Меджибіж в обладунках

31.08.2005 · Новини

Торішня спроба поєднати грішне з праведним виявилася невдалою. Тендітні вушка ельфів не пристосовані до симфо-блеку чи гранд-кору. Тому минулими вихідними на фестивалі «Стародавній Меджибіж» було чути в першу чергу ляскіт зброї. А пошановувачі іншого заліза, а саме металу усіляких різновидів, були розчаровані. Важкенний фестиваль «Extreme visions», що відбувався під стінами того ж замку, давно минув і змінив місце дислокації.

Лицарський фестиваль у замку проходить уже втретє, через те криза середнього віку для організаторів уже позаду, що дає надію на традиційність дійства. Колишні помилки було частково враховано - наметове містечко розташували в центрі села, під Будинком культури. Це, звісно, не додало манер мешканцям наметів, але істотно зігріло фізичні оболонки гостей фестивалю. Також потішила наявність дров для ватр та біо-туалети (ніщо європейське нам не чуже :-)

Програма змагань була стандартною: мечники, лучники, богурт. Останнє - найвидовищніше. Аж дух перехоплює, коли бачиш, як колони лицарів сунуть одна на одну. Масштабні голлівудські баталії з «Трої» чи «Олександра» виглядають на їх тлі жалюгідною бутафорією. Бо на турнірах справжній біль, справжній присмак перемоги і гіркота поразки.

Для випадкових туристів (а таких було доволі) не менш вражаючим був конкурс костюмів. Конкурсанти до того ставилися серйозно, бо, аби пошити вбрання, в яких дефілювали учасники, треба мати чимало терпіння та снаги. Всі погляди були прикуті до пари, яка повністю реконструювала костюми ХV століття з Італії. Виглядало приголомшливо. А втім, публіка вподобала менш вишукані, але більш патріотичні костюми мешканців Полісся (ХІІІ ст.). Уже згадані туристи з задоволенням знимкувалися з середньовічними персонажами та перед стінами колись розкішного замку.

Звісно, позбавити забаву будь-якого музичного супроводу було б нелюдяно, я навіть сказала б, по-орочому. Першого дня сцену окуповали кияни «Тінь сонця». Останнього дня були страшні речі, як-от барди на сцені. То, з’ясувалося, ще гірше, ніж панки в місті. Бо панки в місті (перепрошую, селі) тихесенько наспівували «ГО», робили це вночі, і ні на що не претендували. Барди ж співали чужі пісні, робили це пафосно і бездарно. Апогеєм став дует, який проспівав цілий альбом раста-реггі модної групи «П’ятниця». Якби Сан почув їх інтерпретацію, то, певно, зав’язав би з музикою.

Та навіть у бочці дьогтю має бути ложка меду. На щастя, на Меджибожі його була ціла склянка. «Замкова тінь», як завжди, на якийсь час повернула стару фортецю до життя. І вже не було ні музикантів, ні глядачів. Був лише замок, який самовіддано співав свою історію: про нещасне кохання, підступних ворогів, мужніх правителів та безсмертних героїв. Меджибіж акомпанував «Замковій тіні», згадуючи минувшину, але відкрившись присутнім, він прийняв у себе теперішнє. І тепер черга за сучасниками, аби вони не дозволили стародавнім мурам розвалитися.

Олександра Васильчук


 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Сергій Міхалок заспівав свою культову пісню Воїни світла українською
НОВИНИ
Сергій Міхалок заспівав свою культову пісню Воїни світла українською
13.07.2022

Сергій Міхалок та гурт Ляпіс Трубецькой презентували новий сингл та відеокліп на пісню Воїни світла українською мовою. Переклад пісні зробив український поет, активіст та волонтер Сергій Жадан