444 ïåðåãëÿä³â 
3Ëîêäàóí, â³äñóòí³ñòü êîíöåðò³â, àëå ìè ïðàöþºìî íàä íîâèì ìàòåð³àëîì òà ùå é ó íîâîìó ñêëàä³. À ³íîä³, çáèðàºìîñü, ùîá ïîãðàòè îñü òàê³ àêóñòè÷í³ ëàéòîâ³ ï³ñåíüêè. «Íà ñàìîò³» — àêóñòè÷íà âåðñ³ÿ íàøî¿ ñòàðî¿ ï³ñí³.
Ñåðã³é ̳õàëîê òà ãóðò Ëÿï³ñ Òðóáåöüêîé ïðåçåíòóâàëè íîâèé ñèíãë òà â³äåîêë³ï íà ï³ñíþ Âî¿íè ñâ³òëà óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ. Ïåðåêëàä ï³ñí³ çðîáèâ óêðà¿íñüêèé ïîåò, àêòèâ³ñò òà âîëîíòåð Ñåðã³é Æàäàí
