Made in ЮА

Made in ЮА

Мертвий Півень


1. Пам'ятник
2. SEVEN-ELEVEN
3. Вольф Мессінг. Вигнання голубів
4. Амалія Неборака (Adios muchachos…)
5. Лемберзька катастрофа 1826 р.
6. Липи (Коло)
7. Ми так жили немов співали джаз (Елегія післьноворічного ранку)
8. Calling Dem
9. Пастух Пустай Бонус. Етюд з воронами
ВСІ ТРЕКИ

Кілька днів тому колишня (хоча, у цій групі мабуть таки не буває колишніх) вокалістка «Мертвих Півнів» Ярина Якуб’як народила синочка. Ми помрем не в Парижі, бо ми взагалі не помремо. Кілька днів тому загинув ще один український поет – Назар Гончар. Ми помрем не в Парижі і взагалі, поки ще народжуються наші діти... Втопився ще один поет, народився ще один хлопчик, у Росії ховали Янковського... «Пожелай ім всьо же помєрєть в своєм Львовє)), а то как то нєпатріотічно», - жартує мій дорослий приятель, з усіх трьох вищезгаданих мужчин він знає лише російського актора...

Платівка «Made in ЮА» з вибраними піснями на вірші Юрія Андруховича (мало не написала, з «Улюбленими віршами», копіюючи відомий бренд Малковича) – довгоочікуване дитя свого часу. Кажуть, вона присвячена усім, хто пішов від нас до часу – Сашко Кривенко, Ігор Римарук, Василь Кожелянко, Юрко Покальчук, Сашко Неборак, Ігор Пелих, тепер вже мабуть і Назар Гончар, але я не бачу в цьому альбомі української музики і української поезії, не бачу там «Львова»... Я чую там дух рок-н-ролу. Музику Івасюка і Гендрікса, Річарда Райта і Сіда Барета. Поряд з Міськовими і Юрковими голосами там чути голоси і рифи усіх гуру рок-н-ролу, адже справжня поезія, як і музика, мабуть, взагалі не мають ні прописки, ні національності. Мабуть, так...

Я завжди дивувалась тому, якими строкатими і різними вміють бути ці музиканти. Як вони вміють стрибати зі стилю у стиль і не втомлюються робити це вже протягом 20-ти років. Як їм вдалося у свій час записати і, на мою думку, найбільш панкову річ в українській музиці – кавер на пісню Ірини Білик «Франсуа», і найбільш гард-рокову – «Старенький Харлєй» (Пікардійська Терція «Старенький Трамвай»), і найбільш ліричну - «Ми помрем не в Парижі» (Наталки Білоцерківець), і найбільш гротескову «Брат, піво кончілось...»... Покласти Шевченка, Івасюка, Неборака, Позаяка, Ірванця, Андруховича, Жадана, лемків і гуцулок, Карпати і долини, і ще самих себе..., покласти на лопатки і вилізти зверху. Виспівати те, що піснями не могло бути по своїй природі, а саме вільні вірші з «Пісень Мертвого Півня». Вільні... Естетство, меломанство, потяг до акторства і до людей, різноманітність і несхожість самих музикантів. Від капітана козацької чайки «Спас» Романа Рося до журналіста Романа Чайки, від музичного гуру Олега Джона Сука, до гуру акторства Міська Барбари. Врівноважений і скромний Юрко Чопик, температурні і темпер-аментні Олексій Слободян та Мар’ян Діртин, прониклива й спокуслива Ярка і ще, і ще, і ще багато хто, кого ми любимо...

Читання доброї літератури, меломанство, театр, телевізія, вічний пошук нових тем дали нам ідеально-різнобарвний і музично-веселковий гурт. Нова платівка направду спроможна взяти всіх. «Я люблю рвучку гітару Кіта Річардса», – скажуть фани Роллінгів про «Ми помрем не в Парижі», «А я рахувати літачки і гав». «А я психоделію і спитих художників». «А я джаз». «А я липневу спеку», «А я влучних ілюзіоністів», «А я вуличних музикантів», «А я Андруховича», «А я Міська»... А я Девіда Гілмора, хоча, цього разу гітарні па до «Пастуха Пустая» були записані набагато раніше за Гілморівський сольник «On an Island» і тепер я не знаю, кого любити більше))))

Анонсований прес-службою гурту «такий собі ідеальний шкільний урок поезії» для людей, які люблять і розуміються на музиці, став ще й музичним уроком. Гард-роки і роки, джази і блюзи, фанки і fuckи, мантри й мапи, латини й скотини, шепотіння і крики, рими і рифи, психодел і просто психи, зауважте, психи інтелігентські (c) «Брати Гадюкіни». Усе це виповзає з кружальця і заповнює ваші вуха, навіть якщо ви і не вичитали десяти коментарів Юрія Андруховича до альбому на офіційному сайті групи. Підхльоснути відомого письменника вивертати свої спогади, добре, що не сподні назовні – це ще один з методів «Мертвого Півня», змусити нас шанувати свою творчість. Так як пише Юрій Андрухович про музику і так як він заповнює своїм голосом усі найінтимніші місця платівки, не пише і не заповнює ніхто. Дайте спокій поетові, він усе життя мріяв бути рок-музикантом)) .

Пройде ще кілька днів і до божественного списку новоприбулих і ново вибулих додадуться нові імена. Музичний і поетичний світ вкотре зміниться, щоб знову залишитись тим самим. І лише коли у наших серцях і фонотеках збережуться такі життєстверджуючі альбоми, ми претендуватимемо на вічність.

P.S. Славні сердеги Сід Барет, Річарад Райт були згадані автором у контексті статті невипадково. Недавно він (вона) дізналися, що якби не смерть Річарда 2008-го, можливо, українці, замість, а, може і разом з сером Полом і «Grand Мерк’юріз бенд» мали б змогу почути легендарних Флойдів у повному, оригінальному складі. Замружте собі очі і уявіть таке...

PP.S. Назва до статті зумовлена потягом автора до класики (і не лише rock’у)).

PPP.S. Для того, щоб уникнути образливих і незручних для музикантів порівнянь, і для не геронтофілів - міняємо Кіта Річардса на Ромка Чайку і Мар’яна Діртина + мішок цукру (колишні наркомани люблять солодке))).

PPPP.S. Гендрікс і Івасюк forever!)))

Galochka Blackbird для www.rock.kiev.ua


Виконавець:
Мертвий Півень
Назва:
Made in ЮА
Категорія:
Альбоми
Рік видання:
2009
Видавець:
self-released

ПУБЛІКАЦІЇ
«Мертвий півень»: про Андруховича та музичну дипломатію
ІНТЕРВ'Ю
«Мертвий півень»: про Андруховича та музичну дипломатію
13.10.2009

Цього року львівський гурт «Мертвий півень» відзначає 20-річчя. До ювілею музиканти видали досить незвичайний альбом «Made in ЮА». На ньому разом з гуртом співає відомий український письменник Юрій Андрухович.

Мертвий Півень у «44»: Ніколи не помрем!
ФОТО
Мертвий Півень у «44»: Ніколи не помрем!
09.10.2009

Більш того, Мертвий Півень якраз у розпалі своєї юності. Ну хто скаже що 20 років – це не сама молодість у повному її розквіті? Круглу дату святкував гурт у клубі «44» в рамках проекту «Майстер-клас»

Місько Барбара: «Так, скаржитись не будемо, це не найгірший час для Мертвого Півня»!
ІНТЕРВ'Ю
Місько Барбара: «Так, скаржитись не будемо, це не найгірший час для Мертвого Півня»!
17.07.2008

Після концерту у луцькому Майдані випала можливість вкотре поговорили з Міськом про увесь той новий-старий музичний матеріал, який увійде до майбутнього музичного фільму, дві нові платівки, майбутні плани, мрії, сподівання, зітхання і теде.

ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Радіо Афродита
Радіо Афродита
2011
альбом
слухати · рецензія
Ми помрем не в парижіКЛІП
Ми помрем не в парижі · 2012
188 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
НОВИНИ
ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
30.04.2020

Яскраво та весело пройшов перший великий онлайн-концерт гурту Воплі Відоплясова з презентацією альбому «Закустика», що вийшов на вінілі