Hearts and Engines

GrimFaith

Довго ігнорував love-metal команду Grimfaith: при прослуховуванні дебютник гурту «Grime» сильно нагадував HiM, а навіщо мені ще раз слухати HiM було не ясно. Тож довгий час я просто не звертав уваги на творчість “Зловісної Віри”. Але, переглядаючи роботи Max Morton's Amazing Music Workshop, помітив серед них нову GrimFaith – Hearts And Engines EP. Якщо вже Макс взявся писати команду при його шаленій завантаженості, значить, щось у ній є. І я вирішив долучитись до високого мистецтва особисто.

Дивно, але мене не покидає відчуття, що на даний момент це найкраща робота Morton Studio, яку я чув. Щільний потужний звук, експресивний баланс високих частот (тарілки, як завжди, звучать особливо яскраво), і дуже непоганий матеріал - це вже заслуга команди. Єдине, що мені дійсно не сподобалось, це вимова англійських слів вокалістом гурту Іваном Чередниченко. Є ще, куди розвиватись. На щастя, з вокальними даними у Івана все в порядку, тож тут питань немає.

Відкриває альбом композиція Cyberlover, про кіберкоханку, яка завжди чекає на головного героя пісні, і ось саме ця композиція відправиться на плеєр надовго. Хіт. На EP також є версія з екстремальним вокалом, як на мене, менш цікава за оригінал. Flower And The Bone – структурно складніша композиція, прикрашена бек-вокалом Ліси Йоханссон, вокалістки гурту Draconian. Потребує повторного прослуховування. Dead In Soho також претендує на звання «Хіт», приємна пісня про вбивцю, такий от оксюморон.

Тексти, вокал, музика гурту стилістично витримані (хіба що, музика в Flower And The Bone дещо з іншої опери), це все той самий лав-метал, тільки самобутніший. Ризикну зауважити, що у гурту з’явився фірмовий стиль виконання. Окремо відмічу вокал – він мені сподобався, багато емоцій, приємний тембр, особливо цікаві низькі ноти. Але, як я вже писав, вимова потребує корекції.

Чи варто слухати Hearts And Engines EP? Я кажу впевнене так. Плюс EP знаходиться у вільному доступі в інтернатах. Слухайте та отримуйте свою порцію музкіберкохання.