Вбрання блазня для Людини в Чорному

18.06.2013 · Фото

Скільки себе пам’ятаю, я завжди був дуже толерантним, а часами й повним ентузіазму стосовно Blackmore’s Night попри всі закиди «трушних» рокерів в тому, що Річі остаточно опопсів. Нічого поганого в тому, що людина, яка зробила стільки для жанру, захотіла пограти щось більш спокійне і мелодійне, не бачив і не бачу. Та й взагалі, за великим рахунком, ніхто не вправі якось засуджувати того чи іншого митця. Ти або приймаєш те, що він робить, або ж ні.
До суботнього вечора концерти Блекмора і його, щоб не було, усміхненої супутниці я сприймав із задоволенням. Попередній приїзд Blackmore’s Night до Києва у 2005 році залишив лише приємні спогади. Та й кілька DVD, що вийшли з тих пір, також були виключно позитивними.

Попри годинне чекання — в цей час численні порожні місця в партері дозволили зайняти людям з балкону — сейшн почався непогано. Перші п’ять пісень, серед яких енергійна відкривалка «Locked Within The Crystal Ball», два інструментали, чудова «Under A Violet Moon» та класична «Soldier Of Fortune» обіцяли гідне продовження. Та не так сталося, як гадалося...

Всі, хто стежить за творчістю Блекмора і буває на його концертах, знає, що успіх того чи іншого виступу абсолютно залежить від настрою маестро. Цього разу Людина в Чорному, здавалось, перевершила себе позитивного: Річі обмінювався копняками з басистом, коли той лажав, сипав на голови мисливців за автографами щось на кшталт цукру (але і в жаданих закорючках не відмовляв), кепкував з публіки, танцював. Цього переліку пустощів для завжди похмурого гітариста в старі-добрі часи вистачило б щонайменше на цілий тур. Але і нині вони б сприймались абсолютно нормально, якби так поводився тільки Річі — йому дозволено все.
Насправді блазнювала половина з його музикантів. Взагалі, схоже, що Blackmore’s Night поволі перетворюються на ярмарково-балаганний акт, бо, певно, у батька гурту саме таке уявлення про те, як треба грати пост-середньовічну і неоренесансну музику. Гримаси і вокал відносно нового клавішника, що зображав Леді Гагу (!), «пластика» басиста і безперервне награне щебетання між піснями Кендіс Найт, що сипала банальними жартами, особисто мене, сильно дратували.

Не рятувала й ціла купа балад (переважно з останніх альбомів), які, навпаки, навіювали сон. До того ж, виступ сильно затягнувся і тривав близько двох годин і п’ятнадцяти хвилин. При цьому, крім «Soldier Of Fortune» не було зіграно нічогісінько ані з бузкового, ані з веселкового багажу Блекмора. Остаточно мене добила «Toast To Tomorrow», яка за словами Блекмора, що передала Кендіс, мала «українське коріння». Насправді ж це переробка всім відомої «Віновата лі я»... Чесно, якби мені хотілось послухати «весільної попсні», я б сів у автобус Київ-Косів і не взяв би із собою MP3-плеєра. На концерті Річі Блекмора це вже щось ну дуже неприродне.

Втім, ми таки побачили в його руках білий страт і почули тривале соло ближче до кінця дійства, а це вже чимало, враховуючи що Блекмору аж 68. Для такого поважного віку він виглядає, як мінімум на 48, тож вплив Кендіс Найт таки позитивний, за що їй і подякуємо. Але тільки і виключно за це.

Текст — Дмитро Антонюк
 

© Рок.Київ

Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
Вбрання блазня для Людини в Чорному
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Gibson оголосив себе банкрутом
НОВИНИ
Gibson оголосив себе банкрутом
13.05.2018

Американська компанія Gibson, заснована у 1984 році, постачає щорічно 170,000 гітар у 80 країн світу. Цього року корпорація опинилася на межі банкрутства з півмільярдним боргом

Кіноконцерт Muse: Drones World Tour / 12.07.2018
АНОНСИ
Кіноконцерт Muse: Drones World Tour / 12.07.2018
04.07.2018

У 2015 році Muse вирушили у Drones World Tour. Під час нього вони відіграли 130 концертів у незвичному для себе форматі — над сценою літали дрони, а гігантські проекції взаємодіяли з музикантами