Рок з молоком #96. Бредбері

23.02.2015 · Інтерв'ю

Столичний гурт Бредбері був заснований ще наприкінці червня 2005 року. За майже 10 років своєї творчої діяльності музиканти встигли зіграти купу концертів у різних містах України, а їх кліп на пісню «По Тонкому Льду» можна було бачити на першому альтернативному каналі «A-ONE». Музичний стиль команди визначають тексти – від напівакустичного мінімалізму до мелодійного драйвового року. Але, хто розкаже краще про себе, як не самі музиканти? Інтерв’ю з вічно молодими Бредбері.

Чим зараз «живе та дихає» Бредбері?

Перш за все сьогодні у складі Бредбері грають: Дмитро Шелаєв – вокал; Вік Nahodkin Іщук – тексти, гітара, бек-вокал; Аркадій Molotoff Сотник – бас; Марія Melisa Маринчак – клавішні, бек-вокал; Володимир Матвіюк – ударні. І ми граємо авторський україномовний рок.

Як музичний колектив – живемо репетиціями, виступами, новими музичними ідеями, новими піснями. А як громадяни України – всім тим, чим живе, дихає та переживає зараз наша країна…

Коли чекати нових студійних доробків? Привідкриєте завісу над майбутніми роботами?

У задумах накопичилось вже достатньо цікавих ідей і нові пісні чекають свого втілення. Тому плануємо найближчим часом засісти за запис.

Це будуть зовсім нові композиції і також деякі старі в оновленому звучанні. Ще на початку цього року народилась пісня дуже незвична для нас, але ми вважаємо, що вийде дуже цікава і драйвова.

Із самого початку ви вирішили, що музичний стиль команди визначають тексти. Нині нічого не змінилося?

Тексти здебільшого створюють загальний настрій майбутніх пісень, напрямок розвитку та динаміку. Коли  робимо пісні,  ми не маємо уявлення, в якому стилі вони з’являться в остаточному вигляді. Іноді я приношу текст з упевненістю, що це лірика, а виходить зовсім і не лірика.

А яка загалом тема переважає у вашій творчості? І що є каталізатором до написання пісень?

В нас всі пісні, як говорить одна знайома дівчина, «про кохання щире та до без тями»:) Безумовно, переважає тема взаємовідносин між людьми. Любов як і життя – безцінний дар Творця, яким іноді невдало користуються. Вона народжує найпотужніші емоції, які люди сприймають позитивно або навпаки; відносини людини і суспільства, людини у Всесвіті тощо. На тексти надихають різні речі: слова та фрази, почуті в натовпі, спогади, зворушливі емоції та спілкування, книжки та фільми. Каталізатором виступає саме життя в усіх проявах, навкруги і всюди. Тому що «життя як диво» - казав колись Еміль Кустуріца в однойменному фільмі.

Яку роль в текстах ви відводите символізму? Наприклад?

В текстах символізм присутній, але не є головною складовою. Іноді просто як приправа до смачної страви.  Ми особливо не концентруємо на ньому увагу.

…А на екрані кінострічка
Твого життя щасливі миті
Все найдорожче важливіше
Над усім
Минають кадри швидко-швидко
Твого життя короткі миті
А ти давно вже поза зоною
Для всіх…
(фрагмент з пісні «Перетворення»)
…Ти – ти вільний птах
У безмежному небі
Ти – сльози в очах
Коли небо без тебе...
Ти – світло у вікні
На моєму обличчі
Ти – зірка у тьмі
Тебе я знову кличу...
(фрагмент з пісні «Кохана»)

 
… Краплі дощу торкнулись обличчя
Ти вже ніколи її не побачиш
Час зупинився на ціле сторіччя –
Може забудеш, може пробачиш…

Щось не співпало в цьому кросворді
Деяких літер не вистачає
Можеш змінити ноти в акорді
І все повернути… але так не буває...
(фрагмент з пісні «Сон»)
 

Свого часу кліп на пісню «По тонкому льду» був у ротації на музичних телеканалах. Чому ви не знімаєте нових відео («Сон» та «Золотий храм» я не рахую)?

Неприємний збіг обставин завадив. Планували після запису альбому. З альбомом не склалося - «полетів» диск. Потім почалися проблеми зі складом. Довго не могли відновитися і визначитись з напрямком подальшого руху. Але це також цікавий і корисний досвід. Завдяки йому ми вдосконалили пісні, визначились, що і як нам робити далі. А вже після запису, у цьому році ймовірно, знімемо нові відео.


Що, до речі, за час існування ви вважаєте найбільшим досягненням?

Мабуть те, що не зважаючи на проблеми зі складом та багато всілякого іншого, Бредбері продовжують створювати нові пісні і дарувати шанувальникам гарні емоції.

Ми завжди насолоджувались і продовжуємо отримувати задоволення від кожної, навіть маленької, перемоги. Радіємо, коли вдосконалюємо пісні, і всі разом радіємо, коли це вдалося. Радіємо цікавим подорожам на фестивалі, знайомству з цікавими людьми, записам пісень тощо. Було приємно, коли телефонував товариш і казав, що наше відео щойно крутили між Лакрімозою та Металікою. Але зараз нашим головним досягненням повинно стати записування нових пісень.


Як змінилася аудиторія гурту?

Дивно, але нас продовжують слухати і двадцятирічна молодь і також молодь «старшого середнього віку». Кожний знаходить в наших піснях для себе щось особливе: хтось драйв, а хтось теми для роздумів і таке інше. І це дуже приємно. Тому щира подяка всім, хто нас слухає, підтримує і надихає на творчість.

А рок-сцена Києва (та України)? Тобто, коли вам було приємніше/легше грати, творити, працювати?

Легше не було ніколи. Щоб привернути до себе увагу, треба грати «форматну» музику, або бути вже дуже відомім, або мати гарне фінансування для просування.


Часи змінюються, але і ми також повинні разом з ними змінюватись і рухатись далі. Але нам більше цікаво створювати свої пісні, свою програму. Доки нам є що сказати. А перше, що завжди запитують в клубах: «А ви кавери граєте?»


Якою є справжня історія нинішнього життя вітчизняного суспільства, на твою думку?

Колись, дуже світла дівчина сказала мені: «Ти тільки подивись, яка чудова в нас Україна!» Тоді я відповів, що як вона може бути чудовою в умовах тотальної корупції, енерго- та економічної залежності від сусідів і таке інше. «А ти помандруй і поспілкуйся з людьми» - порадила вона. І зараз мені дуже приємно бачити, як змінюється держава і люди. І, можливо, справжня історія країни тільки починається.

Сьогодні, на нашу думку, суспільство країни проходить тотальну «духовну чистку». Під тиском обставин і в умовах ведення воєнних дій змінюються всі і все. Проходить ідентифікація людини, громадянина. Як на рентгені проглядаються всі накопичені проблеми суспільства за десятиріччя незалежності, суть речей і справжня сутність кожної людини. Зараз ми маємо змогу придбати «світлий розум» і залишити не тільки застарілі ідеології, але й застарілий погляд на світ. Але спочатку нашому суспільству треба перемогти і об’єднатися.

Ваша творча та життєва мрія?

Життєва мрія – це, безумовно, мир і порозуміння в Україні, які стануть фундаментом для народження і втілення самих неймовірних творчих мрій.

 
Кожний музикант мріє про те, щоб якомога більша кількість людей почула та побачила його творчість. Ми також прагнемо популяризувати український рок, українську мову. Бо ми – частка нашою чудової країни.

Слава Україні!

Вік Nahodkin Іщук

 

Спілкувався Митько Сяржук

© Рок.Київ

 
ДОСЬЄ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
НОВИНИ
ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
30.04.2020

Яскраво та весело пройшов перший великий онлайн-концерт гурту Воплі Відоплясова з презентацією альбому «Закустика», що вийшов на вінілі