Чуб у борщі, або у що ми віримо...

27.07.2007 · Раритет

Настав час спокійно зважити свої провінційні, етнічні, політичні й усякі-такі-інші національні комплекси.

З українською музикою так, як із вірою: Бог єдиний, дух відроджується, а церкви між собою ніяк не добалакаються.

Ми мали на Україні і «Червону руту», і «Чорну Раду», і «Вивих-90», - кожен із тих фестивалів нічого по собі не залишив, спрацювавши каталізатором невідомо чого; те «невідомо що» потребує окремого дослідження. Зрештою, все, що відбувається в Україні - від політики до культури, від мітингів до фестивалів, замість прямої своєї мети каталізує щось дивне, що вимагає нових мітингів і фестивалів. Так ми з вами далеко заїдемо! Або на небо, або в болото. Це перша біда, - через неї маємо українську мову як політичну, українську музику від відроджувача-демократизатора. Скільки тут залишається правди Божої - кожен хай розбирається сам. Але наявно маємо - замість мистецтва, замість радості, подиву, пошуків, віри, кайфу (що там має нести мистецтво?), замість того, українська рок-музика вихлюпує на голови натовпу - який, до речи, не дуже й дослухається - свої повчання, претензії, болячки, національну стурбованість і чорнуватий паскудний гумор про «сало на параші». Такі наслідки мітінгово-фестивального синдрому.

Але бог з ним, фестивалі все-таки потрібні, як і мітинги. Тепер поговоримо за музику в українській рок-музиці. Отут туман… У музичних школах і консерваторіях викладається лише європейська музична культура, та й то досить куцо. Радіо і телебачення ганяють муру - оту годовану попсу під машинки або так злодійські скалічений фольклор, що то вже «чуб в борщі», а не пісня. Ну звідки ж взятися чомусь справжньому? Слава Богові, існує балка; дякуємо музичним контрабандистам й фарцовщикам; спасибі «закордонним голосам». Так живемо; хоч як, а живемо.

Ну, а тепер про два наявно магістральні напрями музичного пошуку. Перший: зробимо не гірше «як у них». І понеслась, - рокенроли, регбі, хардяки, авангарди з індепендентами. Не дай Боже - з Івана - пана. Другий: Україна-мати - чужі геть із хати. Так затишніше. У підсумку - той же самий «чуб у борщі».

Рок-музика - явище космополітичне. Космополіт для мене - громадянин Всесвіту, але ж і син свого народу. Всі інші - то просто по-верхаххапайки, хоча треба завважити, що і серед них часто трапляються феноменальні люди. А якщо глибше копати, то треба щось знати із тієї світової рок-культури. Хочеш «туди» - співай їхньою мовою, але їхній ринок - то їхній ринок. Або ж: співай нашою - наш ринок теж своєрідний.

Справжній космополіт любить той самий кайф, що виникає будь-де. Кайф від музики, живий кайф. Чи багато українських груп працює на живому кайфі? Ясна річ, небагато. Де йому взятися, тому кайфу, коли природа української пострадянської людини складається суцільно з напружень, претензій і втоми?

Все ж таки ситуація не така й погана. На концертах ВВ публіка щиро кабаніє; на Братах Гадюкіних виховуються доброзичливі циніки; під сестричку Віку танцюють у деяких дискотеках; нечасті концерти Банити Байди та Вія іноді викликають якусь тінь зворушення. Маємо ще досить-таки саунд Табули Раси, культурницькі пошуки Ер.Джазу, синтетичні джетроталівські спроби Плачу Єремії. Маємо світлу пам'ять про ядучий Колезький Асесор. І так далі. І таке інше. Низка названих груп дає можливість відчути щось живе, не до кінця виявлене, іноді не до кінця професійне, але живе. Можливо, тут є вихід.

І останнє. Більшість українських груп - а це навіть і без текстів чути - грає про «як-нам-погано-живеться», або ж «як-нам-хочеться-добре-жити». Ніхто поки що в своїй музиці (саме в музиці, а не в текстах) не задумався - що ми є в цьому світі, що ми бачимо, у що віримо. Більшість поки що переповідає в звуках: ЧОГО ЇМ ЗАРАЗ ХОЧЕТЬСЯ. Отже, нема поки що позитивного напряму, а якщо є, то дуже, дуже кволий.

Панове музиканти! Спробуйте. Може, це не є зле? Спробуйте.

Фонограф’139 (Молода Гвардія), 1991-11-06
Віктор Недоступ

Молода Гвардія

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Alexis Machine: Про гурт, творчість та роль музики в житті
ІНТЕРВ'Ю
Alexis Machine: Про гурт, творчість та роль музики в житті
23.08.2018

Alexis Machine планує презентувати другий сингл, який присвятить Олегу Сенцову. З цього приводу ми поспілкувались з фронтменом гурту Іллею Касьяненком

«Брати Гадюкіни» із передвиборчим маніфестом «КРАВ»
НОВИНИ
«Брати Гадюкіни» із передвиборчим маніфестом «КРАВ»
06.11.2018

У розпал передвиборчої кампанії Брати Гадюкіни презентують шановній публіці анархічно-саркастично-музичний маніфест, предтечею якого є «совіцька» мудрість: «Не наїб…ш – не проживеш»