Злетіти у небо

Maria Brown

Свіжа платівка херсонської молодої альтернативної команди Maria Brown під назвою «Злетіти у небо» вмістила у себе дев’ять авторських композицій, об’єднаних загальною атмосферою, що вдало балансує на межі важкої гітарної потужності та жіночого вокалу.

Виконувана гуртом музика – важкуватий та мелодійний рок, жорсткість якого компенсується м’якістю жіночого вокалу. Такий стиль, треба зазначити, «обкатаний» вже досить давно, але як і раніше актуальний та популярний серед публіки, про що свідчить зростаюче визнання групи у все ширших колах. Драйвовово-емоційний спів Марії Чумак у поєднанні із тяжким саундом дуже вдало прослідковується у пісні «Сни», що є, на мою думку, однією з найкращих треків альбому.

Яскраво виражену смислову концепцію простежити відразу складно (та й, напевно, не потрібно)… Є теми ліричні, але в більшості своїй по-молодіжному «забіякуваті». Чергування жорстких ритмічних відрізків з виразними і живописними – цілком стандартне для сього жанру, чим музиканти вміло скористувалися. Темп платівки то розмашистий, як у перших композиціях (особливо хочеться виділити і «Кач», на який нещодавно було представлено кліп), то цілком помірний – наприклад, в «Забуваю» чи «Листопад» (остання взагалі – найліричніше композиція).

Мелодика та неабиякий драйв склали у комплексі загальний напрямок та особисту стилістику формації. Як зазначили учасники гурту Maria Brown, під час роботи над альбомом вони багато імпровізували та відкривали у власній музиці нові межі та можливості, тож деякі композиції нового релізу були дещо видозмінені в самому процесі запису.

В цієї музики є темперамент і сила. Емоції справжні, і тому вони торкаються душевних ниточок слухачів.

Звичайно, працювати музикантам є над чим. Але варто констатувати, що є кілька моментів, які вже зараз вирізняють гурт серед інших вітчизняних «колег по цеху». Насамперед – манера виконання. В поєднання із дійсно сильним вокалом виглядає дуже цікаво і нестандартно. Другий плюс – якість запису. Запис альбому на висоті – відразу видно, що команда не віднеслася до повноформатника абияк!

Сподіваюся, що вже в наступному альбомі (над яким робота вже розпочата, щоправда він буде акустичним) всілякі маленькі та прикрі нюанси будуть усунені і гурт дійсно стане (як говорять деякі слухачі) українською Epica чи Evanescence. Потенціал є, тепер вся справа за наполегливістю.

Митько Сяржук