Рок з молоком #67. Mr.Freeman

Гурт Mr.Freeman зародився влітку 2011 року в Тернополі. Хлопці відразу ж почали активно працювати над власними піснями і зробили кілька каверів, а також робили записи своїми силами. З того часу колектив неодноразово змінював учасників до січня 2012 року, коли й зібрався постійний склад. З одним із засновників колективу, а саме гітаристом Святославом Костюком, ми поспілкувалися…

Привіт. Розкажи: коли і як ви почали грати разом?

З Віталіком (вокалістом – прим. авт.) познайомились близько трьох років тому,спочатку пробували робити пісні під акустику (не погано виходило). До сьогоднішнього вигляду складу через команду перейшло багато людей, декілька барабанщиків, гітаристи, басисти. Ми з ним, можна сказати, незмінний кістяк.

Що відображає ваша назва «Mr. FreeMan»?

Думаю, тут і так все зрозуміло: кожна людина повинна бути вільною,бо тільки вільні можуть відкрити свою суть по справжньому, все решта гра і фальш! А взагалі, це те, що ми сплітаємо частіше всього. Насправді, все банально просто – цікаве і звучне словосполучення,от і все :) Ми не парились сильно над змістом і не стараємося комусь щось донести.

Ви працюєте зараз над дебютним альбомом. Розкажи трохи про процес?

Трохи згадуєм старі пісні, вибираєм з них те, що не сильно набридло і стараємося зіграти по новому.

Також і декілька зовсім нових є, з кожним новим музикантом приходиться щось міняти і підлаштовувати. Зараз дві гітари, і дещо приходиться переробляти. А взагалі, для нас найважливіше дочекатись музи, щоб щось вистрілило, так сказати, а далі вже все робиться без проблем. Головне, це цікава мелодія і текст. В принципі, на альбом зараз достатньо треків.

Пісня «Пливем» - перший сингл з ЕР. Про що вона?

Про все потрохи і водночас – ні про що конкретно.

Нам більше подобаються тексти, вникаючи в які, можна домальовувати щось своє,те що породжує власна уява.

Особисто для мене, ця пісня про велику кількість моментів в житті, коли від мене, по великому рахунку,нічого не залежить і я просто пливу по буденності.

А загалом, яка тематика пісень переважає у вашій творчості?

Соціальна. Тобто, про життя людей в суспільстві, їхні відносини, буденність, мрії і цілі. Взагалі, стараємося щось позитивне писати. Можливо, десь проскочить щось типу нерозділеного кохання та розбитих сердець, хоча, знов таки,все залежить від муз…

Чи є у вас жартівливі й несерйозні пісні? Чи, принаймні, не було у думках таких писати?

Наразі таких немає. Напевно, ми не такі і, відповідно, пісні наші такими не будуть. Ну не можемо ми так, щоб зовсім ні краплини серйозності!

Що можна віднести до ваших основних впливів?

Вільний час. Зараз його дуже мало для музики. Працюємо по роботах і часу порепетирувати нормально бракує, вже не говорю про те, щоб просто зібратись і повідриватись, щось повидумувати, та й просто порозважатись. Зараз репетиції більше схожі на роботу.

Як швидко ви прийшли до того стилю, який є у вас зараз?

Як я вже казав, починали з акустики. Тому весь час ми в якійсь мірі змінюємо стиль виконання. Та й нові пісні зовсім інакші за ті, які були написані навіть рік назад. Міняємся постійно, сподіваюсь, в кращу сторону:)

Де пройшов ваш самий дивний концерт?

Ну,щоб аж концерт,то ми ще не встигли дати, а короткі виступи, по 5-6 пісень – трохи було. А найдивнішим для нас був виступ на М1. Коли всю ніч в дорозі, не спавши, о 7 ранку, наживо перед десятками тисяч глядачів! Скажу чесно,це трохи абсолютно відрізняється від того,що відчуваєш на виступі в якомусь пабі, де реакцію слухача ловиш відразу.

А взагалі, настають гарячі концертні сезони, як вони відбуватимуться у вас? Де плануєте виступити?

Найближчим часом будемо в Козі. Там цілий турнір тернопільських команд. Надіємося перемогти.

Цього року плануємо освоювати сусідні області, Хмельницький, Львів і, звичайно, фестивалі. Виступи на відкритих сценах набагато драйвовіші, ніж у маленьких пабах.

Кого з сучасних груп і виконавців ти слухаєш і можеш порекомендувати читачам?

OneRepublic, Arctic Monkeys, We Are Scientists, The Kooks, On-the-go… О.Е також люблю.

Як думаєш, чого зараз потребує українська музика?

Професіоналізму. Бо сумно, коли дилетанти, типу нас, називаються музикантами:)

Якщо серйозно, то школи, рок-школи. Треба багато вчитися, в принципі, вчитися є в кого. Шкода, що ми весь час відстаємо на декілька кроків від Європи та Штатів….

Митько Сяржук