EVERLAST (USA) | 8 листопада | «Юність» | Київ

Володар Grammy за рок-композицію із Santana «Put Your Lights On», двічі платинових альбомів і золотого «Eat at Whitey’s» (2000), американець EVERLAST (Ерік Шроді) виступить 8 листопада на сцені київської «Юності» з душевною програмою альбому «The Life Acoustic».

Його яскраве реп-минуле як лідера легендарних House Of Pain, співпраця із Сypress Hill, Madonna і Prodigy, дивовижне поєднання репу та акустичного року, давно зробило Everlast особливо бажаним гостем рок-фестивалів в компанії з Linkin Park, The Cure, чи Noel Gallagher, і одним із улюблених артистів київської публіки.
 
У когось із його піснями пов’язані любовні історії, міцні життєві переживання. «This is my darkest night, girl. You’re swimming in my head…». Для когось він завжди був хіп-хоп ідолом, втіленням важких бітів і потужних рим в House of Pain і «all stars team» – La Coka Nostra. Але треки Everlast чіпляють незалежно від того, хто їх слухає: репер, чи рокер. Слова його пісень змушують задуматися, а по-справжньому щира музика – відчувати. Життєствердна «What It’s Like», чи гостросоціальні «White Trash Beautiful» і «I Get By» з альбому «Songs Of The Ungrateful Living» (2011) звучать в акустиці особливо чесно і цілісно. Революційна «Stone In My Hand», відома відверто бунтарським відео, прозвучить особливо актуально у Києві – Ерік   везе цю пісню з хвилюванням і присвятою Майдану. «So if you've had enough and you're ready for your stand, I'll be waiting with the stone that's in my hand». Everlast представить у Києві всю ретроспективу своєї різнопланової творчості. І якщо ви хочете помириться з коханою людиною, запросіть її на концерт – вам дуже допоможе любовний саундтрек «Broken».
 
«Я захотів копнути глибше – взяти пісні, на які спершу не звернули достатньої уваги, але в яких я відчував незаперечну красу, – говорить Everlast. – Я вибрав свої улюблені пісні і записав їх у голій акустиці. Ну, можливо, додав трохи клавішних і все».
 
 «Хіп-хоп – це чистий блюз, незважаючи ні на що, – згадує він про відсутність особливої різниці між створенням близької до блюзу акустики і репу з House of Pain. – Це була сучасна блюзова музика 80-х, 90-х. МС качає так само як качав блюзмен. Хлопці з блюзу римували. Вони так само гойдали в такт головами. Моя акустика, навіть коли в ній немає біту, як і раніше змушує мою голову гойдатися в такт».
 
Його не було 2 роки. 8 листопада він вийде на сцену «Юності», покличе свого «брата» і «чудового хлопця з Мемфіса» чорношкірого гітариста-віртуоза Derek Brassel, або іншого фантастичного напарника, і, перебираючи струни і попиваючи віскі після кожної пісні, зіграє без сет-ліста і практично без пауз. Клуб буде кликати їх на біс так, що дрижатимуть стіни, а Ерік, зігравши останній переможний хіт, який переверне все всередині, прикладе руку до серця і вкотре зізнається, що знайшов у Києві одну з найбільш чуйних і вдячних аудиторій у своєму житті. «Який я радий повернутися додому!», говорить він кожного разу, щойно ступивши на українську землю.
 
Квитки: 400 грн., в касах concert.ua і karabas.com
 
Зі звітів та відгуків про минулий концерт Everlast у Києві:
 
«Стоит отметить, что акустический Everlast – это нечто абсолютно иное, чем «классический». Музыка, создаваемая двумя гитарами, звучит камерно, уютно, по-домашнему, а сам музыкант больше похож на доброго рождественского духа, чем на резкого и злого репера.»
 
«На концерте Everlast мужики выглядели так, что с ними хотелось выпить, а сколько красивых девушек и женщин пришло на концерт. Так что рокеры – нефиг только в андеграунде сидеть, если хотите видеть красивых женщин, нужно выбираться из подполья :) Еще один момент, из личного – концентрация татуировок была такой, что я себя чувствовал голым. Или на выставке. Короче, публика радовала глаз.  И внешним видом, и уровнем восприятия артиста»
 
«Настолько качественного звука, качественного выступления и самоотдачи я не видел уже давно. В большинстве случаев  на лайвах делаешь скидку на обстоятельства, тут же эффект был обратным — живой саунд был просто волшебным. От песни к песне все больше голов вокруг качалось, все больше рук устремлялись вверх, казалось, что каждый в зале знает слова.»
 
 «Иногда в голове не укладывается, что такой шикарный носитель рок-баллад раньше пел Jump around в модной в 90-х спортивной майке. Ну, и наоборот: переход из нереально модного в то время хип-хопа во взрослый такой, крепкий рок. Так как же Эверласту удалось быть таким успешным в двух абсолютно разных стилях? Наверное, в его американско-ирландском детстве к его светлой голове коснулась великая Муза таланта и успеха. «Kiss me, I’m Irish!»
 
 «Это был один из тех лайвов, которые не должны заканчиваться»

Everlast – «Ends» (live acoustic) – Київ
www.youtube.com/watch?v=xIJLVv9kRKM
 
Everlast – Kиїв 2012 (відео-звіти з концерту)
www.youtube.com/watch?v=JUmSzVuZmeI#t=270
www.youtube.com/watch?v=OA6JsppJmFU