Маzепа fest - буде, в який би екстрім не впадали яничари

Ось уже втретє початок літа несе із собою подію неординарну і знакову для України відроджуваної з руїни, - рок-фестиваль «Мазепа-фест». Він народився із мрії. Із мрії музикантів-нонконформістів бути почутими. Із мрії режисера Національної опери Сергія Архипчука створити дійство, яке б з’єднало в єдиний ланцюг минуле, сьогодення й майбутнє. Із мрії музикознавця Олександра Євтушенка познайомити найширше коло слухачів з найталановитішими рок-музикантами, з найновішими течіями в цій царині культури. Але найпершою була шляхетна мрія «аномального Кульчинського», тобто — народного депутата, голови обласних організацій «Просвіти». Миколи Кульчинського, — про те, щоб фестивалем імені великого гетьмана окреслити широку панораму української культури перед очима того вчорашнього совка чи просто молодої, ще не дуже освіченої, людини, яка змушена була жити в середовищі, що нав’язувало рабську залежність від російської попси. Є навіть термін такий: «ГКП – розшифровується як «голіма кацапська попса».

Мрія про панораму всіх видів мистецтв і всіх музичних жанрів вповні ще не здійснилася, поки що маємо лише рок-фестиваль. Але цього року, як повідомили на прес-конференції організатори, рок-музиканти творитимуть свою рок-месу молитву за полеглими козаками два дні — 11 та 12 червня, а напередодні, 10 червня, відбуватиметься знайомство з фільмами молодих українських режисерів та « Залізною сотнею» Олеся Ярчука.

«Фестиваль не є вузько політичним, які б лозунги ви б не почули,- сказав Сергій Архипчук.- Тому що питання правди і кривди є вічним, воно зв’язує проблему Мазепи з нашими проблемами, а наші проблеми — з проблемами, над якими міркували найвидатніші уми людства. Гаслом фестивалю, можливо, буде фольклорний образ живої і мертвої води. Ми хочемо, щоб наша молодь пила лише живу воду творчості.»

Минулі два фестивалі, і особливо минулорічний, стали яскравою сторінкою не лише в історії рок-музики, а й в історії духовного опору українського народу кримінально-олігархічній диктатурі. Тому організаторам доводилося нелегко. Тепер Микола Кульчинський висловив сподівання, що не буде проблем ні зі Співочим полем, ні зі спонсорськими коштами, бо підприємці менше боятимуться міськвиконкому (читай — народного депутата Кукоби, який править Полтавою). Та але як не прикро, надії на те, що вже й Полтава живе у новій Україні, не справдилися. Не встигли організатори на прес-конференції оголосити дату проведення фестивалю та місце — Співоче поле Марусі Чурай, як з міськвиконкому повідомили, що у них, бачте, на Співочому полі в акурат у ці дні — екстрім-фестиваль. Така собі капость дрібних бісів на замовлення Вельзевула.

Тому наразі не можемо запросити читачів газети приїзджати до Полтави на Мазепа-фест у вказані вище дні. Почекаємо результатів переговорів. Ясно одне: міська влада примітивно мстить Кульчинському як організаторові безстрокової акції протесту проти «безголового» існування Полтави. Як бачимо, Полтавська битва ще триває. Але віриться, що зрештою спадкоємці біснуватого Петьки-царя зазнають поразки. І ми можемо безборонно і досхочу слухати героя Майдану Фому і великих та славетних «Кому вниз», народного артиста Тараса Петриненко і «Комаху» Марію Хмільову, львівське «Файно» і харківське «Вікно», «Гуцул-Каліпсо» з Чернівців і «Бумбокс» із Черкас, «Дивних дітей» з Білозерська на Луганщині і «Фактично самих» з Івано-Франківська, «Царство небесне» зі Стаханова Донецької області і «Королівських зайців» зі Львова, кобзаря Тараса Компаніченка, Ольгу Богомолець, Олександра Смика, «Тол» з Кривого Рогу і «OT VINTA» З Рівного, полтавські гурти «Трансформер», «Арахнофобія», «Берег Бонази», «Пінс», »Бавовна», «ДельТора», «Незвичайні так отож».

Серед названих і не названих учасників фестивалю є справді суперові явища, гурти, які відкривають нові сторінки в розвитку українського року. І гріх не підтримати цей фестиваль, навіть якщо тобі не подобається головний спонсор Мазепа-фесту — народний союз «Наша Україна», Президент Ющенко і гетьман Мазепа. А що «анклаву кучмізму» під дахом Полтавського міськвиконкому вони не подобаються, нічого дивного: хлопці рятують свої шкури від народного невдоволення. Але якщо живих ще можна якось дурити, водити за носа, позичивши в Сірка очей, то як можна гнівити тінь великого гетьмана? З такими речами не жартують. Пам’ятаєте Дон-Жуана, котрий пожартував з Командором? Чи не думають пани Кукоба, Бойко, що помста ображеної святої тіні може бути страшною? Не гнівіть небеса. Хіба не чуєте, як вони гудуть роково: «Кому там пора вниз?!»

Сьогодні, 25 травня, перший заступник міського голови М.Юхименко повідомив М.Кульчинського, що фестиваль відбудеться в намічені числа 11-12 червня, а ініціатива А.Бойка, заступника з гуманітарних питань, про проведення 11 червня екстрім-фестивалю є недоцільно.

Ганна Дениско [ www.prosvita.poltava.ua ]