ЧумацьКий шЛяХ – український етно-рок гурт із Хмельницького, заснований 4 липня 2008 року. Гурт виступав на багатьох українських фестивалях: Червона рута (лауреати 2011 року), Тарас Бульба, Битва націй, Трипільські зорі, Республіка та ін. Влітку 2011 року взяли участь у міжнародному фольклорному фестивалі у місті Ілан на Тайвані, а літом 2012 року – у фестивалі «Noc Kultury» у місті Люблін (Польща). У минулому році вийшов перший альбом колективу, що отримав назву «Lorela» та купу позитивних відгуків. Що значить «Lorela», з ким хотілося б записати пісню, і чому фолк звучання буде присутнє в творчості завжди – лідер ЧШ, вокаліст та акордеоніст Сергій Строян.
Привіт. Для початку розкажи: як прийшла ідея створити гурт? Чому саме «Чумацький Шлях»?
Гурт створений спонтанно, так само і як назва «Чумацький шлях», і про приставку «РОК» у стиль навіть не було думки. Скажу правду: тоді я ще навіть не знав, що то таке:) Ми просто в вільний від пар у музичному училищі час хотіли грати щось своє, толком не розуміючи, що то має бути.
На початку то були якісь весільні гармонії під супровід гітари з соло сопілки і акордеона. Потім ми зрозуміли, що нам треба барабанщика і бас гітариста, а ще пізніше прийшла думка, що треба і вокал у народному стилі. Напевно, саме народний вокал і сформував початковий наш стиль, коли ми робили старі фольклорні пісні і переробляли їх в якомусь нашому баченні.
Чи то еволюція творчості, чи то просто експеримент тодішнього гітариста з примочкою distortion привів нас і до рокового звучання. Хоча, слухаючи зараз те, що ми робили тоді, якесь воно дивне виходило…
Ви одразу вирішили грати лише етно-рок, чи були й інші варіанти?
За час існування гурту змінилось багато людей і кожен вносив якусь свою частину у формування того стилю. Через постійний потік учасників важко було твердо зрозуміти, в якому напрямку ми граємо, тому, напевно, наші слухачі і відчували перемінливість музики. Зараз, коли ми вже почали робити власні пісні, то зміни ще стали значнішими, в теперішньому звучанні гурту вже неозброєним вухом чути що переважає РОК звучання.
Але так як в мені тече на-пів гуцульська кров, то фолк звучання буде присутнє завжди!
В минулому році ви випустили перший альбом. Як проходила робота над диском?
Запис альбому – то був свого роду звіт перед нашими слухачами. Ми хотіли, щоб нові наші пісні почули люди і почули в найкращій якості. Для цього ми не пожалкували коштів і поїхали на столичну студію ФДР. Робота у студії загалом зайняла десь 3 тижні, але результат був того вартий.
Що значить «Lorela»?
Два роки тому нам із гуртом ЧШ випала можливість поїхати на острів Тайвань на фольклорний фестиваль. В результаті цієї поїздки ми і маємо теперішню назву альбому. Lorely Copado Ramirez (Lorela) – так звали дівчину з далекої Мексики, з якою я познайомився на фестивалі, пізніше написав про цю історію пісню, а ще пізніше, коли вона прилетіла до мене у гості, ми записали з нею спільну мексиканську народну пісню «Ell Pastor», яка теж є в альбомі.
Яким чином ви обирали пісні до альбому? Чи це просто збірка всіх ваших пісень на даний час?
Скоріше, це збірка пісень за даний час, на запис яких нам вистачило грошей, і які ми вважали найкращі…
Про що найкраще вам вдається писати? Що надихає?
Найбільше надихають спільні мандрівки і поїздки, після яких дуже багато емоцій і вражень. Так вийшло і з піснею «Lorela», «Ell pаstor», «Гей соколи» і «Перла». Те що об’єднує людей у групі – надихає найбільше!
Хто в Україні ще грає подібну музику?
Так як наш стиль постійно перемінливий, то важко сказати, хто щось подібне грає. Нас часто порівнювали і з колишніми Гайдамаками і з нашими друзями КораЛЛі, ДримбаДаДзига… Зараз я вже чую порівняння із гуртом Мерва і Карна.
Подібна музика дуже популярна на заході, зокрема у Польші. Де вам уже доводилося грати закордоном?
Так, ми були в Польщі на фестивалі «Ніч Культури». Після тої поїздки і маємо пісню «Гей соколи».
Ви вже співпрацювали із такими гуртами як КораЛЛі, ДримбаДаДзига... А з ким хотіли б зіграти разом?
Круто було б зробити спільну пісні із Шакірою! Ну, і ще може з P.O.D. і Red Hot Сhili Pepers…
Над чим зараз працюєте?
Як не дивно, але після видачі альбому замість того, щоб пожинати плоди слави, в нас якісь критичні дні… Тобто, творча пауза. Але, думаю, ми все ж зберемо всі наші сили та бомбанемо тур по материках світу в підтримку альбому «Lorela».
У вас є якісь глобальні мрії?
Глобальні мрії напевно були на самому початку створення гурту. Зараз чогось глобальні мрії трансформувались у більш приземлені, але десь далеко у душі ми ще хочемо написати пісню, а може і декілька пісень, які змінять світ на краще!
Які плани на 2014 рік?
У 2014 році добре було б попасти на головну сцену фестивалю «Rock am Ring», та то, напевно, можна віднести до тих глобальних мрій. Але, так як в нас все стається спонтанно, то дідько його знає, що там чекає нас в 2014-му:)
Скажи кілька слів читачам порталу:
Слухайте гарну музику, слухайте українську музику, будьте дружні і хай ваше джерело духовної енергії буде справжнім і невичерпним!!!
Митько Сяржук
Автор и вдохновитель поп-группы Ampula Seven, блэк-метал команды Haissem и формации Sunset Forsaken, о том, что внутренняя потребность в творчестве важнее внешних стимулов
