Ті, хто люблять В.А.С.Ю., полюблять і Андерсон

Почнемо з того, що до складу «мультинаціонального поп-рок квартету» увійшли екс-учасники відомого донецького гурту Ken-Guru – Юрій та Сергій Восканяни. Колишній клавішник «кенгурівців» Юрій у новому проекті зайняв почесне місце соліста-віртуоза. По завершенню вокальних партій, цей милий і життєрадісний юнак встигав бігати до улюбленого інструменту (клавішних), творити з ними чудеса, а потім усміхнено повертатися до мікрофону. При чому увесь цей час він не полишав гри на гітарі. Басист Сергій Восканян теж справив враження харизматичної і багатогранної особистості. Будучи одягненим у ковбойський капелюх і концертну футболку з паєтками, він мав вигляд досвідченого рокера, в руках якого бас – наче кохана жінка. Мелодійні композиції від Любите В.А.С.Ю. – не позбавлені романтичності, в них і про весну, і про літо, і про легкість буття. Тож музиканти по собі залишили доволі приємне враження і розкриті серця слухачів, які вже готувалися до більш важкого звучання The Anderson.

Почувши слово «Андерсон», пересічний українець передусім згадає пишногруду «рятівницю Малібу», порно-зірку всіх часів і народів Памелу. Незначний відсоток, певне, воскресить у пам’яті ім’я автора «Русалоньки» та «Гидкого Каченяти». І лише вибрані й просвітлені поділяться своїми масонськими знаннями і пошепки скажуть, що Андерсон – це такий київський альтернативний гурт.

Інтернет-сторінка рок-ватаги попереджає відвідувачів, що Памели ви тут не знайдете. Серед фото з музикантами – лише колажі карикатурного характеру, від яких хапаєшся за живіт. А пропозиція «Відправ Андерсон на Zsiget» у контексті вищезгаданого сприймається як дитяча гра.

Попри своє здавалося б іронічне ставлення до піару, живий виступ Андерсон в «Бочці» був майже позбавлений легковажності. Крім жартів дотепника-гітариста Міхи, усе звучало достатньо агресивно. Фронтмен Руслан раз у раз зривався на крики і демонстрував модифікації вокалу, у чому йому допомагала обробка Kaoss Pad на другому мікрофоні. Драмер Михайло, не жаліючи паличок, дуже технічно барабанив на повну. Порадували вправністю і гітарні партії. Тож розігріта любовно-пейзажною лірикою В.А.С.І., публіка з першої пісні почала рухатися під ритми Андерсонівського звучання. Врешті зі сцени таки пролунало «Роздайте дітям зброю!», на що зал відреагував активним слемом. Що ж, запальної енергетики у хлопців не забереш, вони справили враження навіть на тих, хто пів вечора інертно сьорбав мінералку, сидячи у кутку.

Варто сказати, що звук Андерсон – це неймовірна кількість примочок для голосу, гітари та басів. Тому кожен музикант розцінює себе не лише як драмер, гітарист чи вокаліст, а ще й як DJ.

Хоч фан-клуб Андерсонів не такий масштабний, як у їхньої порно-тезки, в його рядах - шанувальники «важкенького» саунду, а не пишних форм. Тому, відповідно, прихильники Андерсон не медитують на роздруковані з І-нету світлини музикантів.

Хлопці радують фанів не плотськими втіхами, а духовними скарбами. Свій новий і водночас дебютний альбом «Словозброя» (2008, Vesna Music) Андерсони почали активно поширювати Мережею, цитую, «безвозмездно, то есть – даром». Хоча під час концерту гітарист Міха і натякав на можливість придбання альбому, поза сценою скептично зауважив, що у сучасної молоді навіть немає CD-плеєрів. Залишається сподіватися, що другий альбом Андерсонів, пісні з якого звучали на концерті, буде на тому інформаційному носії, який не втратить актуальності, як не втрачає її справді хороша музика.