Бордо

Merva

Уявіть собі звуки сопілки, дримби, дуди, флояри, ріжка, зозульки і скрипки, майстерно вмонтовані у шпаринки поміж могутніми рифами хеві-металевих гітар і барабанів... Уявіть екзистенцій ні тексти про самотність душі поміж небесами і землею, про пошуки метафізичного сенсу буття та безліч спроб ментально прорватися до сакральних цінностей з полону профанної дійсності. Усі 12 треків диску об’єднано багатозначною назвою – «Бардо». Це – доволі специфічний стан людської душі у момент її розставання з тілом людини. Можливо, тибетська «Книга мертвих» - «Бардо Тьодол» тут ніби притягнута «за вуха», а втім – усе це генерує одна з найзагадковіших українських команд з Рівного, яка тривалий час мала назву «Ейфорія», видавала альбоми, концертувала, а у «нульових» змінила стиль і назву.

«Мерва»- це діалектизм, означає густий туман або марево. Три роки тому група мало не перемогла у відбірковому київському турі міжнародного фестивалю «The global battle of the bands» з програмою, яка багатьох вразила сміливим міксом української автентики і відбірного нью-металу. Той матеріал міг не лише «зривати дах» поціновувачам жанру вдома, а й стати експортним товаром найвищого ґатунку, не гірший за той, що продукують «Гайдамаки» і «Перкалаба».

За останні пару років «Мерва» розрізнені пісні поступово перетворила на цілісне звукове полотно, на кшталт рок-сюїти, залучивши до творення звукової алхімії музикантів-«класиків»та фольклористів. Аби остаточно не занурювати слухача у похмурі сутінки «Бардо», хлопці завершили полотно своєрідним «гімном життя» - надзвичайно дотепними сороміцькими коломийками.


Олександр Євтушенко
© Киевский Рок-клуб