YouCrane: «Бути приспособою зовсім не круто»

Колись відома та шанована в українському музичному просторі співачка Lama сказала: «За цією командою майбутнє нашого рок-н-ролу». Минають місяці, роки, і чим далі – тим ближче це майбутнє. З кожним синглом чи альбомом YouCrane наближаються до широкого визнання. Все більше людей слухають їх музику, і не лише слухають – а й розуміють. Чи це не показник наростаючого успіху? Гадаю, безсумнівно, хлопці ще багато чого скажуть на українській рок-сцені, але вже нині вони демонструють вражаючий рівень майстерності та якості. Інтерв’ю з лідером гурту YouCrane Костянтином Шелудьком.

Привіт! Давай почнемо з головного – ваш другий альбом. Розкажи про нього?

Привіт! Альбом називається «Again», на ньому 16 пісень, 12 основних + 4 бонус-треки. Дата виходу – 1 грудня 2014, тобто ще зовсім свіжий. Всі пісні дуже різні: за аранжуванням, звуком – але в цілому альбом доволі концептуальний. Разом пісні створюють потрібну звукову картину.

Який основний посил платівки?

Ось який. Хай там кажуть, що все геніальне – просто, то лише слова. Насправді нічого в нашому житті не дається одразу. Людина вчиться ходити поступово, знов і знов повторюючи свої спроби. І так далі – все життя і у всьому – в професії, в стосунках, в побуті. В мистецтві, спорті – все вирішує наполеглива праця!

В нашому випадку Again» – то ще одна спроба озвучити свій меседж. Далі мають бути третя, четверта…

Також альбом про циклічність в житті, в природі. Пісні підібрані у відповідному порядку – початок, оптимізм, очікування і відчуття чогось великого й гарного – потім це «велике» таки приходить, та через брак досвіду губиться, наступають розчарування, депресія, декаданс і повний disintegration – та в тих поневіряннях приходить досвід, наступає нова фаза, філософське переосмислення та зрілий оптимізм, і саме в цей момент з’являється можливість реалізувати своє… щастя!

Альбом, наскільки я знаю, хоч і писався на різних студіях, але зводився на YouCraneRec. Тож, чи YouCraneRec. це платформа лиш для гурту, чи ви думаєте співпрацювати і з іншими гуртами, позиціонувати як повноцінний лейбл?

Ну, це така напіввіртуальна платформа, переносна експериментальна студія з якоюсь більш-менш сталою дислокацією. На альбомі багато натуральної реверберації, її ми записували в різних місцях, які навіть важко якось назвати. Коридори колишніх заводів, різні кімнати. Це окрім тих трьох студій (Zvukoceh, 211, Top Sound Records). Також YouCraneRec знаходиться вдома у кожного з учасників нашого гурту. Така аморфна контора не може стати повноцінним лейблом!:)

З іншого боку, особисто я, сам багато співпрацюю з іншими музикантами у фріланс режимі – під керівництвом Віталія Телезина на Студії 211, та самостійно (зараз допомагаю із записом пісні гурту Беz Обмежень, та працюю над альбомом одеського автора, меломана і громадського діяча Павла Поламарчука). І тут мені теж стає в пригоді YouCraneRec. Іноді.

Для тих, хто ще не чув «Again»: він кардинально відрізняється від вашого дебютника «Коли ми будем знайомі»?

А що робити з тими, хто не чув і дебютника? Другий альбом більш зібраний, осмислений та концептуальний. Перший занадто неоднорідний, але в ньому багато помітних пісень. Обидва вони мелодійні, з музичними і звуковими експериментами, але приємними, без садизму. Обидва доволі казкові і мрійливі.

Платівка вийшла наприкінці 2014 року, який став знаковим для України. Події, що відбувалися (і відбуваються) в країні якимось чином вплинули на матеріал?

Робота над альбомом розпочалася до цих тривожних подій, і тривала впродовж них.  Ми не робили пісень під ситуацію. Вся наша творчість завжди збігалася з принципами, з якими люди вийшли на Майдан.

Навіть на першому альбомі є пісні, які могли б стати саундтреком 2014 року – «Іншим», «$», «З боєм». На «Again» це такі треки як «Ось тобі світ», «Angie Nears», «Може завтра». Але всі вони були написані ще до того як все почалося, і ніякого пророцтва тут немає. Просто бажання змінити себе резонує з думками інших людей.

А на тебе особисто, яке враження справив минулий рік?

Дивний парадокс в тому, що особисто для мене 2014-й був дуже вдалим, мені багато чого вдалося, в професійній сфері і в побутово-особистій. Відверто кажучи – так сталося завдяки тому, що я перестав вживати алкоголь і кинув палити. Бути здоровим і тверезим набагато продуктивніше. Думаю, країні такі громадяни теж корисніші.

І це ще не все. Справа в тому, що найближчі родичі моєї родини живуть в Донецьку. Вони і зараз там. Не захотіли переїжджати, навіть тимчасово. Тому що їхні погляди завжди були спрямовані на схід. На північний схід. Вони відчувають себе частиною російського світу. І це ніколи не заважало нам з ними бути в чудових стосунках, хоча київська частина родичів більш «євроінтегрована». Комусь вигідно сварити братів.

Ми не знаємо, що відбувається насправді на сході України. Бійці на передовій – знають «що», але ніхто не розуміє «навіщо», і коли та як це закінчиться. Що робити? Напевно, затягнути паски і працювати, кожному на своєму рубежі.

Як думаєш, музиканти повинні сьогодні у своїй творчості брати курс на соціальні, патріотичні пісні? Багато, до слова, хто так робить...

Навряд чи саме «повинні». Бути приспособою зовсім не круто. Такі патріотичні соціологи виглядають смішно. По-іншому виглядають ті, хто зумів образно передати ситуацію, як наприклад колись давно Брати Гадюкіни в пісні «Червона фіра». В тій пісні фіру перефарбували в жовто-синій, але механізм лишився той самий. Тож Кузя актуальний і досі.

Тобі не здається, що лице української (та й світової) музики змінилося настільки, що, грубо кажучи, за цими обличчями не встигаєш, що унеможливлює появу дійсно культових гуртів, на кшталт ВВ, Океан Ельзи, в сьогоденні?

Артистів багато, дійсно великих – так само мало. ВВ і ОЕ стали такими завдяки високій художній якості матеріалу, артистизму, харизмі. А це ті речі, які штучно не виробити, і які люди відчувають стовідсотково!

Окрім YouCrane ти граєш ще у Angie Nears та Lama. Не стомлюєшся? У кожному ж гурті потрібно привносити свої свіжі ідеї, думки, ходи... Звідки черпаєш натхнення?

Angie Nears – це той самий склад, що і YouCrane, але AN – кавер-бенд, а YC грає власні пісні. Тож тут нема чого стомлюватися. Lama – інше, але це якраз активний відпочинок від перших двох. Тож все окей!

Натхнення… Воно є в самому житті, кожному його дні. Як і музика. Іноді треба і відпочити, іноді і працювати самовіддано. Коротше кажучи – поки що мене вистачає!

Які поради ти б дав молодим музикантам-початківцям.

Любити музику, а не себе в музиці. Цікавитися, вивчати, займатися. Поважати колег, старших, молодших. Отримувати задоволення. Не жити ілюзіями і обіцянками. Не брехати. Бути відкритим. Бути собою… Ну, якось так:)

Ну і, звичайно, стандартне питання: чим займатиметесь у 2015-му році, чого чекати від YouCrane?

Ми вже презентували новий альбом в Києві – поїдемо до інших міст. Також, якщо все буде добре, ми б хотіли в цьому році випустити третій лонгплей, перед ним один-два EP, та пару відео-синглів до четвертого альбому! Звучить якось дивно? Занадто? Але дійсно, такі плани, а там вже як Бог дасть!

Митько Сяржук