«Патроничі» – молодий (у прямому сенсі цього слова) гурт, створений у 2010 році у с. Крихівці (Івано-Франківськ) складається із 6 учасників. На початку 2011 року гурт розпочав активну роботу над власним матеріалом, результатом якої стають перші сингли «Твої очі», «Заплакана Щаслива», які й приносять команді першу популярність. Незвичне поєднання інструментів, хороший настрій, запальні ритми, прості мелодії і щирі тексти – стали основою звучання і стилістки гурту. Сьогодні команда активно виступає та дописує дебютний альбом. Одним словом: про них не треба чути – їх треба слухати! Лідер гурту Андрій Гриньків про минуле, сьогодення, майбутнє «Патроничів».
Розкажи, чому ви вирішили створити таку групу як «Патроничі». Що означає назва?
А ми не вирішували, воно само якось так вийшло.
Починалося все з бажання чимось займатися, чогось навчитись. Так, в Народному Домі с. Крихівці (передмістя Івано-Франківська) під керівництвом Малика Івана Петровича (Патрона), створився відповідний осередок людей, які хотіли себе спробувати в музиці – а з часом і придумали собі таку назву «Патроничі» (похідне від Патрон). Наслідки творчості перевищили всі тодішні сподівання.
І чому ви обрали саме такий стиль музики?
Віднести нашу музику до якогось одного нарямку доволі важко, принаймні, зараз. Можливо, після виходу альбому ситуація трохи проясниться. Крім класичного набору інструментів (2 електрогітари, бас, барабани), у нас ще є аккордеон і саксофон – які і додають певного колориту і яскравості.
На вашу творчість впливають якісь тенденції, мода?
Скоріше ні. Модно – не означає добре, якщо гнатися за чимось таким, можна залишитись біля «розбитого корита». Ми більше кладемо ставку на справжність і щирість. Це стосується, і текстів, і музики. Такі речі, на нашу думку, завжди актуальні. До того ж, видумувати нічого не треба.
А як ви вважаєш, з моменту вашого утворення, три роки тому, чого ви вже досягли?
За цей час ми багато навчилися, виросли в музичному плані, пережили декілька переломних моментів, напрацювали багато матеріалу, відіграли на багатьох концертах, зокрема, побували і в Польщі, де нас класно сприйняла польська молодь. Випустили декілька синглів, які принесли нам першу популярність.
Також можемо похвалитися постійним колом слухачів, які нас підтримують, за що їм і дякуємо!
У 2012 році у вашому складі відбулися певні зміни. Які? І з чим це було зв’язано?
По-перше , це розрив з Маликом Іваном Петровичем керівником гурту – зв’язано з розбіжністю поглядів і смаків. По-друге, від нас змушений був піти гітарист Кабан Володя, по географічних причинах (зміна місця проживання). І по-третє, в гурт прийшов талановитий бас-гітарист Мирослав Марків.
Що для вас поняття творчість? Наскільки серйозно ви ставитеся до того, чим займаєтеся.
Ну, колись це було як хобі. Зараз – це частина життя. Ми стараємось не стояти на місці, постійно рухаємось вперед – вдосконалюємось.
В нас в середньому три репетиції на тиждень. А зараз взагалі майже кожен день працюємо на студії над альбомом – йде багато часу і сил. Думаю, це і можна назвати «серйозним ставленням».
Розкажи про альбом, який ви зараз записуєте?
Багато роботи вже зроблено, але й багато роботи ще попереду. На диску буде 13 пісень. Альбом буде мати дуже символічну назву для гурту, але поки що ми притримаємо її в секреті.
В нього ввійдуть ваші перші сингли «Твої очі», «Заплакана Щаслива»?
«Твої очі» – ввійдуть, «Заплакана щаслива» – ні.
Не записуєте якихось сплітів, дуетів?
Ні, поки нічого такого не планується.
Загалом, у вашій творчості вбачаються як і більш соціальні ноти, так і романтичні. Яка тематика для вас є ближчою?
Нам близьке і те інше. Все має бути в міру. Ми всі живі люди – і кожен день стикаємось з дуже різними ситуаціями. Романтичні «штучки» - це, звісно, добре… Але інколи хочеться зачепити і інші теми.
Думаєте презентувати платівку на якомусь локальному рівні, чи поїдете у тур країною?
Поживем – побачимо! Ці питання ще не вирішені…
А як у гурту «Патроничі» з поїздками в інші міста? Вас звуть зараз кудись?
Ну, поки більша частина концертів, все-таки, відбуваються в нашому рідному Франківську. Але бувають і гастролі за межі рідного міста. Нещодавно побували в Ужгороді, вийшов дуже приємний концерт.
Якщо ж просто говорити про музику, яким ви бачите її розвиток в Україні?
Включаючи українські музичні канали інколи одночасно стає смішно, страшно і соромно. Якщо буде продовжуватись в такому дусі – перспектива не дуже втішна. Але будемо надіятись на краще!
З якими музикантами із Франківська ви дружите?
Дружимо з багатьма. В нас в Франківську всі одне одного знають. З кимось менше спілкуємось, з кимось більше. Хтось вже відомий на всю країну, а хтось тільки починає. Назви гуртів називати не будемо, бо ще когось забудемо і цим образимо:)
Кілька щирих слів для читачів порталу:
Підтримуйте рідне! Слухайте якісну українську музику!
Митько Сяржук
