Рок з молоком #36. FireJam

Історія львівського гурту FireJam розпочалася ще восени 2004 року. За цей час хлопці прийняли участь у багатьох фестивалях, включаючи MetaL BlasT from the PAsT, Детонація, Червона Рута, Тарас Бульба (де, до слова, стали дипломантами минулого року). Та от біда – нема в активі колективу ще студійного альбому! Незважаючи на це, FireJam активно виступає, радує прихильників, яких з кожним виступом стає все більше і більше. Музика групи поєднує в собі різноманітні стилі: від класичного року до альтернативи і гранжу.  Більш детальніше про життя групи розказав нам один із засновників бенду, гітарист Андрія Василюк.

Розкажіть, будь ласка, про те, що змусило почати займатися музикою і створити гурт «FireJam»?

Ну, в першу чергу, було цікаво. Цікаво грати, а ще цікавіше – знаходити музичний зв’язок між музикантами, коли з пів слова розумієш гру кожного.

А назва? Це певне посилання на «Pearl Jam»? Чому саме така?

Не зовсім. Я люблю «Pearl Jam», але тут ми відштовхувалися від значень слів, типу «запальна імпровізація». Саме цей зв’язок між музикантами, розуміння того, що робиш, і помагає. Особисто я намагаюся як подалі відійти від «математики» в музиці: все на відчуттях, на зв’язку, джем.

У наступному році гурт святкуватиме десятиріччя. Солідний вік уже. Якось плануєте відсвяткувати це дійство? Грандіозним концертом, туром?

Ну, поки що ми про таке не думали, так як від 2004-го року склад мінявся не одноразово. Тобто, однозначно важко сказати, що саме в наступному році «ювілей» для всього гурту.

Але, як би не було, ви граєте вже досить давно. А альбому все нема... Коли чекати вже повноцінного релізу від «FireJam»?

Ми самі чекаємо. Матеріал вже записано, робимо останні кроки, доводимо до пуття.

А можете назвати якісь подробиці? Що там буде, може, якісь сюрпризи чи музичні «ноу-хау»?

Не хочемо розкривати всіх карт…

Велику частку у вашій творчості займають кавери на «Led Zeppelin», «Pearl Jam»... А що цікавіше грати: свій матеріал, чи все ж перегравати класиків?

Свій матеріал завжди цікаво виносити на розсуд публіки, а кавери... Ми, як правило, беремо ті кавери, які цікаві в першу чергу групі для розвитку. Можливо, й люди щось для себе нове почують. Не охота грати «Smoke On The Water» чи «It's My Life». Як би не було, ми не кавер група. Та й важливо, навіть роблячи кавер, «пропустити» його через себе, через звук групи.

Зрозуміло, що є деякий матеріал чужий, на якому «виріс», і виконуючи його – отримуєш задоволення.

Яка у вас взагалі публіка?

Чесно кажучи – різна! Враховуючи те, що ми намагаємося поєднувати класичний рок, блюз із більш альтернативними стилями, гранжем і т.д. Різна публіка може для себе знайти щось своє.

Немає певного суму, що класичний рок зараз не дуже популярний у нашій країні?

Є. І не то, що певний, а – великий! На мою думку, там дуже багато енергетики, якої не вистачає сучасній музиці. Я «женуся» за імпровізаційними частинами в музиці, а такі речі, нажаль, були притаманні, в основному, лиш класичному року.

Ваше ставлення до лозунгу «секс, драгс, рок-н-рол»?

Ну, як на мене, він зараз не зовсім актуальний. В минулі роки «драгс» скоріше був необхідним для «розслаблення» після концертів або – навпаки – для набуття певної енергії для гри. Як на мене, сама музика чи настрій перед виступом має вже заряджати енергією. Була епоха, був лозунг…

Краще де виступати вам: у клубах чи на відкритих майданчиках?

Емоційно краще на відкритих майданчиках, звісно, впливають природні умови. Та й також треба змінювати програму. Відкритий майданчик вимагає більшої гучності, важкості матеріалу, відриву. Клубний варіант – більшої виваженості матеріалу. Чи один чи другий варіант мають свої плюси і мінуси, важко сказати, що краще. Але однозначно, при теперішніх спеках – на відкритих майданчиках!:)

А є якесь місто, чи фест, де виступати приємніше всього?

За рідне місто ми ще не виїжджали, крім декількох моментів. Тобто, важко адекватно судити.

А куди б найбільше хотілося?

Думаю, якщо в межах країни – то це Київ. Хоча, знову ж таки, це не так важливо. Є багато гарних міст і  фестів, але перед тим, як кудись їхати, хочеться зробити альбом, аби мати що показати.

А взагалі, яка ваша творча мрія?

Напевно, реалізувати себе. І розуміння від публіки.

Кілька слів побажань читачам:

Йти до мети і в будь-якій ситуації вірити в себе! В наш час по інакшому не можна.