Трактор Щастя!

Якщо у нас в країні є музиканти, які користуються всенародною любов'ю, то завжди веселий і позитивний Сашко Піпа, безумовно, один із них. Його виступів у «Майдані» чекають з особливою радістю. Піпу можна сміливо назвати революціонером №1 в українській музиці: свого часу покинувши «ВВ», гурт, що ще довго приносив би йому дивіденди, цього року Піпа пішов з доволі успішного і відомого «Борщу». «Конфлікт творчих інтересів, - каже він. - Ми перестали знаходити спільну мову. Юрко хотів зробити щось більш форматне в українському значенні цього слова, не думаю, що це погано, але все одно не те, чим би мені хотілося займатись». «Зараз усі хочуть, щоб їх показували по М1» - віджартовує Альона Scady. Саме ця дівчина і є зараз великою частиною того, чим займається Піпа. Нічого особистого, адже Альона - рушійна і енергетична сила нового проекту Піпи, що отримав назву «@TRAKTOR» (атрактор, або, хто хоче, собака-трактор). Не так вже й багато в українській музиці дівчат-барабанщиць, і постать Альони знайома великому колу відвідувачів рок-фестивалів, та завсідників рок-клубів. Майданівці ж запам'ятали її з минулорічного концерту гурту «Etwas Unders». Тим більш приємно було побачити Альону у новому гурті Сашка Піпи. Цього разу виступ був присвячений всеукраїнському турові, де «@TRAKTOR» з'явилися на сцені разом із австралійським інді-рок-гуртом «ASLEEPINTHEPARK» з Мельбурну та відомим івано-франківським тріо «ПАН ПУПЕЦЬ». Поки численні гості (адже три ватаги, плюс їхні друзі - зовсім немаленька компанія) роззиралися довкола, пили пиво, слухали музику і знайомилися з нашими дівчатами, я трішки поспілкувалася з основними винуватцями дійства, а саме учасниками «@TRAKTORа» - Альоною та Сашком:

- Сашко, як ви познайомились з Альоною?

- Ми живемо разом. Тобто в одному місті. Взагалі-то ми давно знайомі, Альона рік тому організовувала фестиваль на захист бездомних тварин, ми з «Борщем» приймали там участь. І у кліпі вона нашому знімалась.

- Альона, а як ти почала грати на барабанах? І, зрештою, чому саме барабани?

- Мій приятель грав на барабанах, і мені теж страшенно хотілось спробувати. Я людина досить енергійна, було бажання знайти вихід для цієї енергії, і плюс було дуже цікаво.

- Я знаю, що ти сповідуєш здоровий спосіб життя. Не палиш, і навіть не їси м'яса. У мене складається враження, що зараз утворюється якесь цілком нове покоління рок-музикантів, що не п'ють і не палять, не лаються, категорично виступають проти будь-яких спроб наркотичних речовин, тобто якась така правильна, рафінована молодь. Загалом це добре, аби музика не страждала. Чи комфортно тобі у середовищі рок-тусовки? Ти не почуваєшся білою вороною?

- Радше рудою. Та ні, мені доводилося вести подвійне життя, коли я почала ходити на роботу. Там мій зовнішній вигляд, а зокрема тунелі у вухах, татуювання ще могли б викликати шок і нерозуміння. Але я знайшла, як цьому зарадити, намагалася трішки приховувати дещо, одягатися більш ретельно. Потім потроху відкрила руки, вуха. Те саме і у музичній тусовці, це лише спочатку тебе сприймають, як кажуть, по одежинці, а потім вже все одно, чи палиш ти, чи ні, чи споживаєш ти м'ясо бідних тваринок, чи ні, головне, щоб людина була хороша.

- Так, з тобою неможливо не погодитись! Але твої принципи дозволяють спілкуватись тобі з «поганими» людьми?

- Я притримуюсь тієї думки, що усі люди різні. З деким мені цікаво і просто, а декого потрібно намагатись зрозуміти. Головне натхненно займатись свою справою.

- 100%! Сашко, як взагалі виникла ідея спільного туру? І чому саме ці три команди?

- З австралійцями ми познайомились рік тому завдяки інтернету і допомогли організувати їх концерт у Києві, оскільки у них був європейський тур. Їм тут, у нас, в Україні страшенно сподобалось, захотіли приїхати ще. А «Пан Пупець» - то взагалі наша улюблена група. Я їх шалений прихильник. Тобто це була не моя власна ініціатива, а спільна. Тур лише розпочинається, ми вже відіграли концерти у Хмельницькому, Івано-Франківську і Рівному. «Майдан» у Луцьку - це четвертий клуб, поки що все іде дуже класно.

- Як публіка сприймає «@TRAKTOR»? Я знаю, що у вас перед цим вже був виступ на «Рок-січі»?

- На ура! Без зайвої скромності. Наш гурт ще зовсім молодий, і тому цей тур нам страшенно «на руку», ми вчимося різним новим штучкам на сцені.

- У вас з’явилися нові пісні? І куди прямує трактор?

- Нові пісні, порівняно з «Борщем»? Так, є декілька. Але ми виконуємо і старі борщівські хіти. Всього у нашому репертуарі 14 речей.

- Тобто вже запросто можна записувати платівку?

- Так, ми зараз саме цим і займаємось, приїдемо з туру, допишемо кілька нових речей і сядемо у студії писати альбом.

- Про назву ще не думали?

- Ні, щоб не наврочити.

- Сашко, тебе напевно вже дістали цим запитанням, але ти ніколи не шкодував про те, що пішов з «ВВ»?

- Та не особливо. Я скажу тобі так, це моя власна думка: те, що зараз називається гуртом «ВВ», не має нічого спільного з колективом, який був сенсом більшої частини мого свідомого життя, це «проект» зовсім з іншими акцентами, він подобається сотням тисяч людей, і це супер. Але це інше, і я там бути не хочу. А згадувати «давно минулі дні» личить підстаркуватим метрам сцени, я, на щастя, ще зовсім не відчуваю себе старим. Мені постійно хочеться щось робити, робити якусь нову музику.

- Багато хто з твоїх прихильників хотів би, звичайно, щоб «ВВ» реанімувались у старому складі. Ще не доводилось чути подібних побажань?

- Дуже рідко, частіше буває ось так, як сьогодні: підійшов чувак, попросив передати привіт для Скрипки.

- Напевно, таке часто трапляється. А як з «Борщем»?

- У мене таке враження, що навіть борщівські хіти зазвучали у виконанні «@TRAKTORа» більш свіжо і, зрештою, так, як і мали звучати. Хоча багато що ще далеке від ідеалу, потрібно працювати і працювати, але...

- Але принаймні це цікаво. Гурту, де були б лише барабани та бас-гітара, в Україні ще не було.

- Дякую на доброму слові, ми будемо страшенно старатись!

Концерт відбувся на усі 100%, і учасники «@TRAKTORа», і франківчани «Пан Пупець» і австралійці «ASLEEPINTHEPARK» на диво гармонійно вписались в атмосферу «Майдану». Підтримували оплесками і танцями виступи один одного. Поводили себе органічно і невимушено, п’ючи пиво за загальними столами, спілкувалися з людьми. Можна було б подумати, що вони приїхали до Майдану відпочити, а не відпрацювати концерт. Хоча для справжніх профі робота є відпочинком, і навпаки. Ми усі з захопленням і радістю спостерігали за ними. «...Вони не погоджуються з жодним означенням своєї музики. Іх часто називають панками, хоч у них фанку більше, ніжпанку. А взагалі грають все, що хочуть», - «Пан Пупець» приємно вразили своєю енергійністю і драйвом, а автомобільна тематика текстів і рвучкий гітарний саунд змусили згадати старих добрих ACDC. Особливо, коли фронт-мен Пупців заспівав у дуеті з австралійцями, і не що-небудь, а саме легендарну «TNT»! Експеримент викликав бурхливі оплески. У такому ж дусі відіграли і «@TRAKTORа». «Ніколи не думав, що барабани і бас-гітара можуть створювати стільки гарного шуму», - сказав мій товариш. А ще хтось назвав Піпу «золотим голосом України». З огляду на те, якою народною любов’ю користується Сашко, (та й Альона своєю потужною грою на барабанах і неймовірною віддачею теж заслуговує на неї), ця ватага має прекрасне майбутнє на українській сцені. Кенгуру-панк від «ASLEEPINTHEPARK» був не менш драйвовим. «Ритмічна й мелодична, їх музика – електрична», а ще страшенно позитивна і весела. Під знаком веселощів і рок-н-ролу концерт плавно перетік у танці до третьої години ночі. Музиканти просто порвали нас на шматки, не залишивши ані «мокрого» ані «живого» місця... Вар’ятська забава, яку влаштували нам пан Піпа, австралійські гості «ASLEEPINTHEPARK» та франківчани «Пан Пупець», буде ще довго нагадувати про себе стоптаними у танцях ногами і збитими в оплесках долонями!