Щойно з концерту бузкових в МВЦ. Народу було навіть більше ніж на Megadet, а тоді прийшло тисячі 4. Ходив, бо вважаю, що ще одного концерту може вже й не бути. Певно, всі, хто там сьогодні зі мною горлопанили вирішили так само:).
На диво видався класний сейшн. Принаймні точно він був кращий за їх останній концерт у 2008. Дуже потужно і якісно. Гіллан півнів не пускав, Ейрі був богоподібний, Морс як завжди бездоганний, Гловер відривався, зарядившись від залу, от лише Пейс соло не зіграв...
Сет-ліст був наступний:
1. Highway Star
2. Hard Lovin' Man - новинка туру. Надзвичайно свіжо і цікаво.
3. Maybe I'm Leo
4. Strange Kind Of Woman
5. Rapture Og The Deep
6. Silver Tongue
7. Contact Lost.
8. When A Blind Man Cries
9. Well Dressed Guitar
10. Almost Human - як на мене, прохідна річ з прохідного альбому
11. Lazy - оце був угар! Повставали навіть товстосуми з величезного VIP-партеру перед сценою
12. No One Came - діамант, а не пісня!
13. Don Airey Solo - зі вставками з Mr. Crowley Ozzy, класики і українського фольклору
14. Purfect Strangers
15. Space Trackin' - традиційний відрив башки!
16. Smoke On The Water - з громоподібним хором із залу
Біс
17. Hush
18. Black Night - ще один вражаючий хор
Коротше, клас! Гіллан весь час розкланювався за власною традицією: "Unbelievable! Superb! You Are Fantastic!", і, схоже, ані трішки не лестив, бо народ просто шаленів. В кінці Гловер все ніяк не хотів йти зі сцени, певно вражений таким прийомом. Коротше кажучи, якщо вони таки приїдуть ще раз, я, схоже, знову піду.
Таке враження, що вони нікуди і не їхали, ніби попередній концерт відбувся лише вчора. Навіть майки в них, здавалося, були ті самі. Насправді ж, минув рік та 11 днів відтоді, як Deep Purple ступали на сцену Палацу Спорту
«Ой, какіє дяденькі классниє!» — каже десь так 15-річна дівчинка своєму татові на ескалаторі, спускаючись в метро після концерту Deep Purple. «Ходіть надо тупо на всьо! Сколько би ім лєт ні било, в какой би формє оні нє билі — на всьо!» — аж заходиться емоціями хлопчина студент перед своєю пасією...
Всі ми вже років з десять знаємо, що вокал Ієна Ґіллана дуже далекий від ідеалу, і що він ніколи вже не заспіває Child In Time як годиться, але лишень тільки вдумайтесь: ви його можете більше ніколи не побачити вживу! Хіба це не варто того, аби подивитись на цю «живу руїну»?
«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії