Галина Тельнюк - сингл «Я стою на кручі»

Тичинівське «Я стою на кручі» - одна з перших музичних спроб нашого «композиторського підлітків’я». Юнак в білій сорочці, окулярах (змішаний образ Павла Тичини та Станіслава Тельнюка), що стоїть на високій горі, вдивляючись кудись у далечінь, вслухаючись у дзвони за рікою і... «снить волосожарно», «вірить яснозорно» («омофорно») та тоне тінню у нашій ще дитячій уяві. Верлен, Рембо – ще не читані, ще не розкриті нами, але вже не одноразово чуті імена. «Найперше – музика у слові». Так казав Поль? Його намагався наслідувати Павлусь? «Вірш – музичний твір, в якому звучать дві, а то й більше, самостійні теми». Так розповідав нам батько. Поезія – це містика, це щось, що поміж людиною та Богом. Хто ж тоді отой – в білій сорочці та окулярах на носі? Ангел? Блазень? Він – Поет, а значить треба було вірити Йому. На «кручі» щось таки є... І ми пішли на світло, на музику слова. Перша «Червона Рута» переконливо довела, що Висока поезія – не дуже й потрібна. Не те, щоб заважає, а просто дратує своєю не актуальністю, повчальністю, надокучливістю. І от би зупинитися або ж змінити орієнтацію «за вітром», але ж... Але першу любов – ні зрадити, ні забути. Не сила. «Круча» так і стоїть неподолана. І той, хто сумує там в білій сорочці та окулярах на носі вже сотню літ – зажди залишається в однині...

Запис, зведення, мастер - студія звукозапису «Кофеїн».
Аранжування - Таня Ша / Геннадій Сидоров, 
бас та зведення Олег Татарчук,
гітари - Геннадій Сидоров.