Fortissimo

НеДіля

Така собі туса. Гурт НеДіля випустив третій студійний альбом «Fortissimo». Диск відвертий і різноплановий, що робить його досить вдалим релізом музиканта. І хоч джазу (Діля колись закінчив училище по класу за класом естрадно-джазовий вокал) в цьому альбомі немає, та є дещо інше. Причому, кожен знайде щось для себе. Я, принаймні, знайшов.

Чесно кажучи, коли я починав слухати альбом, то в мене склалося не дуже гарне враження. Перша пісня із треклиста «Просто неба» виявилася для мене надто легкою, дуже вже солодкою (музична складова сильна, а от текст…). Так, вона оптимістична, ніби небесна, але якась казкова. Такого я не очікував від НеДілі. Але слухаючи платівку далі, я почав розуміти, що так воно й задумано. Диск – суцільна казка, сповнена любов’ю, позитивом, оптимізмом – казка життя. Вже другий трек на відміну від першого почав ворушити мене драйвовим саундом і простим, але суттєвим приспівом «це просто гра». «Синя ріка» підтримала стиль попередньої «Гри» та й стала ще заводнішою, під яку можна навіть пострибати і покричати разом з Приступою на якомусь виступі гурту. Складається враження, що ностальгічна пісня «Рейк’явік» писалася тоді, коли європейське небо бруднив Ейяфьядлайокюдль, бо ж як ще пояснити «мій телефон мовчить – немає покриття, я дивлюсь навколо – скрізь піть ма»… Чи, може, то екстрасенсорні здібності Ділі далися взнаки? Наступний трек взагалі відрізняється від усіх попередніх. І не лише тому, що це єдина пісня в альбомі російською. Відчувається, що вона дуже особиста, але пісня не про любов, а в цілому про Життя. Про те Життя, яке навколо нас. Ну а з «Формулою кохання Графа Каліостро» можна було ознайомитися раніше, так як цей сингл вже давно гуляє все можливими радіостанції. Він стовідсотково підходить під «формат», але це не означає, що він – повна лажа, це лише підтверджує професіоналізм колективу, який робить якісний непопсовий продукт. Та й взагалі, в альбомі є все, для того, щоб реально тусонути і «щоб закохатися» – пісні на будь-який випадок життя. Що ж, професійна музична освіта Ділі вилилася у альбомі на повну. Адже «Fortissimo» чи не найкращий альбом гурту з 2004 року.

Цікаво, що деякі з пісень альбому були написані Едуардом Приступою під впливом книжок, а саме: «Екзюпері» – Сент Екзюпері «Маленький принц», «Синя ріка» – Ірвін Шоу «Хліб по водам», «Формула кохання графа Каліостро» – Олексій Толстой «Граф Каліостро», «Если бы я был…» – Артем Чех «Цього ви не знайдете в Яндексі», Любко Дереш «Культ».

Навколо назви альбому був веселий випадок. Діля вкладав у слово «фарт» значення «вдача», та коли писати те слово латиною (тобто, англійською), воно набуває трохи непристойного відтінку. Саша Кольцова (гурт Крихітка; подруга Приступи) дуже добре володіє англійською мовою, а тому, помітивши в новинах непристойність у назві альбому, прокоментувала його. «Діля, як співак дотримується романтичного амплуа, тому було очевидно, що назва альбому Fartissimo – це не свідомий панківський жест з назвою, а помилка». Прислухавшись до Саші, Діля вирішив змінити назву на «Fortissimo» , при цьому ще й подякував подрузі за увагу до своєї творчості і своєчасні коментарі.

Дмитро Войналович
© Киевский Рок-клуб