| 1. | Поки молоді |
| 2. | Хвилями |
| 3. | Втратив сон |
| 4. | Аргумент |
| 5. | Дівчина із перцем |
| 6. | Хвора уява |
| 7. | Прапори |
| 8. | Солодкий цукор |
| 9. | Твої очі |
| 10. | Залишайся |
| 11. | Хтось |
| 12. | П'яна весна |
| 13. | Що зі мною |
Над своїм дебютним диском Патроничі працювали впродовж року. В нього увійшло 13 різних за звучанням та настроєм треків.
Альбом франківців є одним з найбільш очікуваних релізів осені в українській рок-музиці! Хлопці вже давно зарекомендували себе серед поціновувачів вітчизняної рок-сцени так званої «нової генерації». Дебютник «Поки молоді» вийшов доволі хорошим і практично без претензій. Хороший запис, рівень виконання і головне самобутній матеріал! Порівняти, наприклад, із тими ж франківськими гуртами Патроничів неможливо. Складається враження, що музиканти взяли трошки від Карни, трошки від Фліта, від КораЛЛі, та й від класиків світового рок-н-ролу… Але при цьому – взяли тільки найкраще, і зміксували це все так, що виглядає досить цікаво і (повторюся) самобутньо.
Може, дехто з вас думає: що ж це цей хлопець хвалить практично кожну рецензовану группу? Що тут можна відповісти… Просто вітчизняних гуртів, які грають якісний матеріал стає все більше з року в рік – це переконливий факт! До того ж, «туфту» (а такого теж у нас в країні вистачає, на жаль) ми просто не рецензуємо. Патроничі – не стали винятком у списку класних молодих українських команд. Вони виконують добротний і нешаблонний поп-рок з хорошими мелодіями і цікавими (дещо, правда, в певних місцях вчувається юнацька відверта наївність) текстами.
Трошки по піснях… У «Дівчина із перцем» поєднується, здавалося б, непоєднуване: народні мотиви та (все можливі різновиди) панк-рок. Виглядає свіжо і оригінально! Сопілка додає нотки веселого настрою, ну, а із дримбою не багато хто ризикує експериментувати із рок-команд (після «відоплясовських» «Були на селі» у Патроничів цей інструмент мені чи не найбільше сподобався). Хоч пісні писалися ще до сумнозвісних подій в Україні, та деякі все ж актуальні і сьогодні: «Прапори» – є справжньою антивоєнною піснею. А «Солодкий цукор» – це розповідь про брехню, яку видають за солодку правду… Хочеться ще відмітити пісню «Хвилями». Це, друзі, матеріал, який не поступається творчим доробкам ОЕ в їх кращі часи! Взагалі, важко сказати, які пісні – ліричні чи драйвові – вдаються гурту краще. Кожна композиція несе якийсь свій заряд. А ось, наприклад, саксофон чудово вписується як і в позитивну та запальну «Поки молоді» так і в романтичну та красиву «Залишайся».
Говорити можна довго і по темі, можна критикувати і хвалити, можна казати про «нову зірку в сузір’ї вітчизняного рок-н-ролу»… А можна просто СЛУХАТИ І НАСОЛОДЖУВАТИСЯ якісним саундом, запальними ритмами дебютного альбому Патроничів, адже «Поки молоді» - це музика, зроблена молодими людьми для молодих людей. В першу чергу молодих серцем і душею, для тих, хто не боїться раптових рішень, любить пригоди, мандрівки та музику.
Митько Сяржук
Зовсім скоро платівка, сповнена потужного драйву, гідних рифів та чітких рим, побачить світ. А сьогодні, напередодні цієї важливої та знаменної події для Патроничів, ми спілкуємося із фронтменом гурту Андрієм Гриньківим
«Патроничі» – молодий гурт, створений у 2010 році у с. Крихівці (Івано-Франківськ) складається із 6 учасників. Незвичне поєднання інструментів, хороший настрій, запальні ритми, прості мелодії і щирі тексти – стали основою звучання і стилістки гурту. Сьогодні команда активно виступає та дописує дебютний альбом. Одним словом: про них не треба чути – їх треба слухати! Лідер гурту Андрій Гриньків про минуле, сьогодення, майбутнє «Патроничів»
Латвійські рок і метал музичні колективи та інші представники індустрії висловлюють свою підтримку народу України в ці важкі часи!