Celestial Funerals

Gamardah Fungus

Вже третій повноформатний альбом молодої дніпропетровської формації Gamardah Fungus є, поза всяким сумнівом, одним з найкращих лонгплеїв, виданих українськими музикантами цього року. Стилістично музика альбому є своєрідною сумішшю дрону, нойзу, dark ambient та funeral doom, до того ж всі ці елементи присутні практично в кожному з треків.

Слухаючи «Celestial Funerals», одразу впізнаєш оригінальний стиль групи з її епічними композиціями, які нікуди не поспішають, розповідаючи історії мовою інструментів, «польових» записів та присутньої цього разу пари семплів з фільмів, які, до речі, вдало доповнюють треки, дещо конкретизуючи їхній зміст при загальній абстрактності месиджу альбому. Крім уже звичного набору синтезаторів та гітари, цього разу Gamardah Fungus подекуди використали саморобні інструменти - вотерфон та калімбу. Альбом збагатив також друг та однодумець групи – Tenzin Sambu, чий тибетський ритуальний спів чуємо в четвертій, однойменній до назви альбому, композиції.

Власне, новий альбом Gamardah Fungus дістав свою назву на честь давнього тибетського обряду «небесного поховання». Поховання у цей спосіб полягає у залишанні тіл померлих на поживу стерв’ятникам. 1959 року, коли китайська влада остаточно запанувала на території Тибету, цю традицію офіційно заборонили і лише 1974 року, після численних скарг ченців та рядових тибетців, китайський уряд дозволив відновити церемонію «небесного поховання». Багато тибетців і сьогодні вважають лише цей спосіб поховання можливим для себе. Таким чином, альбом виник завдяки захвату українських музикантів силою духу та традиціями тибетців.

Похмура і багато в чому містична атмосфера «Celestial Funerals» спонукає до повного занурення – це однозначно не фонова музика, її варто слухати там, де ніщо не відволікає.

При всій згаданій експериментальності, це дуже інтуїтивно зрозуміла і багато в чому мелодійна музика, вона потребує лише гарного смаку і вміння відчувати, а не глибоких знань музичної теорії чи всебічної обізнаності в багатьох музичних напрямках. Особливо красивим є найдовший трек диску – «Аtlantica».

Помітна також продумана структура альбому – в ньому реально не зустрінеш слабких чи зайвих моментів. Отже, «Celestial Funerals» вартий уваги не лише тому, що нішу експериментальної музики в Україні не назвеш густонаселеною, – просто з цим зрілим феноменом не варто розминатися. Він сподобається також і тим, кого не лишили байдужими два попредні LP.

Альбом видано дуже обмеженим тиражем (вcього кілька десятків примірників), прослухати його онлайн і замовити на CD можна на сайті лейблу.

Максим Солодовник
(c) rock.kiev.ua