Проти Ночі: «В рок-музиці, нажаль, небагато жанрів, де можна посміхнутись і забути про всі проблеми»

Не знаю, може це моя любов до фанку змусила звернути мене увагу на цей київський колектив. Чи, що більш вірогідно, просто цікава музика, цікаве виконання того, до чого почав звикати… «Проти Ночі» внесли щось нове, оригінальне у розвиток київського року. І ще, саме з них, мені здається, й слід знайомитися зі столичним (всеукраїнським?) фанком. Коротше, говорити можна багато, але краще вислухати тих, хто «піднімає український фанк-рок»!

Вітаю! Розкажіть,будь ласка,про групу, про її учасників.

Олександр: Привіт. Ми київський фанк-рок гурт «Проти Ночі». Нас п’ятеро. Дівчина Галя Книгиницька на вокалі. Сашко – бас-гітара, Андрюха Шимко – гітара, Ігор Добрянський – саксофон і Влад Козлов – барабанщик.

Що вплинуло на вибір назви для групи?

Олександр: Якщо чесно, хотілося спочатку, щоб круто звучало. Дуже багато версій перебрали, якихось сумішей слів. Потім, якось прийшла на думку назва, яка зараз є, і вже після цього зрозуміли, що навіть по змісту дуже доречно: так як проти ночі, в основі своїй, молодіжна пора доби, тому однозначно всім гуртом вирішили, що це саме наше!

Як ви визначаєте стиль,в якому граєте? Що вплинуло на вибір такого музичного жанру?

Олександр: Ну… За модою не гналися, просто хотілося чогось такого створити позитивного. В рок-музиці, нажаль, небагато жанрів, де можна посміхнутись і забути про всі проблеми хоча б на мить. А саме фанк якось імпонує в цьому сенсі дуже вдало. От і вийшло – фанк-рок. Хоча, в нашій музиці можна почути і трохи джазу, і трохи поп-музики, ми експериментуємо…

Ви досить довго на вітчизняній сцені і встигли багато чого побачити. Щось змінилося з 2006 року? В який бік?

Олександр: Змінилося небагато, окрім того, що вся країна якась «депресивна» тепер. Напевно, це пов’язано з політичною незрозумілою ситуацією в країні. Люди зараз менше ходять на виступи в цілому, гадаю, більше думають про якісь домашні проблеми. Проте, все одно підтримка публіки відчувається на кожних виступах, і це дуже приємно, заради цього ми й створюємо те, що виходить.

Розкажіть про зімни в складі. Галя Книгиницька і Анна Раскі: їх погляди на музику схожі? Чи тепер музика почне кардинально змінюватися?  

Олександр: Музичний формат навряд чи буде мінятися, принаймні, ми цього не відчуваємо, просто робимо те, що є в серці. Тим більше, що Анна Раскі з нами і досі співпрацює, але більше, як автор текстів та вокальних мелодій, а Галя співає, десь щось перероблює на свій манер… але якихось принципових відмінностей мало, принаймні, як і раніше наші пісні звучать саме так, як ми хочемо їх піднести до публіки.

Зараз триває тур в підтримку альбому. Розкажіть, як вас зустрічають в різних містах?

Ігор: Зустрічають дуже тепло, особливо на Західній Україні. Ще ми пізнаємо країну з боку історичної культури. Нещодавно в Полтаві, наприклад, нам провели повноцінну екскурсію по місцях, де проводились битви за нашу країну і це все нам розказував один з директорів закладу, де ми грали, причому відбувалось це о 22-23 годині ночі – такої оригінальної екскурсії ми точно не очікували.

Яких пісень найбільше вимагають?:)

Галя: По різному… Зазвичай це може бути або «Діма, покажи мені кіно» або «Ти Поряд», хоча ми зараз хитруємо, граємо всю програму, одну-дві пісні залишаємо «про запас», якщо просять на біс, тоді їх граємо… В 90% випадків просять:)

Опісля кліпу «Ти поряд», яку пісню буде екранізовано, вирішили вже? Просто, пісня «Ти поряд» до платівки не потрапила, то, може, все ж буде кліп на пісню з дебютника?

Олександр: Кліп на пісню з дебютника існує, і вже досить давно – це пісня «Жити Тобою», з Анною Раскі. Над новими відео ще не задумувались, можливо, це буде на якусь пісню в більш нашому рідному стилі, тому що «Ти Поряд» явно не фанкова пісня…

Ваша музика тяжіє до фанку… З ким би з відомих виконавців ви зіграли разом?

Олександр: Раніше сказали б – з РХЧП, але зараз вони зовсім не ті. Особисто я хотів би з іспанцями O’funkillo, якраз пізнання Галини іспанської мови нам були би в пригоді. Хоча не обов’язково ж виступати з гуртами того ж само жанру? Наприклад, наш драмер, думаю, мріє виступити з Депеш Мод. В музиці ж головне, щоб від душі було, а жанр то така вже справа, публіку не обдуриш – якщо співаєш від душі – то обов’язково будуть прихильники

На RHCP підете?:) Які концерти з останніх відвіданих вами запам’яталися найбільше? Чим?

Влад: Я вот на РХЧП иду. Билеты уже приобрел. Такие группы пропускать нельзя! В 2009 году был на Депешах. Это было что-то невообразимое и незабываемое... обожаю их творчество! В 2011 был на Мuse, где получил не меньше удовольствия от шоу. Их качество исполнения не может не удивлять, они, наверное, лучшие в этом плане.

Вообще, считаю, что мероприятия такого уровня должны проводиться чаще и за меньшую стоимость. Стоимость билетов, в фан-зону, например, на РХЧП стоит 800 грн. Я все понимаю... Но это очень дорого... Студенческая аудитория отсеивается по умолчанию, хотя именно она является основной аудиторией «перцев».

Чим ви займаєтеся окрім музики?

Олександр: Двоє з нас – музичні професіонали (це саксофоніст і гітарист), займаються виключно музикою. А три інших учасника – різними справами. Я – режисер відео монтажу, наприклад, Влад – в торговому бізнесі, Галя – лінгвіст у майбутньому.

Які у вашої групи творчі плани, задумки? Плани на майбутнє?

Галя: Хочемо донести нашу музику до всієї країни та Європи також. Який же музикант цього не задумує?:)

Приблизно осінню почнемо запис другого альбому, матеріалу вже досить багато, десь за рік плануємо завершити запис. Також, подумуємо над шоу – хочеться долучити ще й театралізовані речі на сцену, щоб було приємно не тільки вухам, але й очам.

Дякую за в'ю. Було цікаво з вами спілкуватися. Пару слів від себе ...

Галя: Слухайте тільки якісну музику і, головне, слухайте її серцем! Дякуємо! До зустрічі!