Teren

Pozanich

160 тис. переглядів 1 тис.

Чи знаєш ти, що відчуває людина, стоячи понад прірвою? Не тоді, коли вона може зробити крок вперед, а тоді, коли розуміє, що падіння невідворотне? В цій пісні - трагедія людини, яка стає потворою не по своїй волі. Щоразу вона дивиться у дзеркало і бачить, що вона перетворюється на монстра. Її життя більше ніколи не буде нормальним, вона більше ніколи не буде собою. Все, що було дорогим, ненависним, або навіть те, до чого вона байдужа - все зникне. Коли? Скоро. Надовго? Навіки... У кожного ця потвора різна. Хтось боїться втратити красу, пам'ять, статки. Але чи не найжахливіше - втратити себе.

У пісні йдеться про людину, яка помічає невідворотні зміни, що з нею відбуваються. Щодня вона дивиться у дзеркало, боячись не впізнати себе. 

Позаніч - це не лише час доби, а й те, що ховається поза ніччю: страхи, переживання, сумніви. 
Спочатку планували знімати кліп, але з обраною локацією не склалося. Водночас випадково натрапили на короткі ролики аніматора Silly A. 
Ми вирішили відмовитися від знімання на користь анімації та повністю покластися на творчу інтуїцію Сілі. Вона вгадала кожен рух, кожну ноту.