Lemberg
Рок-група зі Львова. Про це свідчить навіть назва колективу
(Lemberg – колишня назва Львова часів Австро-Угорської імперії).
На їхньому виступі можна почути гітарний драйв, рок-н-рольні «бойовики», лірику та балади – тож погодьтеся, музична палітра є доволі широкою. Ще одна риса, яка помітно вирізняє музику Lemberg з-посеред більшості молодих колективів це відсутність агресії. Вони сприймають світ та музику по-іншому і не бажають рухатися за довгим караваном важких альтернативних команд, яких здебільшого можна почути на майданчиках рок-андерґраунду. Вони не ставлять рамок самі собі і мають лише дві умови: позитивний настрій та якість музики, яку виконують.
Історія гурту бере свій початок з осені 2005 року. Саме тоді відбулося знайомство Андрія Дрозди із Назаром Козаком.
Обидвом подобався рок 70-тих і блюз і разом із Максимом Олійовичем, знайомим Козака, було влаштовано перші джем-сейшени. За декілька місяців до цих трьох львівських студентів приєднався барабанщик - 14-річний Назар Ярошик.
Більше проблем виникло у групи із пошуком басиста. Як стверджують вони самі, всередині колективу вже була особлива атмосфера і тому із багатьох кандидатів треба було вибрати саме «свою людину».
Так ще один Назар – Тузяк, або Туз як називають його у гурті почав грати з «Лемберґами» в березні 2006. Цей час хлопці вважають своїм днем народження, бо саме тоді сформувався склад групи: Андрій – вокал, Назар Козак і Макс – гітари, Туз – бас і Назар Ярошик – ударні. Разом вони виконували гітарний хард-рок зі стилістикою старої класичної рок школи. Така музика відразу знайшла свого слухача у місті зі старими роковими традиціями.
Перший виступ Lembergів відбувся 3 червня 2006. З того часу вони багато виступають, беруть участь у студентських музичних фестивалях та конкурсах, записуються для місцевих радіоефірів.
Навесні 2007 колектив записав свій перший демо-альбом куди увійшло 9 пісень.
В липні 2007 Назар Козак – один із двох гітаристів припинив свою діяльність у групі, але не у рок-музиці. Тож тепер Lemberg – це четвірка молодих музикантів, композиції яких не схожі на жоден сучасний львівський гурт. Принцип «Нове – це досить забуте старе» досі діє, проте у звучанні Lemberga можна вловити не лише класику хард-року, але й вплив блюзу, джазу, фанку і на цьому схоже крапку ставити зарано.