The Great Commandment - звіт

06.10.2010 · Новини

Їду в метро з концерту - нарештів розжився на нетбук, пишу звіт по найгарячішим слідам! Щойно закінчився один з найкращих концертів, на яких я побував - потужний, драйвовий, з відмінним набором команд та несподіваною душевністю. Тож...

Дійство відбувалося в клубі Бінго. Лайн ап - N.Digit, Khors, Flying, Gods Tower. Пропускати таку подію - страшний гріх на душу рок-меломана, а грішників у Києві, як виявилося, небагато. При чому, більшість присутніх була молодшо-середнього та середнього віку, на молодість яких як раз випав пік популярності Gods Tower. Дуже доречно перед виступами гуртів звучали записи передачі «Цельнометалический Жилет» авторства Віктора Озоліна, відомої передачі як раз тих років, коли по радіо Рокс грала не тільки рокопопса, як зараз, але й дійсно важкі гурти - від NightWish до Napalm Death! І нехай тоді для мене найроковішим гуртом була Машина Часу (малий ще був), та я щиро сумую за тими часами.

Ведучим дійства був той самий Віктор Озолін, який не тільки ді-джеєм на радіо працював, але і грав, і грає у одній з найстаріших дез-метал командах України - Flying. Якщо ви були на цьому концерті і бачили, як він його вів, то ви й самі розумієте, що кращого ведучого на нього не придумаєш - весело, драйвово Вітя оголошував гурти та їх заслуги перед мамою-публікою та батьком-металом.

Першими грала молода київська команда N.Digit. Чому їх запросили на концерт, я зрозумів ще до концерту відразу після прослуховування дебютної плити хлопців. Дійсно, матеріал цікавий, качає. Тож я очікував дещо більшого від їх виступу, ніж вони змогли - перші дві пісні звучали нічого, а потім по черзі почали збиватись то один з гітаристів, то драммер, а потім вже й вокаліст докинув пару приспівів не в тій тональності. Не знаю, що сталося з хлопцями, які подавали такі надії, але хай дігіти ще репетирують. Потенціал великий, та до великої сцени з великими командами ще не доросли. І ще один нюансик: вокалісту варто дещо більше поважати аудиторію.Це не вона, як сказав він виразився, «кисла», це гурт не зміг її розкачати до підірваного стану.

Khors, pagan-metal команда з Харкова, дуже непогано і атмосферно підігріла публіку. Зіграність - 100%, аранжування - супер, звук - дуже непогано. Хоча сценічна подача, може, й не найвидовищно-качова, та все ж публіці гурт явно сподобався. Кидалося у очі тільки відсутність клавішника, команді з таким вагомим внеском різних не-гітарних інструментів варто користуватись не фонограмою, а живим виконавцем. Впевнений, це питання часу. 

До речі, всі команди, крім N.Digit’ів визвучував Євген Пилипенко, який минулої весни засвітився у європейському турі супергурту Hail. Тож про загальний звук концерту можу сказати - відмінно. Особливо у Gods Tower, з якими Євген працює далеко не перший раз, та у Flying, штатним звукорежисером якого він числиться. 

Flying. Від цієї команди особисто я очікував дуже багато, враховуючи сильну останню платівку гурту та їх статус метрів дез-металу. Але я навіть не очікував, що я побачу ТАКЕ. Це був вибух, на сцені звучала команда, щонайменше, європейського рівня, це був розрив мозоку: навіть ті, хто сиділи до моменту виступу Flying на середині першої пісні вже бігли під сцену! Отак треба заводити публіку, є на кого рівнятися: 35 річні дядьки дали такого пекла, про яке наші молоді мегазірки, що вчора мучали кошенят в Барвах, і не здогадуються! Найкращі пісні з нового альбому, феєрична поведінка вокаліста Віктора (не знаю, як це інакше назвати, майже Фредді Меркьюрі від дез-металу), і, що мені найбільше сподобалося, дуже тісний контакт з аудиторією, живе і щире спілкування - це просто супер. Ще й гітарист гурту Максим Набоков, як на мене, соляки відіграв краще, ніж записав їх на альбомі. І новий барабанщик колективу Кирило відмінно готував м»ясце на своїй «кухні». 

Не думайте, що я занадто упереджено відношусь до гурту Flying. Один раз вони таки злажали, прямо за 10 секунд до кінця виступу. Пробачимо їх за це - в порівнянні з загальним враженням, це не суттево. Одним словом, супер. 

Настав час виступу хедлайнерів події, тих самих Gods Tower, однієї з буквально кількох команд СНГ, здобувших популярність по всій Європі. 

Перше: Вежа Богів приїхала зі своїм світлотехніком, і на рідному апараті Бінго зробила справжне диво. Після минулорічних походів на Бінго Кавер Фести я повністю розчарувався в освітленні клубу, але ці хлопці знали якусь таємницю. Світло вельми гармонійно вписалося в шоу.

Друге: звучала команда, я думаю, не гірше, ніж 10 років потому. І на сцені виглядала теж. Дядьки відверто перлися від свого виступу, аудиторія відверто перлася від їх же подачі. Хіт за хітом, команда прокладала свій шлях на концерті, зал підспівував знайомі мотиви та робив вертольоти довгим хаєром, не чіпаним часом. Новий гітарист весь концерт щасливо посіхався, так щиро, що я довго не міг перевести очі на інших учасників гурту. Що там вже говорити про Леслі Найфа, фронтмена ГТ - емоційний виступ, драйвова подача! Під них вже ніхто не сидів за столиками, публіка вперто ковбасилась у фанзоні, слемилася і просто відривалася. Особливо запам»яталися пісні «Rising Arrows», «Twillight Sun», та нова композиція про льотчиків Другої Світової Війни, мелодійним прийомом дуже схожа на Uprising гурту Muse. Взагалі Gods Tower залишили дуже кайфове враження, весь залишок вечору перебуваю в ейфорії від дійства.

Далеко за одинадцяту закінчилось шоу, я на остіанньому метро зараз їду додому з думкою, що вечір був супер. Метал буде жити, а легенди стануть знову реальністю - бачив на власні очі. Залишимлося тільни повернути «Цельнометаллический жилет» в ефір. Stay metal, mutter pukkers!.


 
ПУБЛІКАЦІЇ
Возвращение The Great Commandment
АНОНСИ
Возвращение The Great Commandment
30.09.2010

Возвращение легендарной акции The Great Commandment. Возвращение Gods Tower

РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
НОВИНИ
Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
19.07.2020

Автор і натхненник поп-групи Ampula Seven, блек-метал команди Haissem і формації Sunset Forsaken, про те, що внутрішня потреба у творчості важливіше зовнішніх стимулів