Про рейтинги зірок музичного шоу-бізнесу

13.03.2005 · Раритет

Незалежне і незацікавлене соціологічне опитування з метою з'ясування музичних смаків та орієнтацій масової аудиторії часом допомагає побачити реальний стан музичного ринку. Саме таку спробу і зробив у лютому 2005 року київський журнал «Рейтинги 059». Які ж висновки?

Рейтингування артистів здійснюють для вивчення ринку шоу-бізнесу та задля впливу на поведінку потенційних споживачів, тобто для створення моди та попиту на певні імена. Взагалі існує п'ять способів рейтингування: 1) проведення хіт-парадів; 2) публікація списків лідерів продажу компакт-дисків; 3) щорічне нагородження преміями найпопулярніших артистів; 4) щорічне опитування фахівців та нагородження переможців; 5) різноманітні соціологічні опитування.

Хіт-паради - улюблена забава музичних радіостанцій, телепрограм, Інтернет-сайтів та розважальних друкованих видань. Як правило, аудиторія опитувань - обмежене та вузько спрямоване коло слухачів або читачів. Саме тому результати хіт-парадів різних видань можуть суттєво відрізнятися.

Прихованою метою хіт-парадів є маніпуляція свідомістю власної аудиторії. Навіщо?

В першу чергу, це приманка для нових слухачів або читачів.

По-друге, це дієвий механізм для штучного просування потрібних для даного ЗМІ артистів.

По-третє, це певний (не зовсім чесний) бізнес, який побудований на продаванні чільних місць у хіт-параді зацікавленим артистам і продюсерам. Перші (і цілком щирі) музичні хіт-паради в Україні з'явилися в середині 80-их років минулого століття в газеті «Молода Гвардія». Їх започаткував редактор постійної рубрики «Фонограф» Олександр Рудяченко. Найвідомішим українським телевізійним хіт-парадом став у середині 90-х років «Хіт-парад «Території А» на каналі ICTV (продюсер Олександр Бригинець та ведуча Анжеліка Рудницька). Найтривалішим хітовим радіопроектом виявилася програма «12-2» на хвилях «Променя» (автори проекту: Микола Амосов, Олег Горський та Олександр Єфімов). Нині активно пропагує своїх артистів «Русское радио», яке влаштовує у столицях країн СНД шоу-програми з нагородженням переможців власних хіт-парадів премією «Золотой Граммофон».

Публікації списків або чартів (англ. chart - грамота, таблиця, схема, діаграма) лідерів продажу музичних платівок, касет і дисків розпочали американський щотижневий журнал «Billboard» та британський «New Musical Express». Таблиці зі списками музичних бестселлерів показували продаж записів по всій країні за такими базовими категоріями:
а) музичний альбом;
б) виконавець;
в) група;
г) пісня.

В кожній категорії був свій (від 10 до 40 позицій) список лідерів. Cписки мали назви «Top Ten», «Top Twenty»…, тобто «Верхня десятка», «Верхня двадцятка» і т. д. Такий спосіб рейтингування є найправдивішим і найповнішим, оскільки дає інформацію про всю країну та відповідає істинним вподобанням меломанів, бо голосують вони власними грошима, купуючи той або інший CD, MC, DV-D тощо.

Загальнонаціональних списків продажу в Україні не існує, але українська Рекордингова компанія «Euro Star» публікує у власному бюлетені «Euro News» щомісячні рейтинги (Top 15) власних видань за продажем типів носіїв інформації: VHS, MC (аудіокасети), CD, CD-R+DVD. Серйозною перешкодою для формування загальнонаціональних чартів є піратський ринок, який, зрозуміло, не зацікавлений у розголошенні інформації про свої прибутки. Не зважаючи на це, легальна частка музичного аудіоринку України (від 20% у провінції та до 50% у столиці) є достатньою, щоб відображувати справні тенденції, щодо лідерства артистів.

Щорічні премії для найпопулярніших артистів, такі як «MTW Awards», «World Music Awards» або українська «Золота Жар-Птиця», створюються для публічного освячення вже зроблених артистом та його продюсером успіхів у справі розкрутки зіркового імені, тотальної ротації пісень артиста в мас-медіях або рекордних продажів сольних музичних альбомів. Як правило організація, яка влаштовує подібні церемонії, сама має стратегічні матеріальні або політичні інтереси у процвітанні щойно нагороджених зірок, оскільки часто виявляється власником або опосередкованим партнером переможців. Основна мета такого рейтингування - найрозкрученіших оголосити найкращими (!). Якщо зауважити, що масова публіка легко «зомбується» інтенсивною медіапрокруткою пісень, тоді легко зрозуміти чому цей трюк приймається більшістю людей за чисту монету.

Щорічна премія GRAMMY, яку заснувала американська NARAS (Національна академія записуючих наук і мистецтв), вручається після поетапного опитування кількох тисяч музичних фахівців. Тут визначається не тільки найкращий співак, співачка та музична група. Тут детально структуруються всі жанри і стилі актуальної американської музики. Кількість професійних конкурсних категорій сягає понад сотню. Головна мета церемонії нагородження - сприяти тому, щоб найкращі стали найпопулярнішими. Цей підхід сприяє розвиткові фахових стандартів, піднімає якість ринку і робить країну конкурентноздатною на світовому ринку. Автор цих рядків вже робив спробу впровадити подібну традицію в Україні, організувавши в 1995 році фестиваль «Нові Зірки Старого Року». Тепер ця ідея знову стає актуальною.

Незалежне і незацікавлене соціологічне опитування з метою з'ясування музичних смаків та орієнтацій масової аудиторії часом допомагає побачити реальний стан музичного ринку. Саме таку спробу і зробив у лютому 2005 року київський журнал «Рейтинги 059». Які ж висновки?

По-перше, виявилося, що масова музична свідомість киян майже не змінилася протягом останніх 10 років. Адже на найвищих позиціях виявилися артисти, яких вже давно було визнано зірками - Стінг, Мадонна, «Квін», І. Білик та О. Пономарьов. Єдиним проривом ще п'ятирічної давності став «Океан Ельзи» та С. Вакарчук. Цікаво, що аж третина (!) опитуваних не змогла згадати жодного вітчизняного співака.

Значно більш обізнаними кияни проявили себе у відношенні до зарубіжних артистів. В переліку вітчизняних співаків було названо тільки 63 імені, а серед зарубіжних - 156. У списку українських співачок названо 46 імен, а серед закордонних - 116. Вітчизняних груп було згадано 62, а закордонних - 194. Може наших виконавців просто замало існує в природі? А може наші радіостанції і телеканали їх недостатньо популяризують?

Між іншим, консервативність смаків захистила киян від масованого наступу пісенного «блатняка», який настирливо позиціонує себе в медіапросторі як «русский шансон». Ніхто з «шансоньє» не зміг піднятися вище 13 місця. Те ж саме можна сказати й про своєрідну естетику Сердючки та Кіркорова, які зайняли, відповідно, 4 і 17 місця. Все ж кияни, на відміну від московської публіки, дещо більше цінують шляхетність, ніж нахабну дешевизну або зовнішній лоск. Цікаво, що одну музику насаджують, а іншу - люблять. Навіть, не зважаючи на ЗМІ...

Примітно, що багато киян плутають українських і російських виконавців, включаючи до категорії вітчизняних артистів Меладзе, Баскова, Кіркорова, Ніколаєва, Пугачову, Алсу, Корольову та групи «Би-2», «Корни», «Ария» тощо. Напевне, це є проблемою національної самоідентифікації слухачів. До речі, ця ж проблема стосується і держави, яка ще не визначилася з тим, що вважати «національним культурним продуктом» (НКП) і кого зараховувати до «національних виробників культурного продукту» (НВКП). В Росії та США такі питання вирішуються за допомогою мовного індикатора та громадянства.

Які пісенні жанри і стилі домінують? Мабуть про це ще рано говорити, доки таке питання не буде задане безпосередньо. А те, що більшість киян все ще краще знають імена Стінга і Мадонни свідчить про нетлінну силу великих брендів.

Якщо порівняти це опитування з результатами лютневих продажів компанії «Euro Star», то виявляється, що тепер найкраще купуються диски з «Помаранчевими піснями» та «Дикими танцями», а також аудіокасети з піснями Rammstein. Напевне, молоді люди купують нову та різну музику значно активніше. Отже, потрібні нові опитування.

Кирило Стеценко
Завідувач кафедри менеджменту шоу-бізнесу КНУ культури і мистецтв
НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ - (observer.sd.org.ua)


 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
АНОНСИ
Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
09.09.2020

19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності