Володимир Кучинський - Лютий

Здавалося б, кількість щонайрізноманітнших альбомів, виданих на веб-лейблах чи запущених у Всемережжя власноруч авторами, зростає мало не щодня і слухачам доволі складно, а часто і геть ліньки орієнтуватися в цьому потоці, який часто-густо не може похвалитися якістю запису, вже не кажучи про оригінальність музики. Однак цього разу перед нами альбом, що пропустити повз себе просто-таки не можна.

«Лютий» - перший сольний альбом лідера київського гурту «Ворождень». До виходу цього диску набули певного поширення також декілька альбомів його сайд-проекту «Тотем», реліз найновішого з них також має відбутися досить скоро на офіційному сайті «Ворождня».

Попри те, що паралелі з цими творчими одиницями при слуханні «Лютого» виникають одразу, абсолютно очевидними є й відмінності, властиві йому. Якщо тематико-стилістичні ознаки мають багато паралелей в усій музиці Кучинського, то звучання нового альбому відрізняється від останніх робіт «Ворождня» насамперед переважанням «чистого» звуком без активного залучення «смурних» елементів, а від більшості альбомів «Тотему» - невластивою для них помітною роллю етнічних елементів як на структурному рівні, так і в галузі мелодики.

Нетиповим цей альбом є і в аспекті синтезу різних стилістичних тенденцій – чуємо тут багато і від dark wave, який звучить тут дуже атмосферно і навіть подекуди гіпонтично, і від ритмів середьовічного фолку, і від темно-романтичного, меланхолійно-депресивного звуку ранніх The Cure, оздобленого елементами ембіенту та dream pop.

«Лютий» попри всю сьогоднішню моду серед альтернативних проектів на запис концептуальних альбомів – альбом настроєвий і в цьому сенсі зовсім не концептуальний. Більше того – найбільш «холодні», «люті композиції у ньому якраз на початку, далі ж вони плавно перетікають у більш м’які та ліричні у традиційному сенсі цих слів. Водночас і «холод» (там де він є) тут іншого типу, ніж в таких «колючих» альбомах як «Чорні крила» «Ворождня» чи «Зроблено в УРСР» від «Тотему» - це щось не стільки фатальне (як у «Чорних крилах») чи суспільно-побутове («Зроблено в УРСР») - темінь тут детермінується та відчувається  невіддільне від екзистенції, органічне (найкраще цю рису можемо бачити у треках «Пращур», «Лютий»).

Отже, «Лютий» - насамперед альбом пісенний, майже кожний трек якого не забігає далеко від народної поетики та мелодій, маючи водночас   у собі не менше авторського. Власне, ця теза попри схемтичність та узагальненість , і дає нам відповідь на питання, чому цей диск підписано саме авторський ім’ям, а не псевдо. І тим більше цікавою є поява такої авторської музики - в сучасному українському контексті подібний альбом є приємною несподіванкою.

Максим Солодовник
© Киевский Рок-клуб