А світ так і не навчився любити...

Крик Душі

Рівненський гурт Крик Душі випустив нову платівку «А світ так і не навчився любити». Пісні на альбомі дуже різноманітні, тому його ну дуже хочеться назвати концептуальним. Можливо, більше навіть підходить йому формат ЕР. Але суть не в цім. Музика хоч і різна, але вона не погана. Досить цікава. Це геть не те, що ми мали нагоду слухати в першому виднограї «Ненароджений». Але й на позаминулорічний «People» теж не сильно схоже. Новий доробок – це більше симбіоз попередніх двох робіт.

Чесно кажучи, після перших трьох треків, здалося, що «А світ так і не навчився любити» це проста собі рядова робота в українському музичному просторі, яка ладна «затягнути» слухача на одне прослуховування. Не більше. Але потім стало ясно – це «здалося» помилкове. Так, якщо в перших піснях Крик Душі, м’яко кажучи, не повністю ідентифікував себе (таким, яким його б хотілося чути і доводилося чути), то вже з «Прокинься» стає досить цікаво, хочеться дослухати альбом, а, може, й залишити дещо в плейлисті. З першого «блоку» хочеться виділити «Не ти», хоч, особисто мені, вона нагадала одразу і Собчука, і Нумер 482… Але є в ній «родзинка»… Ну, і «Однобока любов» заслуговує принаймні на повагу із-за однієї лиш фрази: «Але справжня любов існує!».

Наступні ж «Машина», «Що треба», «Прокинься» - це зовсім інша музика. Більш тяжка, більш драйвова, більш рокова. Дещо навіть нагадує ранній КД. Це вже не Christian/Alternative/Metalcore. Але й не зовсім поп-рок. Суміш стилів (в самій лише «Машині» вловлюється фанк з панком) не дає змоги визначити чітко стиль гурту. Більш всього – це і є новим стилем Крику Душі. Я б хотів чути їх саме такими.

Третій «блок» містить у собі акустичні спокійні пісні. Вдалий фінал альбому. Ось у цьому – в складанні плейлиста – хлопці не прогадали! За що їм окремий респект!

Що ж, гурт потрудився на славу. Звісно, є маленькі нюанси, але в цілому альбом, можна сказати, що вдався. Життєва лірика, суміш стилів, стійка життєва позиція – це лише великий плюс. Єдине, над чим ще можна попрацювати – це над віршованими вставками між так званими «блоками» (де пісні розміщені, здається, за стилістикою). Напевно, вірші тут не дуже доречні. Але це, як кажуть в Інтернеті, «імхо».

На жаль, наразі є лише тимчасовий «cover». Але це формальність. Слухаємо альбом Крику Душі «А світ так і не навчився любити» і насолоджуємося непоганою українською музикою. Скачати ж його можна в мережі, зокрема з трекера toloka.hurtom.com (потребує реєстрації).

Особиста оцінка: 7/10