
Піруети
Піруети
2014
альбом
слухати · рецензія
Паніка на ТитанікуКЛІП
Паніка на Титаніку · 2012
5 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
НОВИНИ
Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
19.07.2020

Автор і натхненник поп-групи Ampula Seven, блек-метал команди Haissem і формації Sunset Forsaken, про те, що внутрішня потреба у творчості важливіше зовнішніх стимулів