Zsuf тут буff

Парадокс на парадоксі. Тисячі співаків зі своєю популярною музикою «прогнивають» у затінку. А «ZSUF», порушивши всі чинні канони, став популярним. Хлопців запрошують у київські та дніпропетровські клуби. Вони завжди світяться на фестивалях.

Певно, настав час все-таки порозмовляти з цими трьома гуру нойза.

Раніше я собі цього не дозволяла - не хотілося чути закиди в використанні службового становища. Все-таки всі складові гурту - Сергій Василишин, Олександр Ротман та Андрій Меренко - мої співробітники. Але ніде правди діти: годі приховувати свої таланти.От і довелось хлопцям, трохи повідповідати на мої запитання,а втім, чому лише на мої, відданий прихильник гурту та ідеолог «Рейваху» Зорян Безкоровайний теж долучився до розмови.

- Як клубна група, що грає занадто незалежну музику, вийшла на великий майданчик і стала грати на фестивалях?

- Для цього ми наполегливо працювали, щоб доносити нашу музику для ширшого кола слухачів. Та ще й друзі переконали нас взяти активну участь у творенні українського сучасного підпілля. Мовляв, якщо не ви, то хто? Руслана?

- Чому творчість «ZSUF» більше цінується у столиці, ніж у Тернополі? Щоб це зрозуміти, досить полазити по Інтернету.

- А хто вам таке сказав? Нас люблять і цінують у рідному місті, та й у Львові блукають вулицями натовпи фанаток ZSUF'а (сміються). Стосовно Києва, то люди на наших концертах не очікували, що в Тернополі може існувати такий гурт. Вони все про Лондон та Лондон, а те, що під носом, - не бачать. Кияни готові викласти 10 «зелених» за квиток на виступ якогось попсового «динозавра» (наприклад, «Smokie»), а 15 гривень на тернопільську групу - шкода. Прикро.

- Чи правда, що ви надіслали свій диск «На Ялті» Брітні Спірз?

- Так. І ще дуже багатьом співачкам і співакам, творчість яких для нас небайдужа. Мало того, їхня творчість спонукає нас на нові пісні та досягнення. Ось нещодавно хотіли надіслати диск Іво Бобулу, але побоялися, що він буде робити на наші пісні кавер-версії, і передумали.

- Пісня «Марічка» з кінострічки «Тіні забутих предків» стала хітом. Чи є в когось з вас родичі гуцули?

- Ми й самі гуцули, а точніше сказати, «гуралі» - це ті самі гуцули, але дикі. Хоча в нашій групі є представники й менш екзотичних національностей, наприклад, Андрій Меренко, клавішник, є ніким іншим, як справжнісіньким негром - просто від тяжких українських реалій він посивів і став подібний на звичайного галичанина.

- Яке мистецтво зараз має вплив на суспільну думку? Чи діє сьогодні принцип «мистецтво заради мистецтва», чи воно стало народним?

- Справжнього мистецтва сьогодні, на жаль, лишилося дуже мало. Усе (те що масове) стало нещирим, можна сказати, що мистецтво трансформувалося у величезний ринок для відмивання грошей. Уся ситуація описується одним висловом: «Немає мистецтва - є тільки реклама». Відповідно й у середовищі, що колись справедливо вважалося андеграундним, теж робляться незрозумілі речі… митці прилаштовуються під замовників-меценатів.

Вплив має те, що викликає у людей бодай якісь почуття, емоції, нехай навіть вони й негативні.

Олександра