Фіолет

Слово даю

301 тис. переглядів 2 тис.

Гурт Фіолет зняв соціальне відео на перший сингл з майбутнього альбому — «Слово даю».  Це історія про дитинство героя, який приїздить в рідне місто і зустрічається зі своїми дитячими проблемами, страхами та розчаруваннями. Зйомки проходили в Києві протягом двох днів на кількох локаціях: спортивних манежах КНТЕУ, залізничному вокзалі, двориках Солом’янки, станції метро «Осокорки». Головні ролі у відео зіграли Сергій Мартинюк, фронтмен гурту,  та його молодший брат Богдан. Таке рішення є не випадковим — сюжет перегукується з особистим  досвідом, який Сергій отримав в дитинстві й про який лише зараз зважився розповісти, щоб допомогти іншим.
 
Фізичне та психологічне насильство у сім’ях — одна з найпоширеніших проблем, які часто замовчуються в українському суспільстві. Його жертвами стають як дорослі українці, так і малі діти, котрі отримують глибокі психологічні, а часто - і фізичні травми. Згідно зі статистичними даними, в Україні свідками або жертвами домашнього насильства стають щороку від 1 до 3 млн дітей. Далеко не всі знають, що робити у випадку насильства, ще менше роблять, а що стосується дітей, ні про які скарги в поліцію чи соціальні служби в тотальній більшості випадків мова навіть не йде. Діти шукають розради у вулиці, шкідливих звичках і асоціальній поведінці. Часто замикаються в собі, не наважуючись поділитися зі світом своїми страхами та травмами.
 
«За той час, поки я в темі по розшуку дітей, по розшуку тих, хто втік з дому, я можу назвати кілька причин, які штовхають дитину на це, однак як мінімум одна з них - це нерозуміння батьків. Нерозуміння того, що відбувається, чому відбувається і як відбувається вдома. Діти по своїй натурі максималісти. Вони хочуть все швидко і зараз. Часом не розуміють, що дорослі тимчасово чи в силу якихось причин чогось не можуть їм дати й тому йдуть з дому. Хтось біжить на море, хтось хоче з друзями погуляти більше, хтось не вважає, що школа - це те, що він має тримати у сфері своєї уваги.
 
Головне, коли знаходиш дитину, що втекла з дому, донести їй, що попри все, батьки її люблять. Звісно, є варіанти коли ситуації дійсно патові, коли є насилля над дітьми - чи то моральне, чи то фізичне, тоді потрібно втручатися державним службам і реагувати на це. А так, я взагалі певен, що в будь-якому випадку дитині краще вдома, аніж на вулиці з друзями чи в мандрах невідомо де. Тому що вулиця дуже швидко робить з дитини інваліда або духовного, або фізичного», — Руслан Горовий, журналіст, засновник проєкту «Служба розшуку дітей».
 
«В новому кліпі ми хочемо зачепити тему дітей, не спроможних знайти прихисток в рідних стінах і вимушених шукати його поза ними. Хтось викарабкується з-під гніту насильства, реалізовуючи свої творчі потенціали чи кар’єрні історії, а багато хто так і лишається на решту життя людиною зі скривдженою дитиною всередині себе.
 
За цифрами статистики стоять реальні, живі люди зі своїми історіями та травмами. Мабуть, кожний з нас має подібний досвід або принаймні був свідком жорстокої поведінки… Хочу допомогти іншим. Тому і вирішив поділитись своєю історією», — Сергій Мартинюк.
 
Режисер-оператор: Валерій та Анна Стратюк
Ідея: Сергій Мартинюк
Головний герой: Богдан Носенко
Підлітки: Павліна Кучерова, Дмитро Пономаренко, Олександр Марченко - кіношкола «Не по-детски», Бик Любомир, Сергій Андрєєв, Богдан Шпак, Тимофій Шпак.
Гример: Ганна Ландіна