Mirabella

The UA

Миколаївський гурт The UA розпочав своє існування в березні 2008 року. Склад декілька разів змінювався, окрім лідера і засновника колективу Кроітору Сергія. «Ми працюємо, не все в світі досконале! Тому ми просто робимо те що нам подобається, а кому не подобається – то це життя!» – говорять музиканти. В 2012 році записаний дебютний альбом «Ти в мене є». І от вже у 2015-му побачила світ платівка «Mirabella». За двома альбомами можна зробити висновок, що хлопці знайшли своє фірмове звучання і гнуть свою лінію. Це не завжди добре, але в даному випадку – досить непогано.

Створення матеріалу до альбому відбувалося в період з 2010-го по лютий 2012-го року, а запис «Mirabella» проходив в період з травня 2012 р. по січень 2014-го. Пісні ніповнені певною філософією, яку в повному обсязі можна осягнути, ознайомившись із думкою лідера гурту Сергія Кроітору: «Глобальна цивілізація на початок XXI століття і на початок нової епохи – стоїть на роздоріжжі вибору свого майбутнього шляху. Через кризу системи освіти та науки в цілому, людство не може адекватно відповідати новим життєвим викликам і обставинам, – це веде до деградації культури (культура – це вся інформація, що не передається генетично) Наука та освіта – є частиною культури. Зараз ми живемо в дуже цікавий час: або ми осмислимо концепцію свого життя на планеті, освоївши альтернативу, або загинемо всі абсолютно без права на відродження як то було 11.000 - 13.000 років тому на планеті після глобальної катастрофи. Культура – вторинна по відношенню до концепції управління». І резюмує: «Наш альбом – це перша маленька сходинка на шляху до побудови альтернативної культури, на основі альтернативної концепції щодо тої концепції (Біблія), яка привела планету до системно-біосферно-екологічної кризи».

По музичній складовій… «Сонце вставай!», що відкриває альбом, і на яку було відзнято кліп наскрізь просякнута роком 90-их, з легкими британськими нотками. Не надто важкі гітари, мелодійність, відмінний драйв і навіть нехитре соло. Нехай таких творів у світовій музичній культурі є безліч і всі вони схожі, як листя на дереві, проте потрібний настрій такі пісні створюють досить вправно: і ось ти вже, сам того не помічаючи, киваєш головою та відбиваєш ногою в такт пісні. 4-й та 5-й треки, відповідно «Люцифер» та «Залиш мене», мало того, що важчі за звучанням та смислом, вони, на мій погляд, дещо «випадають» із загальної концепції платівки. Але це добре, адже без них альбом міг би стати монотонним і не цікавим для прослуховування.

Група The UA уособлює собою локальні дев’яності; вони люблять цю музику і хочуть, щоб її полюбили й слухачі. Чесно кажучи, після перших двох-трьох треків наступні не здивують вас абсолютно нічим (за винятком, можливо, акустичної «Дякую тобі!»), але якщо ви скучили за часами «магнітофонного» року кінця 90-х, то можна й не переслухувати завчені напам'ять хітові пісні. Влаштуйтеся зручніше та увімкніть альбом «Mirabella» від The UA.

Особиста оцінка: 6/10

Митько Сяржук