Вінки

Група «Вінки» заснована 1998 року Євгеном Гончаренко (Lieben Nachtigall) та Іваном Забалуєвим (No Fly Zone) при посередництві Дмитра Федоренка (Kotra). Після тривалих дискусій було обрано назву яка всіх влаштувала : «Вінки». До групи одразу підключився Гена Собутський (бас-гітарист Lieben Nachtigall), а згодом і Тарас Лютий (вокаліст, гітарист, автор текстів Lieben Nachtigall). Вокалісткою запросили Ірину Пазиненко (ДНК).

За досить стислий термін було підготовлено концертну програму, до якої увійшли як нові пісні так і старі пісні «Lieben Nachtigall» переаранжовані Іваном Забалуєвим.

«Вінки» спробували пробитись на «Червону Руту», але не пройшли відбірковий тур. Як потім тактовно пояснили організатори: «Музика у вас гарна і професійна, але нам потрібно щось веселе і життєстверджуюче». Після цього «Вінки» вирішили ні в яких фестивалях-конкурсах участі не брати, а самим вибирати де і як виступати.

Переживши деякий творчий спад і організаційні негаразди (ухід Ірини Пазиненко, згодом ухід Тараса Лютого і Гени Собуцького). «Вінки» потроху оговтались і в оновленому складі: Інна Карзанова-вокал; Євген Гончаренко - ідея, музика, гітара; Іван Забалуєв - звук, аранжування, запис, зведення, програмування, гітара, взялись до роботи. Євген Гончаренко пише нові пісні. Іван Забалуєв їх аранжує і переаранжовує старі. Звук став більш жорстким і яскравим явно тяжіючи до індастріелу, музика більш наповнена глибоким народним мелодизмом і похмурим «готичним» настроєм. «Вінкам» явно пішло на користь, те що Іван Забалуєв вийшов зі своєї «звукорежисерської» тіні, і взяв до рук гітару. Також явно на своєму місці почувається співачка Інна Карзанова, яка заради «Вінків» залишила роботу в Національній філармонії. Інна має дуже яскравий і своєрідний голос а також знає силу-силенну українських народних та обрядових пісень, те що якраз так потрібно «Вінкам».