Геннадій Сухов: «Музика - це Дар посланий нам згори»

Геннадій, вас вже і в «гаражі закрили», а ви все не вгамуєтесь. Коли на відпочинок?

Я тільки входжу у смак! Все тільки починається, гараж відкритий і сповнений різних ідей.

Слухаючи перший альбом, я, зізнаюся, думав: «вирішили хлопці згадати молодість», та й «Playback» каверочками розбавлений. А тут «Мінорно-квінтовий збір Rewind» (далі Rewind, — прим.ред) — новий звук, нові пісні. Як відчуття, ви знайшли себе, чи це ще один експеримент?

Rewind — це те, як я завжди хотів записати багато ранніх пісень. Ми виконували деякі пісні з цього альбому раніше, але вони звучали не так, як хотілося, як я їх чув і відчував. В процесі запису почали вкрадатися нові близькі по духу пісні. Мені здається цей альбом вийшов більш цілісним, і цьому я дуже радий.

Які саме пісні в альбомі нові?

Всі, крім «Черный ворон», «Каприз» та «Я хочу знать». Хоча, звісно, все відносно. Наприклад, «Журавли» лежали довго без фіналу та музики. Пісня «Звонок Свыше» написана в 2015 і в порівнянні з «Черным вороном», який я співаю вже з 1991, вона вже точно нова. Так, загалом, для мене це все живе і з віком тексту пісні я особливо не заморочуюся. А ось музика, звучання ... тут інша справа. Те, що раніше не виходило з різних причин, почало складатися.

Повернемось до витоків. Ти пам'ятаєш момент, коли зрозумів, що без музики, беремо більше, без своєї музики вже ніяк?

У мене не з Бітлз все починалося, як багато хто розповідає. )) Але я пам'ятаю, як у сусіда за стінкою звучала Машина Времени: «Ты можешь ходить, как запущенный сад...», і я думав: ого, це вже не «Песняры» і не Антонов. Це пізніше я почав розуміти, що музично «Песняры» були навіть крутіші.

Потім, мама нарешті змогла виділити мені 20 рублів і в травні 1987 року я купив собі чернігівську гітару та зрозумів - ось що мені не вистачало, щоб писати свої пісні. З тих пір змінюються тільки гітарки. Та й музику я вже давно особливо не ділю на свою або не свою.

Але оформити творчість у вигляді альбому вийшло тільки в 2014. Що ж так довго?

Ну, як співають: «Каждой песне родиться приходит свой срок». Ми раніше намагалися щось записувати і на магнітофон, і на перші комп'ютери, але це все було не те ... і, напевно, головне, це було не те, що я хотів. Тільки після того як кавер-бенд Сухов і Товариші вирішив припинити свою ресторанну діяльність, я зміг почати по-справжньому зайнятися записом своїх пісень.

Хіба не навпаки: спочатку зібралася «банда товаришів» і вирішила, що ось він саме час для пісень, і це стало каталізатором? Сухов і Товариші, це ж не трушний кавер-бенд. Мелодії літа, це «товариші» чи «гараж»?

Сухов і Товариші зібралися спочатку для того, щоб займатися творчістю і робити авторський матеріал. Але бажання побільше грати вживу вивело нас на паби, кафе і клуби, а там життя диктує свої правила.

Звичайно ми підмішували свої пісні в кавер-програму, але займатися саме творчістю не вистачило ні часу, ні сил. Фактично ми відіграли три роки як кавер-бенд. Коли вирішили, що вистачить, я залишився сам зі своїми піснями. Але це дало поштовх зайнятися ними, і я записав міні-альбом «Мелодии лета». Звичайно, хлопці мені допомагали, але по суті це був уже сольник.

Після, я зібрав новий склад Сухов і Товариші більше орієнтований на рок-н-рольну тематику в дусі 80-90-х. Ми добре, але не довго пограли і розійшлися. Зате результатом став альбом Playback записаний в «гаражі», і цей проект або вірніше сказати - підприємство, я позначив як Сухов Гараж Бенд.

Третій альбом, третій склад. Взагалі, групу і в класичному комплекті зібрати не так просто, не кажучи про флейту та акордеон. Відкрийте секрет, як вам це вдається?

А хто каже, що просто? Дуже навіть не просто. Тим більше, коли проект або підприємство не комерційне, а люди всі чимось зайняті. Секрету немає. Все просто - коли дуже хочеться і щось конкретне для цього робиш, то рано чи пізно все вийде.

Один важливий момент, я зараз намагаюся запрошувати з одного боку професійних музикантів, які в технічному, музичному плані вже підковані на всі 100, але при цьому близькі по духу, які розуміють мене, приймають ідеї і втілюють музичні чернетки вже в реальні звуки.

Склад, з яким працювали над новим альбомом, він студійний чи можна вас почути на концертах?

З деякими музикантами, з якими записували «Rewind» ми трохи пограли в акустиці, але в силу їх зайнятості в інших проектах, це все ж більше студійний склад.

Повернемося до звуку. «Дух аналогового запису» - що мається на увазі?

Ха, а ви що чуєте? Дух, на те і дух, що важко зрозуміла річ.

Мені хотілося зробити альбом, щоб він слухався як Альбом - повністю від початку до кінця, без перемотування. Щоб після прослуховування хотілося перемотати, як раніше на магнітофоні, послухати альбом ще раз. Зараз світ музики - це світ синглів, нехай і яскравих, але коротких вкидань в гонитві за лайками. Напевно, це добре і так треба, так як це співзвучно часу. Але мені хотілося поділитися піснями саме в такій формі.

Так, «музичний фастфуд» в ціні, іноді мені здається, що ми взагалі перестали Слухати музику. Для нас музика перетворилася в «доречний фон».

Вся ця активність, а насправді просто суєта, для багатьох людей не дає можливості зупинитися і послухати шум вітру, ну хоч хвилину, а що говорити про п'яти або десятихвилинні композиції, або слухати альбом цілісно, не перериваючись. Весь процес прослуховування музики стискається як мр3. Кайф від прокрутки бобіни з довгою магнітної плівкою мало хто вже пам'ятає.

З іншого боку, з того часу і кількість музики зросла на порядки, - важко проявитися. Чим Сухов Гараж Бенд прагне підкорити свого слухача?

Згадалася така історія, коли тибетські мудреці, дивлячись на європейських туристів-альпіністів, кажуть: і навіщо вони прагнуть на цю гору, все лізуть, та намагаються підкорити цей Еверест? У нас багато лам були там через свідомість. Ну ... є місця і вище і глибше, і цікавіше.

На щастя, музика не має кордонів, це Дар посланий нам згори, щоб хоч на мить відірватися від землі і знайти істину радість. Якщо ти можеш слухати музику, а тим більше сам щось творити - грати, співати, то що може бути краще цього.

Я роблю, те що мені цікаво - пишу пісні, музику, а останнім часом можу записувати пісні в альбоми. Мені подобається переживати весь цей процес, робити як я можу, як бачу і чую. Це більш творчий шлях для мене, ніж просто по клубам переспівувати кавери.

Нехай сьогодні не так багато авторських концертів, але я можу поділитися своєю музикою через інтернет. Прийде час і будь-хто може послухати мій альбом тоді, коли хоче і може. Пісня, вона вже живе своїм життям і знайде свого слухача. Головне, щоб музика, яка пройшла через мене і потрапила до іншої людини, принесла йому теж хвилини радості. А буде це десять чоловік або сто тисяч не так важливо, я приймаю та живу цим, і буду продовжувати це робити.