Чого не боявся Zsuf на Шешорах

Заблукати в лісі не боялись? Ведмедям байдуже кого їсти.;)

Не боялись. У нас були надійні провідники мольфарі і мавки. Крім того, ведмеді зсувівців не їдять: у них печія від нашої печінки.

Не страшно було купатися у водоспаді, А як русалки під воду затягнуть?

Ми самі кого хочеш можемо під воду затягнути! А ще нас турбувала проблема рідкісних пістинських видр, яких з кожним фестивалем стає все менше і менше. Крім того, русалки нас під воду затягнти не можуть, бо у нас дуже великі легені і ми практично непотопляємі.

По горах не стрьомно лазити?Раптом скажений орел би когось вхопив?

У горах не лазили – ми там мешкали у печері, яку нам люб’язно надав гуцул-схимник, фанат нашої групи.

З акцетом слово Йо промовляти у присутності гуцулів не соромились?

Йо, не соромилися. А що тут соромитися? Хіп-хопери не соромляться казати це слово, прославляючи автентичну гуцульську культуру.

Гриби їли? Гребло;)

Їли гриби власноруч зібрані бліді поганки і веселенькі-червоненькі мухомори. Не так гребло, як вигрібало. А Як насправді, то їли білі гриби, відро яких назбирали за годину часу. Такої кількості грибів ще не бачили.

А коли ви такі сміливі чого за Сумоїстами ховались, коли Перкалаба виступала?

Ми не ховалися за сумоїстами – ми їх підтримували силою нашого кундаліні, а також приводили в рух їхні кінцівки – один сумоїст рівний двом зсувським силам.

Олександра Васильчук