Haspyd – «детонатори» нової хвилі вітчизняного металу [1]

23.07.2015 · Інтерв'ю

Історія харківського гурту Haspyd починається з 2008 року, коли гітарист Сергій «Степан» Степаненко та ще декілька однодумців познайомилися та почали формувати новий гурт. На даний час музиканти ділили сцену з такими представниками українського, білоруського та польського фолку, як Gods Tower, Тінь Сонця, Веремій, Znich, Percieval Shuttenbach, Paganland, Natural Spirit та іншими відомими командами. А у 2014 році Haspyd випустили перший повноформатний альбом «Буревій», який отримав схвальні відгуки серед шанувальникам вітчизняного металу. Ми поспілкувалися із учасниками гурту, які розповіли нам багато цікавого про гурт та про себе.

Розкажіть трохи про Haspyd? Коли ви почали грати разом і яка мета ваших діянь?

Степан (гітара): Історія нашого колективу ведеться десь з 2008 року, коли я та ще кілька моїх однодумців познайомились через оголошення та вирішили створити гурт. Місце другого гітариста зайняв мій давній друг Сергій «Купер», а згодом з’явився вокаліст Сашко «Мензер» Мензеров. Коли гурт нарешті був укомплектований, ми почали репетиції. Почався процес створення музики та текстів, формування ідеології, символіки та назви для колективу.

Коли з цим було закінчено, ми вирушили на студію, для запису свого першого демо-синглу «Затоплена Січ», який з’явився в мережі восени 2009 року.

Далі почалась активна концерта діяльнісь, яка згодом змінилась маленькою творчою відпусткою, пов’язаною з повною зміною ритм-секції в колективі. До нас приєдналися бас-гітарист Андрій «Стрілок» Савченко, та барабанщик Сашко «Гагарін». Згодом, вже оновленим складом ми випустили в світ ЕР «Рідна Земля» та виступили на багатьох фестивалях, де ділили сцену з багатьма знаковими представниками українського, білоруського та польського фолку, такими, як  «Znich», «Gods Tower», «Percieval Shuttenbach», «Natural Spirit», «Paganland», «Тінь Сонця», «Веремій» та іншими.

В минулому році ми почали запис свого дебютного повноформатного альбому, який вийшов на лейблі «SoundAge Productions» восени 2014 року та дістав назву «Буревій».

Щоб відсвяткувати вихід альбому, ми вирішили зіграти великий сольний концерт в Харкові, де вбили одним пострілом відразу трьох зайців: презентували альбом, відсвяткували п’ятиріччя творчої діяльності «Haspyd» та представили нову учасницю колективу – бандуристку Аллу Калашник. Гостями цього вечора стали Катерина Хоменко, яка виконала партії скрипки на нашому альбомі, гітарист легендарного гурту «К.П.П.» Станіслав «Цеппелін» Литвин, Руслан Криниця з «Чистої Криниці», Влад Роммель – вокаліст гуртів «Symuran» та «The Hum» та багато інших наших друзів.

Наразі, ми зробили маленьку паузу в концертній діяльності для роботи над новим матеріалом та переробки наших старих пісень під оновлене звучання гурту.

Мензер (вокал, сопілка): Головною метою є просто робити те, що нам подобається: грати музику, втілювати своє бачення певних речей у мистецтві, виливати свої емоції, і що важливо – без шкоди собі та оточуючим. Разом з тим завжди раді, коли людям також подобається те, що з цього виходить. Негативна критика не розчаровує (на колір і смак…), часом дає замислитись, що треба робити краще. Позитивна – окриляє. Незрівнянно приємно коли під твою пісню на концерті починають водити хоровод, справжньою несподіванкою часом стає, коли чимало слухачів підспівує слова на фестивалі, де ми беремо участь у якості звичайного розігріву. Приємно ділитись своїми міркуваннями та знаходити однодумців. Так само трапляються розбіжності щодо певних партій музики та рядків тексту серед учасників гурту. Але коли емоції відходять подалі ми разом обираємо такий варіант, що задовольнить усіх, а тоді і з слухачем ділитись не соромно, бо всі ми різні й однакові водночас і треба поважати один одного, шукати спільну мову.

Купер (гітара): Мета наших діянь, на мою думку,  полягає в тому, щоб робити якісну українську рок-музику, в якій знайдеться місце і металевому драйву, і ліричним мелодіям, і фольку, а головне – доносити в текстах ідеї шанування Батьківщини, рідної природи, згадувати наших героїчних пращурів, деякі історичні події. Одним словом – вкладати свою частку в розвиток сучасного українського музичного мистецтва.

Для мене є трошки дивним, що гурт із такою назвою може оспівувати любов до рідної країни, пращурів, звеличувати людські цінності та життя… Чи все набагато глибше?

Мензер: До цього питання можна підійти з різних боків. Як варіант чисто концептуально – одвічна боротьба протилежностей, які насправді складають одне ціле (на кшталт «Heaven and Hell» у Black Sabbath з Рональдом Джеймсом Діо). Це взагалі характерно для важкої музики. Гаспид – це «Дідько, змій», але уважна людина водночас знайде співзвучність із словом «Господь». Релігійної складової ми у цьому жодним чином не вбачаємо. Це швидше ще одна з назв руйнівних та творчих сил у Природі, які разом будують наш Світ. Це два хоботи або ж дві голови однієї з варіацій образу змія-дракона Гаспида. Саме так у тексті пісні «Ніч Гаспида» змальовано недуги сьогодення, та в суцільному руйнуванні Світ має переродитись для нового творення. Тут наш «дракошка» – це виключно втілення руйнівних та очищаючих сил Природи. Отака двоякість так само передає співіснування глибокої народної мелодики та жорстких гітарних рифів, екстремальних прийомів вокалінгу.

Далі, також «Гаспид» – лайливе слово, при тому досить колоритне, воно засіло у живій народній мові. Такі потужні, але на перший погляд виключно деструктивні художні образи, стають назвою і талісманом метал-колективів досить часто.

І нарешті, це просто не надто довга, не перевантажена назва, яку можна українською латинкою написати у формі тризуба, який, водночас, нагадує силует двоголового крилатого змія.

І тут уже все стає на свої місця: колоритне українське слово, любов до рідного краю та культури, але не сліпа й нестямна, а щира та з гірким присмаком. Ми усвідомлюємо, що багато чого, вірніше майже усе, зовсім не так, як має бути. Але просто необхідно змінюватись, відмовлятись від рабської огиди, що нам нав’язувалась не одне сторіччя, піднімати нашу культуру, читати генетичний код, залишений нашими пращурами, і будувати вже своє світле життя.

HaspydЩо для вас National Мetal? Так як ви, по суті, є основоположниками цього жанру, самі дали визначення своєму стилю, то ви маєте вкласти у це поняття щось таке, чого не містять інші метал-жанри?

Мензер: Коли з’являється якесь нове слово у важкій музиці завжди є якась історія, передумови, витоки. Як правило гурти вигадують своєму стилю нову назву просто аби привернути увагу, як ото «клоун-рок», «велосипед-панк», «шансон-кор», «срібло-метал». Але такі назви ніхто не запам’ятовує, вони не грають жодної ролі у музиці взагалі, бо ці колективи нічого не привнесли нового, окрім гучної назви. У кращому випадку вони просто цікаво поєднують щось із чимось, але новий стиль не утворюється. Напроти, є колективи, які навіть не намагаються приписати собі якесь новаторство. Вони просто роблять свою музику, а з часом ці композиції виявляються знаковими для нової течії. Назву вже вигадує сама спільнота шанувальників. Так от: ми не перші і не другі! Банально треба було щось вписати у рядок «стиль музики» для участі на одному локальному фестивалі. Ми сумнівались: а що справді писати? Очевидно, що ми не «хард-н-хеві». І для «фолк»-колективу у нас аж ніяк не усі композиції мали елементи, характерні цьому напрямку музики. Записатись як «паган-метал» ми теж не наважувались, бо наша музика зовсім не схожа на визначні колективи жанру, включно харківські. Харківський паган-метал – стиль, який відбувся, який склався, який відомий на всю країну (а часом і поза нею) і ми в цей стиль не вписуємось. Вагання було не довгим, із напрямком нам допоміг товариш. Якось прослухавши наш перший демо-трек «Затоплена Січ» Влад Роммель із гурту Симуран так нас і охарактеризував: «National Metal». Тож зрозуміло, що на винахідників нового стилю ми не претендуємо. Те, що ми граємо, поєднує стилістику паган-метал, фолк-метал, хеві-метал, часом дез- і треш-метал чи навіть пауер-метал, тощо. Більш однорідною є тематика – здебільшого любов до Рідного Краю, звеличення Пращурів, заклик поважати Природу. Певні пісні відображають процеси в суспільстві, які ми бачимо (можна сказати – політика, але агітацією ми ні в якому разі не займаємося, так само як і релігією), або ж історичні події та пов’язані з ними художні образи.

Дебютний альбом Haspyd «Буревій» виявився дуже хорошим, це відзначили кілька авторитетних жанрових видань. В чому, на ваш погляд, секрет успіху вашої музики?

Гагарін (барабани): Секрет успіху, я вважаю, у щирості нашої творчості, як це банально б не лунало. Адже, жодна з наших пісень, не написана, як то кажуть, «для галочки». Кожна мелодія годинами обміркована і вивірена, кожен рядок не є бездумним пошуком рими. До написання лірики Сашко (наш вокаліст) завжди ставиться дуже відповідально, днями обмірковуючи той посил, чи тему, яку б хотів передати через текст. А ще, нам просто подобається та музика, що ми граємо, ми граємо її від щирого серця..

Чи все вийшло у вас з того, що задумували для «Буревія» чи, як то часто буває, щось все ж лишилося нереалізованим?

Степан: Першою платівкою ми залишилися задоволені. Авжеж, тепер ми розуміємо, що можна було б краще, але це перший крок, який треба було зробити. Ми вважаємо, що цей крок був досить впевнений та потужній.

Гагарін: Скажу так, в студію ми увійшли вже із сформованим уявленням про те, як мають звучати наші пісні. Усі вони давно були відпрацьовані на репетиціях та обкатані на концертах, тому для нас не було великим сюрпризом те, що отримали на виході. Але, звичайно, без польоту фантазії в студії не обійшлося.

У цілому, вважаю, що наш звукорежисер Ігор провів гарну роботу на всіх етапах запису, але бажаю, щоб наступний наш реліз був ще кращим!

На платівці є кавер на AmonAmarth «У Погоні Варягів». Не отримували відгуків від шведів?

Степан: Нажаль ще ні. Але кавер потрапив до різних спільнот слухачів AmonAmarth, де отримав досить гарні відгуки.

Гагарін: Я навіть не можу уявити, які б емоції цей кавер викликав у самих Amon Amarth, адже ми трошки переробили цю пісню на свій манер, але дуже сподіваюся, що їм сподобалось би.

Мензер: При роботі над цим треком ми намагались на скільки це можливо пристосувати його до слов’янського духу і в тексті, і в музиці, при тому якнайменше відходячи від оригіналу. Власне, це вийшло просто чудово і було зовсім не важко – у нас дуже багато спільного (що підтверджує неодноразово й історія наших народів). Побачити реакцію «грізних вікінгів» було б цікаво, думаю вони б оцінили.

друга частина ...

© Рок.Київ

 
ПУБЛІКАЦІЇ
Haspyd – «детонатори» нової хвилі вітчизняного металу [2]
ІНТЕРВ'Ю
Haspyd – «детонатори» нової хвилі вітчизняного металу [2]
24.07.2015

Історія харківського гурту Haspyd починається з 2008 року, коли гітарист Сергій «Степан» Степаненко та ще декілька однодумців познайомилися та почали формувати новий гурт. У 2014 році Haspyd випустили перший повноформатний альбом «Буревій». Ми поспілкувалися із учасниками гурту, які розповіли нам багато цікавого про гурт та про себе

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Cardinal Birds: Якщо мати мету і багато працювати - можливо все!
ІНТЕРВ'Ю
Cardinal Birds: Якщо мати мету і багато працювати - можливо все!
26.12.2018

Різниця між музичними стилями нівелюється, про філософію годі й казати. Панк вже не той, скажете ви - можливо.. в ньому вже немає того бунту і протесту, але все ще вирує кураж свободи та дух молодості

Нова українська хвиля несеться! Варто зацінити наживо
АНОНСИ
Нова українська хвиля несеться! Варто зацінити наживо
21.01.2019

Вечірка є благодійною, всі кошти йдуть на реалізацію соціального проекту «Молодь – Енергія Змін!». Можна буде послухати молодих виконавців, серед яких: Franco, The Unsleeping, Devons Formation