LIVE.інтерв'ю. Вій

30.01.2007 · Інтерв'ю

Це інтерв’ю вийшло у нас найживішим, адже Дмитро Добрий-Вечір не просто згодився відповісти на запитання, а й запросив нас до себе в гості. Отже, у маленькій затишній кімнаті, серед розвішаних по стінах гітар, зібрались я, Дмитро Реміш, Сергій Литвинюк (Літл), господар (ДВ), його дружина та дві собаки. За коньяком, чаєм і тортиком опитування одразу перетворилось на цікаву бесіду зі спогадами та роздумами на різні теми.

-На якій стадії триб’ют і новий альбом?

Літл: наприкінці лютого, максимум – напочатку вересня. В перших числах лютого ми вже віддаємо готовий диск на лейбл.

ДВ: Новий альбом на стадії запису. Вже готово відсотків 50

-Коли буде концерт у Києві?

Літл: В Києві планується зробити концерт-презентацію триб’юту. Але там ми виконаємо лише пару пісень

ДВ: так, це ж буде не наш виступ, а тих груп, що приймали участь у записі триб’юту. Далі в планах фестивалі.

Літл: у Києві це буде Рок Січ. А в клубах працювати нереально.

ДВ: це те, що зараз відомо точно. Можливо, ще щось зявиться. Ми ж не займаємось організацією власних концертів.

-Чи плануєте ще святкувати 15-річний ювілей гурту?

Літл: якщо вистачить бюджету, то обєднаемо з концертом, присвяченим виходу триб’юту

-Де вам зручніше і приємніше виступати – в клубах чи на великих сценах?

ДВ: зручніше себе почуваємо звісно ж на великих сценах. Клуб це не цікаво. Клуб – це забігайлівка, лимарня

Літл: ну, не в тому справа...

ДВ: для мене – в тому.

Літл: але ж є клуби, рівня луцького Майдану, де виступати доволі приємно. Але в Києві. Нажаль, ситуація така, що клуби спрямовані не на живі концерти, а в першу чергу на задоволення амбіцій своїх власників.

ДВ: якщо в тому ж Луцьку ми можемо поставити свої умови, і їх виконають, то тут умови сталять нам. А нам ті умови до одного місця. В Києві ще й спостергіається така тенденція, що музиканти мають платити за свій виступ у клубі.

-А коли буде наступний концерт у Луцьку?

Літл: Зараз ведемо переговори. Хочемо виступити у луцьку. А потім у Рівному

ДВ: мабуть, в квітні

-Вій завжди був у андеграунді (моя думка). А де ви бачити себе у завтрашній українській музиці?

ДВ: Андеграунд це що? Це підвал, чи метро? Я прибічник конкретних визначень. Якщо мати на увазі, що андеграунд – це виконавці, що знаходяться в жопі, то ми до них не відносимось. Якщо сприймати андеграунд як незалежність – тоді так. Нас не хвилюють закони українського шоубізу, але оскільки мі ніяк не можемо їх оминути, то вони нас стосуються. Ми просто намагємось якнайменше колупатись у тому багні.. тому, можливо, з такої точки зору ми – андеграунд. Але це поняття передбачае, що виконавець знаходиться десь глибоко. А будь-яком унормальному виконавцю хочеться бути вище. Тобто, якщо його не знають і не слухають, то він –в андеграунді.

Літл: тут ближче визначення «незалежна музика». Наприклад, Нік Кейв. Він популярний і відомий, і при цьому займається тим, що вважає за потрібне. Але для цього потрібно мати свої гроші.

ДВ: так, це дороге задоволення

Літл: слово «андеграунд» у початковому, західному розумінні зіпсували таким поняттям, як «русский, советский рок». Тобто, мається на увазі збіговисько невдах, які своє невміння і небажання серйозно займатись музикою прикривають тим, що вони незатребувані.

ДВ: Це не я кажу. Це – Літл! По суті, він сказав теж саме, що і я, але приплів ще й «советский рок».

Літл: «советский рок» - це найгірше, що можна було придумати в музиці.

-Як Ви ставитесь до висловів на кшталт – «Гурт Вій - класика (монстри, апологети, гуру) українського року!» Вважаєтет себе такими? Про які з українських рок гуртів Ви можете сказати – «Цей гурт - класика (монстри, апологети, гуру) українського року!»?

ДВ: ну, український рок – не радянський. Так, вважаємо. Хто ще.. Середа з Кому Вниз, ВВ, ну ще Гадюкіни. А так більше нікого не лишилось. Скрябін і Вакарчук сюди не відносяться. Це все мінливе і, я сподіваюсь, таки мине.

-Можете виділити молоді гурти, котрі б ви назвали цікавими?

За молодими виконавцями не дуже слідкую. Подобався Оркестр Янки Козир. Біда в тому, що я назви погано запамятовую. Літл, може ти когось нагадаєш?

Літл: Подобається ще львівський гурт Полинове Поле

ДВ: ну мені подобається одна пісня...чи дві.

Літл: Ще – Da Bitt, Самі Свої

ДВ: ну ось я не запамятовую назви, а подобаеться взагалі-то немало. Зараз всі добре грають. У всіх хороші інструменті, всі слухають різну музику, інформаціїї більше, ніж було раніше. Є такі музиканті, які грають щось своє. Якщо у них в головах є свої думки, якщо ці думки відображаються у їх творчості, мені це подобається. Ось, доречі, ще Перкалаба подобаються, правда на концертах вони бувають нуднуваті, якщо довго слухати. Але загалом – непогано. Вася Клаб подобались. Але зараз навіть не знаю... Про ВВ не можу сказати, що я їх люблю, але поважаю. Це не та музика, яку я би слухав, але як творча одиниця вони безумовно варті уваги.

-У вас на концертах досить різноманітна публіка: від зовсім юних дівчаток до вельми статечних панів. Як ви б пояснили таку широту аудиторії? Яким ви бачете свого слухача?

ДВ: Не хотілось би зациклюватись на Києво-Могилянській Академії і львівській богемній тусовці. Різноманітність чому така? Ну пісні у нас такі. Якщо у своїх піснях я вирішую якісь проблеми, то це проблеми доволі широкого кола, і фактично кожен може там щось знайти. Он навіть Сергійова (Літла) мама щось знайшла.

-Вій активно підримує готичні заходи і видання, чи можна назвати творчість Вія готикою?

ДВ: якщо люди бачать в нас готику. Значить щось у тому є.. Але я до цього ніяк не відношусь. Не знаю, що таке зараз готика. Ну ось фестиваль Діти Ночі – це було якось смішно, дитячий садочок якийсь.
Але мені подобається фільм
«Сімейка Адамсів”, мультфільм «Мертва Наречена». Настрій і стан мені, мабуть, близькі. Але коли починаеш виділяти, мовляв, «я хочу бути таким», то одразу перестаєш бути таким.
Заплакані дівчатка з чорним макіяжем – це смішно. Прийде ж додому, все змиє і в школу піде. А може й не змиє...

Літл: Це – серйозна структура по викачуванню грошей з молоді.

ДВ: З іншого боку, це гідне поваги. Значить – є позиція. А якщо є позиція, то добре.

Літл: ми теж в інститутах хаєр ховали.

ДВ: а я не ховав.

Літл: Та я б теж не ховав. Але стригтись не хотілось, а в інституті вчитись – хотілось.

ДВ: а що для тебе було важливішим?

Літл: ну з інституту мене вигнали.. Значить – хаєр.

-Як вам вистава «Вій»?

ДВ: Мені сподобалось. Спектакль війшов готичний, українсько-готичний.

Літл: в залі як раз були специфічні дівчатка

ДВ: Якби я з самого початку писав музику до вистави. То, можливо, я б щось змінив, а оскільки часу залишалось мало, то все пішло як було. На мій погляд. Наша музіка лягла досить непогано. Взагалі, я в театрах не розбираюсь, більше керуюсь власними відчуттями. В молодості часто ходив по театрах, а потім набридло

- Чи не згине первісна автентична музика із-за масової її обробки у стилі поп, рок і т.п.? В чому вбачаєте подальший розвиток фолк/рокової музики в Ураїні?

ДВ: Нас це не стосується. Ми ніякими обробками не займаємось. Це скоріше наша музика місцями схожа на фолк. Те, що обробки стали модними, це добре. Нарешті. Є просто фолк гурти, наприклад Даха Браха. Доречі, вони мені дуже подобаються. Я навіть уявлялв, що буду грати, як вони, але ближче до року. А є ще псевдо-фолкові попсові проекти. Але це мине. Починалось все на рівні Deep Forest, Бреговича, і це було добре, а зараз минає. Все стане на свої місця. Нічого не зникне і не втратиться. А чистий фолк – це музика для більш вузького кола. Поєднання ж стилів розширює аудиторію.

-Як часто Вій виступає за кордоном?

ДВ: Буваємо не часто. Останній раз були в Москві. Важко сказати, як нас там сприйняли. Концерт був у клубі, половина публіки – українці, решта – росіяни, які потрапили туди випадково. Але я не можу сказати, що нас колись погано сприймали.

Щоправда, було одного разу на початку девяностих. Ми виступали в клубі на Оболоні. Там зібрались неформальні підлітки. Ми зіграли «Туман» - і тиша. Зовсім ніякої реакціїї. Це був унікальний випадок.

- Чому так рідко виконується пісня "То є птах"? Чи ввійде вона до нового альбому

ДВ: Вийшло так. Що ми її відрепетирували, зіграли і забули. Вона була дещо недопрацьована, ми хотіли, щоб вона звучала інакше.

Є багато власни пісень, а концерти обмежені у часі. Тому. Коли була можливість, мі її грали, а коли часу не вистачає – краще зіграти щось своє. Ця пісня скоріше фестивальна.До нового альбому увійде хіба що як бонус.

Літл: Тут ще потрібно у Бреговича дозвіл взяти.

-На скільки наближені до реальності, автобіографічні, «Птах за вікном», «Фокстрот Льотчик»?

ДВ: «Птах за вікном», дуже близька мені. А от «Фокстрот Льотчик» влучила в ціль випадково. Коли ми грали цю пісню, вона ще не мала назви. А потім наш гітарист випав з вікна 4 поверху, після чого довго лікувався. Так що пісня вийшла скоріше пророча. І назвали ми її на честь гітариста, у якого в групі було прізвисько Льотчик.

Літл: Доречі, це сталося в день нашого виступу на відкритті клубу Остання Барикада. У п‘ятницю, 13 липня.

ДВ: Дякувати Богу, обійшлося без моргу.

- Найулюбленіша ваша пісня?

ДВ: Нудьга, Птах за вікном, Серед поля навесні, Про Жидів. Та я всі пісні люблю, але ці – найбільше

-Чи є пісні, лірика, котрі з якихось причин ще не видавалися?

ДВ: Неозвученої лірики немає, оскільки я спочатку пишу музику. І ось саме музики невиданої доволі багато. Є близько восьми творів, аранжированих, відрепетируваних, до яких я ніяк не напишу вірші. Бувало таке, що текст писався в день концерту чи в день запису. Наприклад, Туман я написав, коли повернувся зі студії, де тільки но записали її інструментальну частину. З піснею Птах за вікном подібна ситуація. Все було записано, вже почали робити зведення, а тексту не було. Я написав його в останній момент, сидячи дома з температурою.

Літл: Є пісні, які виконувались у 90-х на концертах. Але ще не записані.

ДВ: Зараз ми їх не граємо, але мабуть таки треба записати.

-Опишіть свій найкращий концерт

Літл: Я працюю з групою 4 роки, і мені запам’яталось два концерти. Перший – у луцькому клубі Майдан – в основному завдяки публіці та атмосфері. Другий – у Москві – завдяки своїй «екстримальності»

ДВ: запам’ятались не стільки концерти, як те, що відбувалось навколо них. В 1994 році у місті Белехів святкували 850 річницю його заснування. Нас запросили виступити. Ще в тому дводенному концерті приймали участь Тризубий Стас, місцеві групи і барди. Всі мещканці зібрались на стадіоні, всі танцювали, водили хороводи, палили багаття. Нас понесли зі сцени на руках, дарували сало і горілку. Я, правда, тоді руку зламав, але по відчуттям це був один з найкращих концертів

Реміш: Ще було запитання від Ромки. Про те, скільки можна пити.

Літл: Ромка той, що з Полтави? Вони з Ялиною врятували нашого барабанщика в Шешорах. Він зранку взяв фотоапарат і пішов у гори. Там він заблюдився, а Ромко і Ялина його знайшли і повернули нам.

ДВ: Він що, так багато п’є? То в нього мабуть юнацький максималізм. А взагалі питання складне...

Літл: Доречі, ми з Ромкою познайомились у Полтаві. Зустріли його на вулиці і запитали, де найближчий гастроном. Він сказав, що далеко і віддав нам пляшку горілки.

ДВ: А ми як раз шукали, де б трошки випити перед концертом.

Реміш: Це писати?

ДВ: Пишіть-пишіть, в цьому немає нічого поганого. У нас в групі ніхто не приймає наркотики, навіть траву не куримо, і до пияцтва ставлення вкрай негативне. Все добре, якщо вміру.

-Чим зумовлені останні зміни у складі гурту (2006 р.?)

ДВ: Не люблю, коли мене запитують про причини змін у складі гурту. Просто так складається. А те, що я дуже злий і всіх лаю і б’ю на репетиціях – не правда!

-Смерть – це початок чи кінець?

ДВ: Я вірю в життя після смерті. Це – початок

Літл: ненайгірший початок!

ДВ: на цю тему можна довго філософствувати, а мені зараз вже лінь.

 

Дякуємо пану Дмитру за гостинність і цікаву розмову, і бажаємо енергії та натхнення, аби скоріше завершити роботу над новим альбомом.

Всім тим, хто задавав питання – окрема і не менша подяка :)

Юля Коломієць

 
ПУБЛІКАЦІЇ
Новий альбом гурту «Вій»: якість має превалювати над кількістю
ІНТЕРВ'Ю
Новий альбом гурту «Вій»: якість має превалювати над кількістю
04.06.2010

На початку червня легендарний український гурт «Вій» видає новий альбом «Йшов я небом». Цей повноформатний реліз стане лише третім для колективу, якому наступного року виповнюється вже 20 років

Дмитро Добрий-Вечір: «Українці терплячі, але усьому приходить край»
ІНТЕРВ'Ю
Дмитро Добрий-Вечір: «Українці терплячі, але усьому приходить край»
16.04.2010

Група «Вій» - це вишукане поєднання дохристиянської української мелодики, елементів бароко й середньовіччя з сучасною психоделією. Але ще - це безкомпромісність, ненагране, нефальшиве українство. Погодьтеся, рідкісний сьогодні сплав - професійність, талант і патріотизм

Дмитро Добрий-Вечір: «Фестиваль – це стан душі»
ІНТЕРВ'Ю
Дмитро Добрий-Вечір: «Фестиваль – це стан душі»
12.11.2007

Нещодавно у Львові після семирічної перерви відбувся П’ятий фестиваль україномовної авторської пісні та співаної поезії «Срібна підкова». Уже традиційно незмінним учасником фестивалю був культовий київський гурт «Вій».

ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Йшов я небом
Йшов я небом
2010
альбом
слухати · рецензія
Good-bye my revolution
Good-bye my revolution
2009
сингл
слухати · рецензія
Хата скраю села
Хата скраю села
2006
альбом
слухати · рецензія
Чорна рілля
Чорна рілля
2004
альбом
слухати
Два кольориКЛІП
Два кольори · 2022
8 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Сергій Міхалок заспівав свою культову пісню Воїни світла українською
НОВИНИ
Сергій Міхалок заспівав свою культову пісню Воїни світла українською
13.07.2022

Сергій Міхалок та гурт Ляпіс Трубецькой презентували новий сингл та відеокліп на пісню Воїни світла українською мовою. Переклад пісні зробив український поет, активіст та волонтер Сергій Жадан