Raventale - Bringer of Heartsore

Заснований 2005 року Astaroth’ом  як сайд-проект,  Raventale швидко набрав обертів, зміцнів і вже не перший рік слухається по всьому світі фанами атмосферного симбіозу black і doom metal.  5-й повноформатник, що вийшов минулої осені, не є революційно несхожим на своїх попередників, однак має певні помітні відмінності.

Найперше це своєрідний діалог з митцями минулого – як в текстах, так і в оформленні альбому. Поезія Олександра Блока (після авторської російсько- і англомовної лірики попередніх альбомів) виглядає в контексті цієї музики дуже органічно і є свіжим підходом для Raventale. Проте не все так гладко з картинами Айвазовського та Левітана, дві з яких, хоч і в зовсім інакшій обробці, вже використовувались раніше культовими харків’янами Drudkh в оформленні альбомів «Лебединий Шлях» і «Microcosmos». Тому вибір цих картин при фактично спільній аудиторії слухачів виглядає дещо дивно і надає буклету вторинності.

Незважаючи на цей момент, саунд альбому лишає гарні враження : збережено депресивну атмосферність (яка знайшла особливо вдалу реалізацію в попередньому лонгплеї «After» (2010), і водночас музика проекту збагатилася впливом арт-року, що виразно читається в аранжуваннях (яскравий приклад – гітарне соло в другому треку). Варто зазначити цікавий аспект : традиційний для Raventale філософсько-меланхолійний настрій і світобачення не виглядає романтично-піднесеним навіть попри те, що цій музиці притаманна значна частка урочистості, - альбом, у чіткій відповідності до своєї назви, ставить перед слухачем незручні запитання, образи його тривожні.

Власне через останню обставину під час слухання «Bringer of Heartsore» постійно ловиш себе на думці, що вокал тут міг би бути значно кращим у розумінні відповідності музичному матеріалу, якби тут звучав істеричний крик на кшталт Pensées Nocturnes - замість не завжди розбірливого глухого і низького голосу, що зрідка переходить в мелодекламацію.  На фоні переважно середньотемпової музики це становило б цікавий контраст, а враховуючи вокальні традиції доробку Raventale, могло б стати слушним експериментом. Проте, навіть в такому вигляді альбом не розчаровує, ще раз засвідчуючи, що one-man-band – це далеко не завжди апріорі нудна затія, якщо за цю справу береться справжній музикант.

2. Twilight... The Vernal Dusk 07:25 
3. These Days Of Sorrow 05:50 
4. Breathing The Scent Of Death 04:20 
Chapter II: 
5. Prologue: Sailing To Further 01:21 
6. The Last Afterglow Burned 05:51 
7. Detachment And Solitude 06:16 
8. Epilogue: Alone With Heartsore 01:30

Raventale
Bringer of Heartsore
2011
Solitude Productions

Максим Солодовник