Меджибіж в обладунках

31.08.2005 · Новини

Торішня спроба поєднати грішне з праведним виявилася невдалою. Тендітні вушка ельфів не пристосовані до симфо-блеку чи гранд-кору. Тому минулими вихідними на фестивалі «Стародавній Меджибіж» було чути в першу чергу ляскіт зброї. А пошановувачі іншого заліза, а саме металу усіляких різновидів, були розчаровані. Важкенний фестиваль «Extreme visions», що відбувався під стінами того ж замку, давно минув і змінив місце дислокації.

Лицарський фестиваль у замку проходить уже втретє, через те криза середнього віку для організаторів уже позаду, що дає надію на традиційність дійства. Колишні помилки було частково враховано - наметове містечко розташували в центрі села, під Будинком культури. Це, звісно, не додало манер мешканцям наметів, але істотно зігріло фізичні оболонки гостей фестивалю. Також потішила наявність дров для ватр та біо-туалети (ніщо європейське нам не чуже :-)

Програма змагань була стандартною: мечники, лучники, богурт. Останнє - найвидовищніше. Аж дух перехоплює, коли бачиш, як колони лицарів сунуть одна на одну. Масштабні голлівудські баталії з «Трої» чи «Олександра» виглядають на їх тлі жалюгідною бутафорією. Бо на турнірах справжній біль, справжній присмак перемоги і гіркота поразки.

Для випадкових туристів (а таких було доволі) не менш вражаючим був конкурс костюмів. Конкурсанти до того ставилися серйозно, бо, аби пошити вбрання, в яких дефілювали учасники, треба мати чимало терпіння та снаги. Всі погляди були прикуті до пари, яка повністю реконструювала костюми ХV століття з Італії. Виглядало приголомшливо. А втім, публіка вподобала менш вишукані, але більш патріотичні костюми мешканців Полісся (ХІІІ ст.). Уже згадані туристи з задоволенням знимкувалися з середньовічними персонажами та перед стінами колись розкішного замку.

Звісно, позбавити забаву будь-якого музичного супроводу було б нелюдяно, я навіть сказала б, по-орочому. Першого дня сцену окуповали кияни «Тінь сонця». Останнього дня були страшні речі, як-от барди на сцені. То, з’ясувалося, ще гірше, ніж панки в місті. Бо панки в місті (перепрошую, селі) тихесенько наспівували «ГО», робили це вночі, і ні на що не претендували. Барди ж співали чужі пісні, робили це пафосно і бездарно. Апогеєм став дует, який проспівав цілий альбом раста-реггі модної групи «П’ятниця». Якби Сан почув їх інтерпретацію, то, певно, зав’язав би з музикою.

Та навіть у бочці дьогтю має бути ложка меду. На щастя, на Меджибожі його була ціла склянка. «Замкова тінь», як завжди, на якийсь час повернула стару фортецю до життя. І вже не було ні музикантів, ні глядачів. Був лише замок, який самовіддано співав свою історію: про нещасне кохання, підступних ворогів, мужніх правителів та безсмертних героїв. Меджибіж акомпанував «Замковій тіні», згадуючи минувшину, але відкрившись присутнім, він прийняв у себе теперішнє. І тепер черга за сучасниками, аби вони не дозволили стародавнім мурам розвалитися.

Олександра Васильчук


 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
НОВИНИ
ВВ провели перший в Україні онлайн-концерт по квитках
30.04.2020

Яскраво та весело пройшов перший великий онлайн-концерт гурту Воплі Відоплясова з презентацією альбому «Закустика», що вийшов на вінілі