Рок з молоком #15. Унабі

14.05.2012 · Інтерв'ю

Запорізький гурт Унабі грає якісну альтернативну музику, впевнено гне свою лінію, не боїться експериментів…  Що таке «Унабі» і «з чим його їдять» (у сенсі як тлумачному так і музичному) розказали учасники гурту Євген Гречаний та Дмитро Дегтярь.

Привіт. Розкажіть про себе: як, де, коли?

Євген Гречаний (барабани): Привіт. Особливо розповідати нічого. Звати Євген, граю на барабанах з початку існування гурту, а взагалі з хлопцями граємо вже давно, ще з минулого проекту.

Дмитро Дегтярь (гітара, синтезатори): Наприкінці 2007 року, у Запоріжжі, так – як сніг на голову:)

А чому саме така назва? Що означає «Унабі»?

Дмитро: Унабі – це китайський різновид сімейства фінікових – дуже корисна рослина, її плоди застосовують у медицині та косметичній справі.

Євген: Взагалі-то, коли вирішили змінити стиль, а також склад гурту, то автоматично вирішили змінити і назву. Довго шукали, а потім Олег (бас-гітарист) десь побачив таке слово, як «Унабі». Ми, як-то кажуть, «заґуґлили» і з’ясували, що це назва Китайського фініка, після поїдання листя котрого, до речі, на деякий час втрачаються всі рецептори, окрім гіркого, на язиці, звісно. А з португальської мови це перекладається як «єдиний можливий шлях»

Чому саме такий жанр музики було обрано для виконання?

Євген: Жанр було обрано не те щоб спеціально, ми просто грали те, що нас «перло», а потім виявилось, що виходить дуже оригінально і не дуже схоже на все інше. Тому я б сказав, що ймовірніше не ми обрали жанр, а він нас, а ми тільки намагались його трішки притримуватися.

Дмитро: Наш жанр змінюється постійно, від пісні до пісні, там є багато елементів від різних музичних напрямків. Тому про якийсь один конкретний жанр говорити мабуть неправильно.

Як розподіляються ролі у групі? Хто пише музику, хто тексти? Як взагалі народжуються пісні?

Євген: Ну, ролі розподіляються порівну. В нас справжня демократія, на відміну від декого…:) А пісні робимо всі разом. Найчастіше хтось приносить якусь ідею і вже всі разом намагаємося щось створити, зробити цікаве аранжування. Приблизно така сама концепція і з текстом: буває зібрались, накидали ідей, риму, або розмір і вуаля – пісня!

Дмитро: Це дуже складне питання… Універсального алгоритму написання пісень по типу: «Так ти лабаєш ля-мінор, а я вигадую риф, а він гупає в діжку» у нас не існує, і напевне, його і не повинно бути. Всі – композитори та аранжувальники водночас!

Наскільки важко і довго проходила робота над вашим дебютним альбомом «Інтро» (вийшов у 2011 році – авт..)?

Дмитро: Досить довго, і досить непросто, були і деякі складнощі, але ми перемогли! Багату часу зайняло прийняття концепції альбому, графічна робота та запис інструментів.

Євген: Над альбомом працювали майже рік, звісно, роботи було багато, тим більш, що альбом перший, і не хотілося вдарити в багнюку обличчям, тому намагалися зробити все якнайкраще – мабуть, тому і довго… Хоча, всі доволі швидко записали свої інструменти, ми все ж таки трошки загальмували на останній, та напевно головній стадії – зведення матеріалу, та вийшло все ж таки непогано, я вважаю.

Вже після випуску дебютника не було бажання щось у ньому змінити, зробити інакше? Якби була можливість, то що б змінили?

Євген:  Бажання щось міняти не було точно, бо дуже довго і так ми все міняли, і все, що було можливо поміняти, ми поміняли. Потім на свіжу голову, звичайно, з’являлись деякі ідеї, але як кажуть: «Після бійки кулаками не махають»:)

Дмитро: Таке бажання завжди є, і воно має бути у людини, яка ще не втратила здоровий глузд. Напевне, кожен, крізь призму часу, поглянувши на свою роботу, знайде в ній якісь критичні моменти, але міняти при цьому нічого не потрібно, оскільки важливо не впадати в перфекціонізм, а передати, у тому числі і за рахунок таких «дискусійних моментів», саме атмосферу запису, ті думки та емоції, що керували артистом під час запису.

Як справи з новим матеріалом?

Євген: З новим матеріалом справи дуже прикольні. Матеріал цікавий і дуже різноманітний. Він трохи відрізняється від старого своїм звучанням і задіяними в ньому інструментами. Маю надію, що всі охочі незабаром зможуть почути його: думаю, що сподобається!

Дмитро: Робота над новим матеріалом іде на повну, вже є деякі результати, і можу сказати напевне, що вони здивували навіть нас, тому для слухачів, має бути вдвічі цікавіше, але щоб підтримати інтригу – ніякої конкретики на цей момент давати не будемо…

Чому свого часу ви відмовилися від жіночого вокалу?

Євген: Про жіночий вокал це дуже довга історія. Просто, на той час ми дуже багато вокалісток поперепрослуховували, а потім ми просто озирнулися і побачили, що він абсолютно всюди, я маю на увазі жіночий вокал, тому не хотілось йти за всіма, та й набрид трохи він:)

Дмитро: Жінка на кораблі – до біди! Жартую!:) Так склалося напевне, що ми граємо «чоловічу музику», до того ж, в певний період часу – кількість рок-гуртів, де співали жінки та дівчата, дійсно стала досягати критичної відмітки, і ми не хотіли бути одними з них.

У вас у музичні орієнтири? Тобто, виконавці, якими ви захоплюєтеся, які вас спонукають (спонукали) до творчості?

Дмитро: Є, дуже велика кількість  гуртів, що вплинули на мене як музиканта, перераховувати їх всі не вистачить  інтерв’ю, єдине – далеко не всі вони мають відношення до музики, яку грає Унабі.

Якщо цікаво, мій рейтинг топ-5: King Crimson, Pink Floyd, Tool, Depeche Mode, Aphex Twin і т.д.

Євген: Я б не сказав, що ми на когось орієнтуємося, всі хлопці слухають абсолютно різну музику, збігів не дуже багато, але є трохи. Та орієнтуємося ймовірніше на те, що нам подобається, якусь оригінальність, мелодію.

Чим займатиметеся найближчим часом, які плани?

Євген: Найближчим часом ми займатимемося новим матеріалом, оскільки в найближчих планах зробити окремок…

Дмитро: …та постараємося влітку пограти на фестивалях.

Ви учасники багатьох фестивалів. Але, в основному, на сході країни. Шукаєте шляхи освоєння більш широких територій?

Дмитро: Звичайно, шукаємо. Та, на жаль, в Україні андеґраундна сцена вимушена сама себе виправдовувати фінансово, тому бажання збільшувати масштаби діяльності поки що стримується матеріальними ресурсами.

Євген: Так, звичайно, ми шукаємо ці шляхи, та деякі фактори не дуже дозволяють це зробити. Дуже хочеться проїхатися нашою файною західною Україною не тільки взимку на сноуборді:) Все ж таки там просто крутіша природа! І по південній звичайно ж, куди ж без неї, особливо влітку!

Що сьогодні вас найбільш пригнічує у суспільстві, і навпаки – надихає? Що б змінили чи вдосконалили?

Євген: Навіть не знаю, що міняти. Люди такі, які вони є. Єдине – хотілося б, щоб почистішало на вулицях міст. Не треба смітити (хоча напрошується інше слово) там, де живеш. І природу, щоб берегли нашу – самі ж туди завжди відпочивати їздять.

Дмитро: Пригнічує падіння духовності і відмова від моральних цінностей – людям, особливо молодим, нічого не потрібно, окрім грошей та соціальних мереж – на цьому сенс буття закінчується.

Змінювати суспільство треба починати із себе, поки ми будемо тикати пальцями в оточуючих, а не займатися саморозвитком, змін не буде.

Побажайте щось своїм шанувальникам (і не тільки), які читають інтерв’ю:

Дмитро: Будьте людьми, за будь-яких обставин, завжди слухайте свій внутрішній голос та хорошу музику.

Євген: Всім здоров’я, щастя, «бабу лесів»! Займайтесь завжди улюбленими справами і слухайте при цьому гарну музику, яка задовольняє ваші уподобання! До зустрічі на концертах і просто в гарних компаніях!!!;)

Автор:
© Рок.Київ
ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
Інтро
Інтро
2011
альбом
слухати · рецензія
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Gibson оголосив себе банкрутом
НОВИНИ
Gibson оголосив себе банкрутом
13.05.2018

Американська компанія Gibson, заснована у 1984 році, постачає щорічно 170,000 гітар у 80 країн світу. Цього року корпорація опинилася на межі банкрутства з півмільярдним боргом

«Українська пісня – 2018» приймає заявки від молодих виконавців
АНОНСИ
«Українська пісня – 2018» приймає заявки від молодих виконавців
03.05.2018

Новий масштаб, кардинально інший рівень але мета залишається незмінною: пошук нових яскравих облич на українській музичній сцені