Говерла

СонЦе

Робота над новою повноформатною платівкою київського гурту СонЦе тривала протягом січня-липня 2013 року. До альбому увійшло 13 пісень, а головною піснею диску стала пісня-епопея «Говерла» (із хронометражем у 9:24 хв).

На диску можна знайти класичний рок, фолк-рок, джаз, панк, та й не тільки. Різноманітність саундів і ритмів дозволяє не зараховувати музику групи до конкретних напрямків. «Ми просто намагаємося грати якісну рок-музику», – казала колись засновниця та вокалістка гурту Наталія Богута.

Ця платівка якась більш цілісна, більш гармонійна порівняно з попередніми роботами гурту («Весняний» чи «ЛюбиДВА»)… Тобто, кожна наступна пісня «випливає» з попередньої. Відсутня так звана орієнтація «на кількість» матеріалу («краще – більше»). Тексти пісень вивірені, зрілі, та при цьому як і раніше не перевантажені римуваннями.

Намічена ще на попередніх платівках тенденція проявилася в максимальній формі у «Говерлі»: модерновий звук в сплетінні з неприхованим професіоналізмом, коли всі інструменти, в тому числі і голос, розподілені рівномірно, незважаючи на те, яка виконується пісня – більш легша чи запальний панк-рок. Ще хотілося б відзначити величезний спектр інструментів: баян («Як море»), альт («Поруч ти»), кларнет та варган («Перунова треба») та інших – екзотичних й не дуже

На пісню «З кожним кроком», режисером Орестом Смілянцем знято кліп. Власне, це одна із тих пісень, які знайомі уже більш ширшому колу шанувальників української рок-музики. До таких ще можна віднести «Дихаю», «Тіні забутих предків». А от «Говерлу» - взагалі важкувато назвати піснею… Точніше, це не лише пісня. Це, якщо хочете, «пісня-вистава». Намішано в ній всього чого тільки можна: ледь не всіх жанрів, ледь не всіх інструментів, ритмів, ідей… Але в цьому щось є! СонЦю вдалося створити якісний мюзикл.

Поєднання дещо автентичної манери співу із сучасними текстами, подекуди «лайтова», а частіше суцільний справжній драйвовий рок-н-рол побуджають доволі приємні враження. Альбом посилений пригорщею приємних для прослуховування, дрібних, але «смачних» моментів. Відповідно, «Говерлу» хочеться слухати уважно. І кілька пісень все ж доведеться лишити у власному плей-листі. Не люблю виставляти оцінки, але дана платівка на 7 з 10 тягне. Для молодого гурту – це, думаю, вдалий результат проробленої праці.

Альбом записаний в київській студії «Izumrud Sound». А над обкладинкою потрудилася Ганна Пилипенко.

Особливу подяку за роботу над матеріалом музиканти виносять звукорежисеру та саунд-продюсеру і ударнику Богдану Керичку.

Митько Сяржук