Дельфіни

Колос

Новий альбом лідера гурту ФІОЛЕТ – Колоса – вийшов у кінці минулого року (традиційно уже в день народження музиканта) і отримав назву «Дельфіни».

Хочеться відзначити вміло вибудуваний трек-лист альбому. Кожна композиція знаходиться на своєму місці. «Дельфіни 2013» - перша і одна з кращих композицій на диску. Лірична тема альбому розкривається в цій пісні не менше витончено. Дуже гарна мелодія, та й текст на традиційну «вічну» тему. Гітара та космічні (чи, може, підводні) звуки – вдале поєднання саме для цієї композиції. Наступна пісня – може легко бути саундтреком вашого теплого ранку. Така музика звучить у романтичних фільмах. Хтозна, може і «Моя Шакті» прозвучить десь-колись у кіно. «Трусики в ромашках» – доволі красива мелодія, та трохи сумна, якщо чесно. Для порівняння: якщо попередня пісня була «ранковою», то ця – «вечірня». Незважаючи на свою «сексуальність» і «весняність» - не найкраща пісня альбому…

Уваги заслуговує і кавер на Ляпіса Трубєцкого. Пісня «Грай» виконана просто, але із всією присутньою Колосу емоційністю. Впевнений, Міхалок і Ко «зацінять»! Незважаючи на те, що пісня виконана білоруською мовою – зрозуміла не лише суть, а й кожне слово. Дуже сильна пісня. Дуже сильне виконання.

Під час передостанньої композиції можна розслабитися. «Титанік. Дно. Небо» - доволі стильний і «модний» (в гарному розумінні слова) трек: світлий та космічний.

Цей альбом став своєрідним словом подяки лідера «Фіолету» всім близьким йому людям, які повсякчас надихають і підтримують його у всіх починаннях, переживають за нього та разом з ним нервують і радіють успіхам.

Окрім Колоса над альбомом також працювали друзі Сергія Мартинюка: Колік Тимощук, Роман Сорока та новий учасник «Фіолетової команди» – Єгор Грушин. Загалом «Дельфіни» - це 7 пісень (Сторона А) та 6 віршів (Сторона Б) – дещо з того, що накопичилося між буднями, святами, концертними мандрами та студійними сесіями в записниках, голові та плеєрі музиканта.

Окрім цього, Сергій Мартинюк (КОЛОС) дав ексклюзивний коментар для rock.kiev.ua стосовно кожної пісні. Отож:

«Дельфіни 2013». Ідейно одна із ключових для мене пісень альбому. Символічна присвята людям і речам які надихають. Не просто творити, займатися музикою, а жити – з дня в день, попри вічні особисті трабли, несприятливі погодні умови, політичні кризи та економічні передряги. А ще – шмат власних внутрішніх міркувань над плинністю часу та тим, що по собі лишаємо ми – прості смертні: чи ми, зрештою, всього-на-всього кричимо в мікрофон і смикаємо за струни, чи все таки творимо історію? Є ще дещо, але хай це лишиться між мною і рядками.

«Моя Шакті». Жіноче начало – творчо-руйнівне. Рушійна сила нашого світу. Вічний двигун польотів над буденністю. Цілий сенс життя, якщо потрібно. Є для кого жити і присвячувати себе – вважай є чого жити. Потрібно більше цілуватися і менше говорити. Все минуще, любов вічна.

«Трусики в ромашках». Це цілий внутрішній епос розміром в одну невелику пісню тривалістю менше 4-ох хвилин. Становлення, дозрівання, рух вгору. Або навпаки, в кого як. Де ті життєві точки кожного з нас, які зробили нас нами?.. Я намагаюся допитатися в світу про це. Це пісня-ностальгія з чітким розумінням того, що зараз ти там де і хотів бути, але і з не менш чітким усвідомленням того, що такими як ми були колись, вже ніколи не будемо. Нести це в собі. Приємно, хоч і відповідально. Все що смакується вперше, стає знаковим… Від трусиків в ромашки до яблука істини, до якого кожен з нас приходить своїми шляхами.

«Грай». Кавер на одну з кращих пісень написаних на пост-рядянському просторів. Білоруською співати одне задоволення. Без зайвих слів.

«Напиши». Легко і без зайвої філософії… Історія близькості, яка вимірюється словами і смайлами. Ще одна пісня з тих, які у моєму випадку стають реальністю тільки з часом. Фактично автобіографічне.

«Титанік. Дно. Небо». Маленькі діти-космонавти-душі, які рухаються океанами безмірності від тіла до тіла. Тіла всього лиш кораблі, які несуть нас від берега до берега. Вірі в реінкарнацію душ присвячується. Певно, центральна пісня альбому. Для мене.

«Шість. Шість. Шість». В кожного музиканта є своя пісня-заповіт. То буде моя. Про всяк випадок. Тут я зібрав все головне: від мами і батьківської домівки до перших дитячих уявлень про Абсолют і музики, яка має силу всіх стихій. Головний меседж альбому саме тут. Між цими рядками.

Митько Сяржук