Чантурія і Муренко - майстер-клас в пивному клубі «Майдан»

19.10.2007 · Інтерв'ю

«Музика повинна бути музикою, навіть, якщо люди «ріжуть» метал, там все одно має бути гармонія, тоді це музика. І ще для музиканта важлива наявність гальм у вигляді продюсера чи директора, який би постійно спонукав до роботи: «Пиши музику, записуйся на студії, іди вперед і таке інше,» - саме у такому філософському контексті розпочався майстер-клас найкращого гітариста України Сергія Чантурії і відповідно найкращого барабанщика Олександра Муренка 23 вересня в луцькому пивному клубі «Майдан». Ці хлопці не люблять, коли до них застосовують високі епітети. «Кращих у нас багато. Розумієте, таке поняття «як кращий гітарист», барабанщик чи басист часто стає штампом, воно прив'язується до тебе, і, на мою думку, це не правильно, самолюбство тішить звичайно, але повинна бути затребуваність творчої одиниці як такої; це в першу чергу, потрібно постійно щось робити. Є хлопці, що шпарять на гітарах так, багато хто може просто відпочивати, навіть на Заході. Але ідеї, на жаль, нема. Ми мавпуємо… Цього не можна робити, пора вже писати і грати власну музику, нехай вона буде спочатку недосконалою і кострубатою, але якщо перший крок ми не зробимо, другий не зробимо, однозначно. Необхідно творити свою музику, тільки в ній з'явиться твій особистий настрій, душа, мелодія і т.д., Звук, до речі, теж дуже особлива штука і багато хто з музикантів, не маючи технічних можливостей, репетирує вдома на тихому звуці . Я проти цього, гітара повинна дихати, щоб відкрився динамік і почав працювати, потрібно дістати з нього звук, інакше інструмент не буде звучати. З'явиться обертон, з'явиться енергетика і т.д. і при цьому, звичайно, покращиться техніка, мінімум на п'ятдесят відсотків. Бо буває так, коли ти граєш тихенько, техніка є, коли ти включаєш звук, техніка зникає. Її потрібно максимально викрешувати.» «А творчість гурту Рамштайн як вам?», - іронізують веселі і зігріті пивом відвідувачі Майдану. «Друзі, зовсім не смішно, щоб так грати рифи, потрібно бути лише рамштайнами. Якщо підходити до цього професійно, то дуже важко досягти такого звучання, я вже не раз звертав увагу, як вони, гади, так грають, зрозуміло, що потім це все ріжеться на студії, але все ж. Права рука має бути ось так (показує) вона має бути досить розвинена, в Москві мене називали «переможцем правої руки». «А ліва?», - чується дружній регіт. «Ліва у мене в іншому відношенні просто супер», - жартує Сергій.

Невимушена і цікава атмосфера - звичне явище для концертів Чантурії й Муренка, до того ж проводити свої майстер-класи саме у такому форматі «дуету» вони приїжджають тільки до нас. Це вельми тішить самолюбство майданівців і тому провокує на файний, веселий настрій. Поспілкувавшись з публікою і давши професійні поради молодим гітаристам, зігравши кілька своїх п'єс, Чантурія поступається місцю Муренку: «Мало того, що він прекрасна людина, постійно веселий, ніколи не спить, багато їсть, любить жінок, а це радує, бо справжні музиканти повинні бути в першу чергу натуралами, Сашко ще й супер-визнаний барабанщик.», - резюмує він. З Олександром ми також добре знайомі, його незмінна посмішка і почуття гумору додає приємних вражень до справді неабиякого професіоналізму цього барабанщика. «Як справи у вашого проекту «Розмарі», - цікавиться публіка (цей гурт колись приїжджав до нашого клубу і багатьом прийшовся до вподоби). «Сумно, що хороша музика нікому не потрібна, точніше у її просування потрібно вкладати багато коштів. Ви ж дивитесь М1, що там? Настя Камєнскіх, Потап, Асія Ахат і т.д., чоловік прийшов, заніс за ротацію гроші, про яку музику може іти мова? «Наша пісня» - «Міша Поплавський», страх, як вже вся ця «тусовка» дістала. Хочеться вірити, що ваше покоління щось змінить у нашій музичній культурі», - відповідає Олександр і має рацію - лучани таки користується запрошенням корифеїв спробувати себе у грі на їхніх професійних і «жирних» (як зауважує Сергій) інструментах. Не все вдається з самого початку, але з допомогою старших друзів по цеху, музика таки набуває більш-менш окреслених форм і звучання. Задоволені і втомлені глядачі починають ділитися враженнями від дійства, а я поспішаю поспілкуватися «про життя» з нашими гостями:

- Сергію, в яких містах, окрім Луцька, у вас ще проходили подібні майстер-класи? Як взагалі аудиторія реагує на такі заходи, чи справді їх відвідує багато музикантів і як вони себе показують у професійному плані?

Ч.. - Разом із Сашком Муренком ми співпрацюємо вдруге, тому що зазвичай ведемо подібні майстер-класи нарізно. А ось у мене особисто були подібні зустрічі з слухачами і музикантами в Тернополі, Чернівцях, Одесі, в Луганську було своєрідне шоу. Людей завжди приходить багато, в Чернівцях - 200 чоловік на майстер-класі - це, звичайно, показник. Тішить і те, що молоді музиканти почасти задають правильні питання і панує дуже доброзичлива амосфера. Тут в Луцьку музиканти і відвідувачі трішки колючі, це з одного боку дуже добре, а з іншого все ж потрібно ставити якусь «ширму» між музикантами і аудиторією, щоб не було провокативних питань, які порушуватимуть межу коректності. Це пов'язано з тим, що дехто прагне миттєво утвердитись, такого не буває, так само як і мало кому вдається заробити грошей відразу і багато. Люди з задоволенням самі створюють собі кумирів, щоб потім самим, з таким же задоволенням їх розтоптати. В загальному ми звикли, розумієш, ми не маємо права «вмикати крутих», хоча це можна зробити. Але ми прийшли і маємо створити для людей дружню атмосферу, тому тепер працюємо у такому форматі. Стів Вай, наприклад, така ж людина, але у нього був пан Тинкул, який казав: «Так, яке там питання? До побачення. Так, хто наступний?». А Стів Вай не розуміє, що відбувається... Якщо виходять молоді музиканти і мені потрібно їх порвати на сцені, повір, я це зроблю, але у наших майстер-класів зовсім інша мета. Щоб ми не бачили один в одному суперників, а дали можливість молодим вирости.

- А як ви скооперувались з Олександром і чому вирішили провести подібний концерт і спілкування з публікою разом?

Ч. - З самого початку я запросив Сашка взяти участь у записі мого нового альбому. І я думаю, що наша з ним спільна робота буде вдалою, вже почали писати треки, це крім усього того, що він найкращий барабанщик і я особисто для себе кращого барабанщика не бачу і у співпраці, і взагалі.

М. - Просто музичною і організаційною політикою у вашому клубі займаються люди, що добре розуміються на музиці. Ми коли сюди приїжджаємо відпочиваємо самі, настільки добре і якісно усе продумано, ну і плюс повага і постійний інтерес є, що для музикантів дуже важливо.

- Сергію, розкажіть, будь ласка, детальніше про ваш проект «Кращі гітаристи України». Серед тих п'ятнадцяти робіт, відібраних для запису платівки, кого ви особисто могли б виділити, як надію української гітарної музики?

Ч. - Загалом, на адресу, яку ми вказали, прийшло близько 40 треків, але підібралося, на жаль, лише п'ятнадцять. Тому що виходить так: або є інформація, або хлопці класно грають, але немає форми твору, немає звуку, якості запису. У найближчі місяць-півтора планується усе це випустити, готується поліграфія і т.д., хотілося б це зробити за 15 днів, хотілося б раніше, але не вийшло, тому що наші музиканти (як і всі музиканти) страшенно неорганізовані люди - то часу не вистачає, то ще чогось. Я скажу, що всі ці гітаристи, які взяли участь у проекті є дуже талановитими, просто деякі записи були не до кінця допрацьованими. Особисто для себе я б зміг виділити Юру Хижняка, він чудово грає на гітарі, техніка та інше, плюс мислить і бачить далеко. Це сучасна музика, практично відсутні імпровізації, хороша техніка, одним словом, - жир. Саша Могилевський, що вже записує альбом, теж дуже круто, дуже серйозний музикант. І нове моє відкриття, хлопець, якого ніхто не знає, з містечка Макарово, що під Києвом, він прислав акустичну п'єсу, дуже вартісну. Також Ігор Бойко та ще багато хто.

- Що головне в житті, окрім гітари?

Ч. - Жінка, сім'я, друзі. Та на даний момент хочеться зробити багато хороших проектів, записів, шоу, для того, щоб в людей з'явився інтерес до музики. Тому що у нас в Києві приходять люди в клуб просто заробляти гроші, та й саме ставлення до музикантів не особливо тішить. Є бажання зробити масу проектів і за рахунок якихось відомих імен допомогти молоді, долучитися до розвитку музичної культури України загалом.

- Сергію, а ти плануєш у подальшому робити з цими молодими талановитими музикантами концертний проект і, звичайно, відвідати нас з концертом?

- З гітаристами? Ми спочатку запишемо альбом, зробимо презентацію, а далі буде видно. Взагалі планів у мене безліч, вік такий, далеко за двадцять, типу, і дуже хочеться побільше зробити корисного і потрібного людям.

- Олександре, тепер ти розкажи, що у тебе нового відбувається? Ти, як завжди, береш участь у багатьох проектах, багато їздиш, граєш, спілкуєшся з світовими зірками?

М. - Півтора місяці тому я був у Ризі, проводив барабанні семінари поряд з такими барабанщиками, як Хакнер з Німеччини, Лені Вайт, він грав з Майлозом Девісом, і ще з багатьма, іще був такий музикант Ерік Мор, який грає у Бобі Брауна, було дуже цікаво.

В Києві тепер планується багато музичних заходів аналогічного формату, так що осінь видасться справді насиченою. Зараз також вийшов мій промо-двд, де зафільмовано виступи та джем-сейшени з Наредою Майклом Волданом, Вольфредо Реярсом Джуніором, студійні записи, спільний виступ з Чубі - бас-гітаристом з Будапешта, - купа різних треків і т.д.

Ч.- Сашко чи не найзатребуваніший музикант в Україні, причому цікаво, що його запрошують усі - і поп- і рок-колективи, хоча б для запису альбому. З молодих і популярних він зараз співпрацює з Мікою Ньютон. А те що дійсно цікаво і для душі, то є у них джазове тріо, супер. Я коли вперше їх почув, був у цілковитому захваті.

М.- Так, зараз ось буде джазовий фестиваль в Одесі, поїдемо «псувати людям нерви».

(сміються)

Ч. - Зараз у нас в листопаді-на початку грудня плануємо зробити шоу гітаристів, це буде закритий захід, на який я запрошую кращих гітаристів Росії та України, перші два рази, коли ми організовували подібне, пройшли дуже вдало. У нас ніша гітарної музики взагалі практично вільна, ніхто не хоче вкладати в це гроші, тому для досягнення якісних результатів потрібно ще довго і багато працювати.

- Сашко, під час розмови з відвідувачами часто поставало питання, хто на твою думку кращий барабанщик у світі?

М. - Так, була у нас дискусія з вашою публікою стосовно Майка Портного. Я не знаю, особисто для мене усі його партії передбачувані. Дивлюсь двд - подобається, але у професійному плані нічого нового не можу дізнатися. А ще Майк часто плює в камеру, мені це теж не подобається. До речі, чим крутіше музиканти, тобто «ближче до космосу», тим простіше вони себе ведуть, це факт. Такі профі, наприклад, як Віні Калай Юта, Томас Ленг, Ерік Мор, Стів Сміт, Деніз Чемберс, Гарі Хазбент. Ще підкупляє, що всі ці барабанщики не дивлячись на свій вік і статус, постійно прогресують, ростуть, спостерігати за їх творчістю і приємно, і корисно.

- Сергію, про фестивальну практику розкажіть трішки, і взагалі, як ви прийшли до цього?

Ч.- Гроші.

(сміються)

М. - У нього взагалі талант організовувати музичні заходи і не тільки.

Ч. - Якщо серйозно, то бути членом журі дуже важко - я ненавиджу цю роботу, це не те що воно надто відповідально, але відмовити ніколи не можу, тому що, по-перше, просять організатори, а по-друге, музикантам все ж хочуть бачити цього Чантурію. Значить, є у цьому якась фішка.

М. - А Чантурія хабарів не бере.

Ч. - Але судити і журити людей, хто гірше, а хто краще, це звичайно, дуже боляче. Буває, по півночі до ранку сидимо, сперечаючись і вирішуючи, хто краще. Я взагалі вважаю, що судійства не повинно бути на фестивалях.

- Так? І навіть призових місць і нагород, пов'язаних з ним?

Ч.- Призові місця мають бути, але вони не повинні бути пов'язані з майстерністю виконання. Фестиваль, ось я коротенько розповім, має виглядати так: окрім публіки на дійство ж завжди приїжджають промоутери, продюсери, менеджери шоу-бізнесу, у них є певне завдання - зробити або ж, краще, відкрити якусь нову зірку. І ці професіонали вибирають гурт чи виконавця, який грає музику, що на їхню думку, зараз відсутня на ринку, або ж вона їм подобається по ідеї. Потім підписується контракт і розпочинається співпраця. Така схема мені ближча. Тобто люди отримують контракт не тому, що вони грали краще, ніж хтось інший (це почасти буває неможливо визначити), а тому що вони чимось унікальні.

- Ну що ж, хлопці, дякую, вам за цікаву розмову, приїжджайте до нас ще.

- І вам дякуємо!

На прощання Чантурія і Муренко подякували усім відвідувачам Майдану за файний прийом: «Друзі, ви щасливі, що маєте тут у себе такий заклад. А ще, попри любов до музики, у вас є злість, це класно! Музикантів не можна цілувати в ж.., навіть найшановніших, їх куди не цілуй, скрізь ж... А ще, нам потрібно бути друзями, це найголовніше! Музика, вона підкреслює вашу особистість, все інше - дурня».

автор Galochka Blackbird
автори фото - Zeppelin та Александра
www.maydan.com.ua


 
ПУБЛІКАЦІЇ
Клубе «Дакота»  состоялась «Битва титанов гитарной музыки»
ФОТО
Клубе «Дакота» состоялась «Битва титанов гитарной музыки»
07.06.2007

1 июня в Клубе «Дакота» состоялась «Битва титанов гитарной музыки». Культовый украинский гитарист Серго Чантурия состязался в мастерстве с легендой российской гитарной музыки Дмитрием Четверговым.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
НОВИНИ
Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
02.05.2022

«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії