21 квітня київські готи, вурдалаки, націоналісти і просто прихильники якісної музики, блукаючи дворами Харківського району славетного міста Києва, потихеньку сходилися до клубу «LUXOR» . Причиною цієї аномалії був виступ «патріархів української готики», гурту Кому Вниз.
Гарно розігріта запальними танцями, «смачним» виступом ERROR:GENESIS і не надто смачним пивом публіка з нетерпінням чекала на головну подію вечора. Тому, коли близько десятої, під Рамштайнівську «Feuer frei!» на сцені нарешті з'явились Андрій Середа і К°, зал буквально вибухнув оваціями.
Нетривалу паузу, яка виникла доки «патріархи» налаштовували інструменти, найпалкіші прихильники заповнювали вигуками «Nachtigall». Цю практику вони продовжили і в проміжках між піснями, що, зрештою, справило належний ефект — саме «Птахом на ймення Nachtigall» гурт закінчив свій виступ. Але я трохи забігаю наперед. Хоча з іншого боку, розказувати про сам виступ особливо і нічого. Все було як завжди: глибокий голос Андрія Середи пробирав до кісток і наповнював нутро любов'ю до батьківщини; шанувальники з перших же акордів впізнавали добре відомі пісні, підспівували і переживали солодкі хвилини катарсису; колонки час від часу повискували, явно не витримуючи таких тембрів. Єдиним хто здивував були офіціантки, які замість того, щоб з прісними фізіономіями виконувати свої прямі обов'язки, зі щирим зацікавленням спостерігали за виступом.
Концерт відбувся, і лишив позитивне враження, незважаючи ні на що. І якщо чесно, сумнівно, що Кому Вниз колись зуміють розчарувати своїх прихильників. Навіть якщо постараються.