Предчувствие нулевого года

Оркестр Че

Новий етап у творчості «Оркестру Че» – новий альбом!

Два роки, з часу виходу останнього альбому, для культової (не побоюся цього слова) харківської команди «Оркестр Че» не пройшли дарма. Гурт змінив акустичний саунд на потужний звук з повною ритм-секцією, що не завадить слухачеві, який вперше слухає «Оркестр…», вловити той стиль, ту ідею, ті креативність та світогляд, які пропагують харьківчани. До речі, не дивлячись на те, що акустика залишена в другому студійнику («Эйфория закончилась. Happy end»), групі і в новому альбомі вдалося зберегти певну таємничість, камерність. За що, їм велика дяка, адже ці фактори є одними з найголовніших, що визначають стиль гурту, така собі «фішка».

Новий альбом «Предчувствие нулевого года», являє нам суміш різних за мелодикою та ритмом, але подібних за настроєм (позитивом) пісень. Навіть не дивлячись на те, що десь у текстах і присутні нотки зажури. Але ж і в давні часи козаки, чумаки співали тужних пісень, які піднімали настрій і дух. З піснями «Оркестру…» можна йти у будь-які краї, бо все ж одно « на поломанной ракете долечу к твоей планете».

Дуже важко знайти композиції, які б несли в собі щось похмуре, мінорне. Навіть останній трек з химерною назвою «Химерні риби» (єдина композиція українською) зіграний з весело і з легкістю. Може, завдяки альту і кларнету, а, може, завдяки ось такому «легкому» настрою хлопців. А, може, взагалі, завдяки певній абсурдності образів у ліриці.

Під «Музику Вивальди», яка «звучит-звучит» круто йти містом під сонцем. Коли весь люд радіє теплу, літу (весні), і «даже новый русский, сняв пиджак свой красный, удивился, как же мир прекрасен» (дехто, до речі, жаліється на те, що альбом не можливо слухати в навушниках, бо рівні в правому і лівому вусі виставлені по різному). Композиція одна з найкращих на платівці. Прослухавши її стає радісно, а тіло так і рветься в рух під ритм.

Самі музиканти стиль гурту визначають так: веселий бріт-поп (Сквозь левый глаз (за Томом Йорком)), безбашенний панк (Химернi риби), небагато хіп-хопа (Дед Мороз) та багато інді (Часики). Але треба згодитись, що навіть безліч нині відомих стилів, не здатні дати чітке та повне визначення стилю «Оркестру Че». Що ж, хлопці являються родоначальниками нового стилю (нового напрямку?), який пізнають, який люблять, якого прагнуть не задушені попсою люди нашої малої планети. Файно.

«Оркестр Че» про альбом: «11 песен перетекают друг в друга, переплетаются, словно видимые птицами и самолетами освещенные улицы индустриального города, создающие сложную систему артерий и вен, по которым течет электричество. И левый глаз как оптический прибор, сжимающий пространство внешнего и расширяющий пространство внутреннего мира». Щоб якнайкраще зрозуміти ці слова, треба обов’язково прослухати платівку. Якщо з’являються якісь питання по життю, треба прислухатись, може, саме в цій платівці заховані відповіді на те, що турбує. Або просто можна насолоджуватися оригінальною і правдивою музикою.

«Предчувствие нулевого года» – це справді новий етап не лише у творчості «Оркестру…», а й усієї української незалежної музики.

Дмитро Войналович
© Киевский Рок-клуб